В Україні слід законодавчо визначити поняття незаконних рубок деревини - експерт

В Україні слід законодавчо визначити поняття незаконних рубок деревини - експерт

Укрінформ
Україна потребує законодавчого врегулювання поняття незаконних рубок деревини; нинішня невизначеність призводить до різних тлумачень, розбіжностей у статистичних звітах різних відомств, а отже, й до корупційних ризиків у сфері лісозаготівлі та деревообробки.

Про це в Укрінформі під час другого круглого столу із циклу “Лісові діалоги”, розповів адвокат та фахівець лісового права Олег Сторчоус, презентуючи аналітичний звіт щодо незаконних рубок та незаконно добутої деревини.

«На жаль, у нас поняття «незаконні рубки» саме в законі чи підзаконому акті ще немає. Як результат, <...> Держлісагентство зазвичай відносить до таких рубок рубки, які проводяться без дозволу, без лісорубного квитка, вони ще називаються "самовільні рубки". А спеціальний повноважний орган, Держекоінспекція, обґрунтовано відносить до незаконних рубок більш широкий спектр цих порушень, починаючи від самовільних рубок, тобто рубок, проведених без дозволу, і закінчуючи всіма рубками, які проведені з порушенням законодавства, як визначає судова практика. Результат цих розбіжностей - виникнення розходжень у відомчий звітності», - заявив Сторчоус.

За його словами, це є причиною непорозумінь між громадськістю та лісівниками, органами державної влади і правоохоронцями.

Читайте також: Системну вирубку лісу в Карпатах вдалося зупинити - Президент

Експерт уточнив, що внаслідок законодавчої невизначеності поняття «незаконні рубки» статистичні дані Держлісагентства відрізняються від оцінок громадських організацій. Також, немає методики для визначення обсягу незаконних лісозаготівель, що призводить до хибного уявлення про їх обсяг.

«Ці злочини дуже часто мають прихований характер, їх не виявляють, особливо коли йдеться про полезахисні смуги, про ліси, які взагалі не обліковані. Щодо них офіційної звітності в принципі не може бути. Судова практика і правоохоронні органи орієнтуються на рубки, проведені без лісорубного квитка, рубки дерев, які не вказані в дозволі, дерев, які взагалі заборонено рубати, перевищення ліміту і навіть порушення терміну. Тобто, навіть якщо є лісорубний квиток, а постійний лісокористувач провів рубку пізніше, то це також вважається незаконню рубкою», - наголосив правник.

Він уточнив, що також немає законодачого визначеного поняття "незаконно заготовлена деревина". Зокрема, це може бути деревина, яка добувається внаслідок законних рубок, але не ставиться на облік; це може бути зниження сортності деревини, яка заготовляється законно; під це поняття підпадають незаконні рубки, які вчиняються громадянами та мобільними організованими групами, які з використанням спеціальної техніки рубають високоцінну деревину.

Читайте також: Вирубка лісів та розкрадання надр: торік виявили майже 4,5 тисячі злочинів проти екології

Ця законодавча неврегульованість, на думку експерта, й створює можливість для корупційних ризиків , а також для репутаційних втрат як українських деревообробних підприємств на світових ринках, так і для іміджу власне держави Україна.

"Потрібно проводити аудит законодавства, щоб усі учасники однозначно тлумачили вимоги законодавства, всі розуміли правила гри", - вважає експерт.

Як повідомляв Укрінформ, Україні слід виробити державну політику збільшення площі лісів і переведення їх у приватну власність. Таку думку висловили учасники круглого столу в Укрінформі «Потенціал заліснення та відновлення природних екосистем за умов земельної реформи».

Лише приватна власність на ліси зможе врятувати самосійні ліси держави, переконаний професор Національного університету біоресурсів і природокористування України Андрій Білоус.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-