Експерти заявляють про «податкові парадокси» при ввезенні в Україну запчастин до озброєння

Експерти заявляють про «податкові парадокси» при ввезенні в Україну запчастин до озброєння

Укрінформ
Українське законодавство має прогалини в питанні оподаткування комплектуючих та запчастин для техніки та озброєння, яке постачається міжнародними партнерами.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявили учасники круглого столу «Технічні фактори боєздатності української армії», організованого Радою інформбезпеки та кіберзахисту в партнерстві з hi-Tech TV.

Як підкреслили учасники зустрічі, на сьогодні зміцнення обороноздатності України визначається передусім технологічними перевагами українського війська. При цьому важливим є не лише розвиток стратегічного партнерства щодо технологічної допомоги Україні, але й розвиток вітчизняних виробництв: від крупновузлового збирання високотехнологічної оборонної продукції до значної локалізації частки вітчизняних технологій і розробок в цих самих системах. Тому більш гостро постає питання оперативного обслуговування та ремонту технічних засобів, отриманих по програмах допомоги Україні уряду США та країн НАТО.

Читайте також: Комітет Сенату США ухвалив законопроєкт про посилення підтримки України на тлі агресії РФ

«Ми отримуємо, закуповуємо і виробляємо дуже сучасне, передове озброєння і військову техніку, і ми повинні не забувати про технічну підтримку та експлуатацію цієї техніки – особливо ремонт, отримання нових запчастин», - наголосив заступник начальника штабу Командування ВМС ЗСУ капітан 1 рангу Вадим Кутигін.

Генеральний директор ТОВ «Радіо Сатком Груп», авторизованого навчально-сервісного центру Harris Global Communications Inc., L3Harris Technologies в Україні Сергій Чепель додав, що треба брати до уваги той факт, що рух України до НАТО супроводжуватиметься збільшенням кількості зразків озброєння та військової техніки іноземного виробництва.

«В контексті хорошого закону «Про оборонні закупівлі» врешті-решт з’явилось поняття життєвого циклу озброєнь і військової техніки від виробництва, постачання до ремонту, технічної підтримки тощо. І цей життєвий цикл має бути забезпечений на 100% на кожному етапі… Ті обсяги обладнання, військової техніки, які надходять за програмами міжнародної технічної допомоги уряду США, мають абсолютно величезний обсяг: це і засоби зв’язку і контрбатарейні радари, це автомобільна техніка, тепловізійна техніка і ті ж самі «джавеліни», - зазначив Чепель, додавши, що виникає питання як це все експлуатувати, забезпечувати технічну підтримку, ремонтувати.

На думку експертки Проєкту реформи оборонних закупівель (за підтримки Міністерства оборони Великої Британії) Неллі Стельмах, відповіді на багато із згаданих питань можна буде отримати після імплементації норм закону «Про оборонні закупівлі»

«Ми маємо досить ефективний закон і маємо питання лише до імплементації цього закону, оскільки з потрібних десь понад 20 постанов і документів, які треба розробити, зараз розроблено лише 13. Сподіваюсь, що цього місяця це буде закінчено, і вже закупівлі за новим законом підуть як треба», - зазначила експертка.

Читайте також: Збитковість підприємств ОПК: Укроборонпром очікує результатів розслідування

Своєю чергою головний менеджер по Східній Європі, Harris Global Communications Inc., L3Harris Technologies Вольдемар Курм відзначив, що техніка, яка наразі поставляється в Україну, якісна і готова до експлуатації досить тривалий час, водночас у разі бойових дій вона потребуватиме оперативного ремонту або заміни запчастин.

«Ми б хотіли, щоб була надана допомога на політичному рівні нашому партнеру і представнику нашої компанії в Україні, аби вони могли отримати статус спецекспортера стосовно того обладнання, яке обслуговують в Україні», - зазначив Курм, додавши, що наразі до українського війська поставлені тисячі одиниць засобів зв’язку.

«На сьогодні було поставлено лише засобів зв’язку корпорації Harris тисячі й тисячі штук на загальну суму понад 350 млн доларів, і наразі конгрес США розглядає розширення такої допомоги. Зокрема, розглядається законопроєкт, який передбачає низку додаткових фінансових капіталовкладень, щоб побудувати надійні ЗСУ, які будуть здатні протистояти такому потужному агресору як РФ», - зазначив Курм.

Як пояснив Чепель, існує парадоксальна ситуація, коли митна ставка для ввезення радіостанцій становить 0%. Однак якщо цю радіостанцію завозити комплектуючими, то вона здорожчає на 25%, оскільки кожен компонент комплектуючих має не нульову ставку ввізного мита.

Цю проблему постачальники намагаються вирішити протягом 5 років, однак результату так і немає. Крім того, підкреслюють експерти, цикл ввезення комплектуючих в рамках ДОЗ (державного оборонного замовлення) становить близько 1,5 року, що неприйнятно особливо у випадку початку бойових дій. Вкрай важливо нині забезпечити механізм швидкого ввезення, розмитнення, накопичення запасних частин і комплектуючих, які повинні знаходитись на складах представників виробників того чи іншого виду озброєнь, аби у разі потреби вони могли негайно поставити їх до українського війська.

Читайте також: Комітет Ради погодив показники оборонного держзамовлення до 2023 року

Наразі головне завдання експертів – актуалізувати цю проблему на державному рівні і достукатись до чиновників, від яких залежить вирішення цих питань.

Як повідомляв Укрінформ, 22 квітня міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що доручає Генеральному штабу РФ і командувачам військ повернути в місця постійної дислокації війська, перекинуті останнім часом до кордонів України.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-