«Золоті» кури: чи чекає українців нова хвиля подорожчання м’яса та яєць?

«Золоті» кури: чи чекає українців нова хвиля подорожчання м’яса та яєць?

Укрінформ
Підприємці скаржаться на дорогі корми й суцільні збитки. Вони або працюватимуть «у мінус», або попросять нас додатково розщедритися

Птахівники України прогнозують підвищення цін на свій товар майже на третину. На те, кажуть, повно об’єктивних причин. Затрати виробників дійсно зросли, і значно, погоджуються експерти галузі. Птахівництво і свинарство вже вважалося збитковим за даними наприкінці 2020-го. Але чи вдасться виробникам продати нам свою продукцію за ціною, що була б їм до душі? Раді б ціни в «рай», та ринок може не пустити.

ЯК КУКУРУДЗА ТА ЯЧМІНЬ ЗРОБИЛИ КУРКУ «ЗОЛОТОЮ»

Птахівники прогнозують зростання цін на свою продукцію. Мовляв, ціни на зернові та олійні культури, що йдуть на корм, подорожчали на 80-90%, готовий комбікорм для свиней та птиці – на 50-60%. «З жовтня минулого року виробництво м’яса птиці є збитковим, рентабельність м’яса птиці становить – мінус 12-15%. Наслідком цього вже стало позапланове скорочення поголів’я птиці протягом IV кварталу на 10% та його подальше зниження на початку цього року. Для галузі птахівництва зниження утримання птиці відбувається вперше з 2000 року», – говорить виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко. В таких умовах, каже, птахопідприємства будуть вимушені поступово піднімати відпускні ціни для нівелювання збитковості. З початку лютого відпускні ціни птахопідприємств зросли на 7-8% і до кінця місяця можуть додати ще 4-5%. «Це в якійсь мірі зменшить рівень збитковості виробництва м’яса птиці, але ще не забезпечить прибутковість. Тому ми прогнозуємо подальше поступове підвищення цін протягом березня-квітня для забезпечення мінімального рівня рентабельності виробництва», – попереджає Карпенко.

Ситуація дійсно невтішна для виробників тваринницької продукції, в першу чергу – курятини, курячих яєць та свинини, говорить Роман Сластьон, генеральний директор «Українського клубу аграрного бізнесу». Вони переважно використовують концентровані корми, тобто зерно, які зазвичай купують, а не виробляють самі. А через те, що ціни на зернові та олійні культури (основні складові тих кормів) відчутно зросли, вести справи їм дедалі сутужніше.

«Ціни на ці культури за останній рік подорожчали на 50-70%, а корми складають до 70% собівартості тваринницької продукції, – пояснює аграрний експерт. – Звісно, за умов, коли ціни на тваринницьку продукцію при цьому на аналогічний відсоток не зросли, то виробництво стає збитковим». Тож курятина, дорожча на 25-30% від нинішньої вартості, була б цілком виправдана з точки зору витрат.

Якщо минулого року тонна кукурудзи коштувала 150 доларів, то цього за неї просять вже 260. Альтернативою дорогій кукурудзі могли б стати пшениця чи ячмінь, зауважує експерт із птахівництва Асоціації тваринників України та компанії AVA Group Олександр Шигаєв, але вони теж дорожчають, дешевих замінників нема. «Крім зернових, дорожчає й білкова група, куди входять жмих соєвий та соняшниковий тощо. Плюс дорожчає рослинна олія, що теж застосовується для вигодовування бройлерів», – перераховує він. Так собівартість курки і яєць поволі зростає. Вже сьогодні, за словами Шигаєва, собівартість одного кілограма м’яса бройлера на ринку в живій вазі – на рівні 35 гривень, ціни на живу курку теж тримаються на рівні 35-36 гривень. Тобто виробник балансує майже на нулі, щоб вижити.

За даними Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», найбільш збитковими, згідно з розробкою «Очікувані показники собівартості продукції, її дохідності, прибутковості та рентабельності в сільськогосподарських підприємствах України у 2020 році: методика і розрахунки (грудень 2020 року)», стали виробництва яєць, великої рогатої худоби, свиней, птиці, цукрового буряка та гороху. А от виробники рапсу, кукурудзи, соняшнику, пшениці закінчили рік з хорошими прибутками. До наступного врожаю зернових (а це ще мінімум пів року), тваринники і птахівники працюватимуть на виживання, вважає Роман Сластьон. Найкритичніша ситуація – для виробників курятини та свинини, що не мають власного кормового виробництва, полів та комбікормових заводів, щоб забезпечувати себе власними силами. Великі проблеми – й у тих підприємств, що не змогли запастися дешевим зерном, вважає Шигаєв. «У них немає таких потужностей, які б дозволили їм зберігати сировину. Немає такого запасу платоспроможності, щоб одночасно закупити на рік усю потрібну сировину, аби бути повністю застрахованими від подорожчань, – говорить експерт. – Чому на рік? Тому що найнижча ціна на сировину – на момент збору врожаю, а потім зростає». Хіба що великі підприємства, гіганти вирощування курятини в Україні мають такі можливості й мали можливість запастися кормами, зауважує Шигаєв. А тепер вони найбільш конкурентоспроможні та можуть витісняти маленьких та середніх виробників.

Найцікавіше, що навіть враховуючи, що українські курки та свині споживають вітчизняне зерно, і хіба що вітамінні та мінеральні добавки для них імпортують, ціни на їхні корми встановлює світовий ринок, говорить Сластьон. «Ми інтегровані у світову торгівлю й ціни визначають глобальні тенденції. Останнє підняття цін на зернові культури, наприклад, було пов'язане з неврожаями у Південній Америці (Бразилії, Аргентині), – описує картину гендиректор УКАБ. – Крім цього, ще й погодні фактори наклалися, і це стримувало можливості збору та реалізації продукції на зовнішні ринки». От і виходить, що українська курятина мусить дорожчати через негоду у Аргентині, навіть якщо нашим полям і сонця, й дощів торік вистачало. 

НЕ КОРМАМИ ЄДИНИМИ: ЧИ СТРИМАЄ ЦІНИ РИНОК? 

Попри всі негаразди, експерти вважають відчутний ріст ціни на м’ясо питанням дискусійним. «Можливість підняти ціни на тваринницьку продукцію насправді дуже обмежена з ряду причин», – вважає Роман Сластьон і пояснює обстановку. Наразі у Європі – чималий надлишок м’яса. А в Україні – сплеск імпорту свинини (+60% у січні порівняно з аналогічним періодом попереднього року). «Деякі європейські виробники дуже розраховували на ринок Китаю, а він зараз частково для них закритий, – розповідає експерт. – На додачу КНР сама шаленими темпами нарощує поголів’я свиней (що постраждало від спалахів африканської чуми торік – ред.). Відсутність попиту з боку Китаю змушує європейців шукати інші ринки і частково просідати по ціні, й форсувати дешевою продукцією український ринок».

А в Україні й без того деякі виробники курятини та свинини через неприбутковість змушені закриватися, і паралельно викидають ще більше продукції на ринок (при закритті відбувається масовий забій курей та свиней). Тобто маємо викид додаткової пропозиції, а споживання, за словами Сластьона, під час пандемії зменшилось і зростати не планує. «Можна було прогнозувати, що свинина та курятина подорожчають ще наприкінці минулого року, в листопаді-грудні, але цього не відбулося і свинина навіть дешевшає: імпортна продукція тисне на ціни», – констатує він.

З іншого боку, якщо ціна на корми далі підніматиметься (а за всіма прогнозами, так воно й буде), то середньому та малому виробникові залишиться або закритися, або працювати в мінус, що лише відтягне його закриття, зауважує Олександр Шигаєв. «Минулого тижня вже почали ціни підвищуватися, ціна тушки збільшилась за один кілограм десь на 5 гривень – це при здачі на торгові ятки. Думаю, така тенденція буде тривати, і найближчим часом – в наступні два місяці – на 10-15 гривень ціна підвищиться», – передбачає він. Це за умови, що обсяги експорту великих виробників залишаться на поточному рівні. Якщо ж, за словами експерта з птахівництва, вони зменшаться, дійсно інтенсивного росту чекати не варто. Або ж процес підняття цін буде довготривалим, зауважує Роман Сластьон. «Для споживача це добре, він отримає дешевші товари, але для бізнесу це шок, початок періоду відбору ефективних виробників – тих, які мають власну кормову базу», – говорить він.

ПРОДУКТОВИЙ КОШИК: ВИЩЕ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ НЕ СТРИБНЕ

У ринкових умовах ціна формується на основі двох складових: реальних затрат виробника і його бажання продати дорого; платоспроможності й попиту населення, зі свого боку коментує ситуацію економіст Олег Пендзин. Неможливо продати товар людині дорожче, ніж вона здатна заплатити. «В листопаді минулого року хлібороби написали прем’єр-міністру лист, що хліб масових сортів може подорожчати на 30-35%, бо зерно, енергоносії зросли в ціні та заробітна плата виросла. Але ми побачили ріст цін лише на 8-9%, і більше навряд чи подорожчає, – наводить приклад він. – Виробники гречки казали, що в них поганий врожай і крупа подорожчає на 30-40%. Ціна виросла на 18%». Щоправда, олія та яйця нещодавно зросли в ціні на 15-25%, цукор – на 30%. Але підвищення цін загрузло в платоспроможності населення.

«За останній рік кількість з’їденого м'яса на душу населення знизилася, що вказує на зменшення доходу в українців. Ми стали менше їсти – ми стали біднішими, – стверджує Олег Пендзин. – Наші шановні виробники відмінно розуміють споживацький попит, і тому я на 100% впевнений – курятина аж на 30% не подорожчає». Реально цінники перепишуть не більш як на додаткових 5-7%, інакше українці перемкнуться з птиці на свинину, зміститься структура споживання м'яса населенням чи й взагалі люди на інші продукти, на крупи перейдуть. Яйця, на думку економічного експерта, ще можуть подорожчати, але не радикально. Дорожче 38-39 гривень за десяток яєць не проситимуть, бо перестануть купувати. «Звісно, можна знайти яйця й по 45-50 гривень вже сьогодні, але це маленький сегмент ринку – для багатих. Ринок для простих громадян – до 40 грн (без упаковки)», – говорить він. Картина зміниться ближче до Великодня: зросте попит, поповзуть і ціни. А за компанію з курятиною, на думку Олександра Шигаєва, може трохи підскочити ціна й на м’ясо кролика, телятину та свинину, що теж залежать від собівартості зернових. Ще дорожчатимуть хлібопродукти, упевнений Олексій Дорошенко, генеральний директор «Української асоціації постачальників торговельних мереж». «Суттєве зростання вартості сировини, газу та електроенергії для виробників хліба та хлібобулочних виробів призвело до зростання собівартості на 10-15%, які в найближчий час ми побачимо на цінниках у магазинах», – писав він на своїй сторінці у Facebook 28 січня. Споживчий кошик міг би бути трохи дешевшим для пересічного покупця, якби нарешті став чинним прийнятий ще 17 грудня 2020 року Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції". Згідно з законом, має знизитися ставка ПДВ на яловичину, свинину, молочні вироби, соняшникову олію, цукор та вироби з зерна з 20% до 14%. Але ще з 19 січня документ застряг на підписанні президентом, що, за висловлюванням Дорошенка, не дає можливості виробникам та торговельним мережам стримувати зростання цін.

Тетяна Негода, Тетяна Вишневська, Юлія Конончук. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-