Бізнес-асоціації вважають введення надзвичайного стану передчасним
Таку спільну заяву зробили асоціації та об’єднання "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ), Спілка українських підприємців (СУП), European Business Association (ЕВА), Федерація роботавців України, Журнал Бізнес 100, IT Ukraine, СЕО club Ukraine, повідомляє пресслужба УКАБ.
«Ми вважаємо, що введення надзвичайного стану із зупинкою більшості нестратегічних підприємств є передчасним та може завдати катастрофічних наслідків економіці України», - йдеться у повідомленні.
Як зазначається, згадані структури підтримують зусилля щодо запровадження карантинних заходів з метою протидії поширення COVID-19. Разом з тим, наголошується, якщо зупинити більшість компаній, мільйони українців втратять роботу, а бюджет – велику частину доходів. Як наслідок, фінансових і організаційних ресурсів для боротьби з вірусом у держави стане набагато менше, а наслідки від пандемії стануть справді критичними.
Підкреслюється, що при порівнянні заходів протидії розповсюдженню COVID-19 в Україні та інших країнах, де вірус набув значно ширшого поширення, помітно, що станом на 22 березня 2020 року Україна вже застосувала комплекс більш жорстких заходів у порівнянні з рештою країн: заборона міжнародного та міжміського сполучення, значне обмеження руху міського транспорту, закриття, зокрема закладів громадського харчування, концертних площадок та торговельних мереж. Країни, де кількість захворілих на мільйон осіб перевищує показники України у сотні разів, такі, як Німеччина (286 хворих на млн осіб), Нідерланди (246 хворих), Швеція (191 хворих), використовують лише частину таких заходів.
У той же час в Україні планується нове вагоме розширення комплексу заходів до вже існуючого переліку, яке співставне лише із впровадженими у найбільш постраждалих регіонах Італії та Китаю, зокрема заплановано заборону діяльності підприємств, що не входять до переліку критичної інфраструктури. У заяві наголошується, що це призведе до втрати мільйонів робочих місць та значних втрат бюджетів різних рівнів.
Окремо у заяві відзначається, що інші держави запускають багатомільярдні програми підтримки економіки через втрати, які пов'язані із заходами боротьби із розповсюдженням COVID-19. Наприклад, у сусідній Польщі на заходи стимулювання економіки передбачається витратити 212 млрд злотих (1,37 трлн грн). Україна не має достатніх фінансових резервів, підкреслюють згадані бізнес-асоціації, і тому, якщо буде впроваджено додатковий комплекс карантинних обмежень і зупинена велика кількість підприємств без відповідної програми підтримки економіки, це призведе до глибокої економічної кризи та важких соціальних наслідків, які складно передбачити.
Зокрема, прогнозується, що у випадку продовження карантину на декілька місяців, ВВП України у 2020 році впаде на 9% у порівнянні із 2019 роком, а курс гривні може сягнути 35 грн/долар. Але, якщо залишаться працювати лише стратегічні підприємства, то наслідки можуть стати ще критичнішими. Орієнтиром може слугувати оцінка падіння ВВП Китаю у першому кварталі 2020 року на 40% у порівнянні з попереднім кварталом, яку наводить американський інвестиційний банк JPMorgan Chase & Co.
Заявники вважають, що у теперішніх умовах необхідно сфокусуватись на наступному: не допустити значної втрати робочих місць; якнайшвидше виконати державою зобов’язання перед МВФ та для отримання фінансування прийняти необхідні закони, зокрема закон про неможливість повернення банків екс-власникам; негайно зменшити витрати бюджету (зупинити фінансування державних програм, тощо) та направити вивільнені кошти на боротьбу з пандемією; забезпечити швидку та ефективну верифікацію отримувачів пенсійних та соціальних виплат і пільг, що дозволить виявити неіснуючих отримувачів та відповідно зменшить витрати держбюджету; централізувати використання коштів у місцевих та державному бюджеті для контролю використання їх лише з метою боротьби з пандемією; забезпечити з боку держави дохід працівникам, які постраждали від запровадження карантинних заходів; зупинити нарахування будь-яких фінансових санкцій усім суб’єктам господарювання, які мають кредити в банківських та фінансових установах.