Школа на Лазуровому березі: як зберігають ідентичність українських дітей у Франції
Українська освіта за кордоном трансформується з формату «суботніх гуртків» у повноцінний освітній простір, інтегрований у державну систему України. У січні 2026 року Українська школа при Франко-українській асоціації на півдні Франції (AFUCA) офіційно отримала від Міністерства освіти і науки України статус верифікованого освітнього осередку.
Про те, як школа в Ніцці стала острівцем безпеки для українських дітей, чому інклюзія та логопедичний супровід стали пріоритетами та як постать Марії Башкирцевої допомагає формувати національний код у серці Лазурового берега, Укрінформу розповіла директорка закладу Надія Коляда.
ВЕРИФІКАЦІЯ ЯК МІСТОК ДО УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
Отримання офіційного статусу верифікованого освітнього осередку в січні 2026 року стало для закладу не просто формальністю, а визнанням дев’ятирічної роботи. Школа AFUCA пройшла цей шлях однією з перших у Франції – одночасно з колегами з Ліона. Для української громади Ніцци це стало підтвердженням лідерства, а для колективу – логічним етапом розвитку.
«Ми свідомо йшли до цього задля пошуку внутрішньої опори, змісту та прямого зв’язку з освітою України. Адже ми, вчителі, насамперед думаємо про наших учнів. Як почуватимуться діти, які знову сядуть за парти рідних шкіл в Україні, щойно настане безпека? Так, їх старатимуться зрозуміти вчителі, однокласники. Але минуло щонайменше чотири навчальні роки. Йдеться не стільки про знання, скільки про життєві навички, сформовані в українознавчому середовищі», – пояснює Надія Коляда.
За словами директорки, верифікація дозволяє бути «на одному кораблі» з Міністерством освіти і науки України. Використання українознавчого компонента, сучасних навчальних матеріалів та залучення до загальнодержавних проєктів робить повернення учнів додому м’якшим. Практична користь статусу перевершила очікування: сьогодні 20 із 30 учнів початкової школи складають тести для зарахування знань до українського атестата. Це дає змогу дітям продовжувати навчання в Україні без додаткового моніторингу знань за попередні роки.
Крім того, верифікація полегшує навантаження на тих, хто навчається паралельно в українських школах дистанційно. Бали за українознавчі дисципліни, отримані в Ніцці, зараховуються в атестат, зменшуючи кількість предметів для заочного вивчення. Для викладачів же це можливість підвищувати кваліфікацію та зберігати педагогічний стаж при поверненні на Батьківщину.
ОСТРІВЕЦЬ БЕЗПЕКИ ТА ПРОВІДНИКИ ДЛЯ НОВОПРИБУЛИХ
Школа, заснована ще у 2017 році, з початком повномасштабного вторгнення перетворилася на центр психологічної підтримки та адаптації. Якщо раніше вона об’єднувала невелику кількість дітей діаспори, то війна привела десятки сімей-переселенців.
«Зовні це були звичайні активні діти, але внутрішньо – поранені, що проявлялося в емоціях і поведінці. Вони всюди малювали блакитно-жовті прапори. Це була їхня потреба – робити хоч щось для України своїми дитячими руками. Вони переживали різні форми депривації й долали їх разом у мінливому колективі», – згадує Надія Коляда.
Особливо складно було підліткам. Директорка розповідає, як важливо було залучати чоловіків до виховання: навіть звичайна гра у футбол чи розмова з чоловіком-педагогом у літньому таборі мала терапевтичний ефект.
Стабільність у закладі з’явилася завдяки синергії двох груп учнів: «старої» діаспори та новоприбулих. Діти, які народилися у Франції, ставали для українських однолітків провідниками у місцеве середовище, допомагаючи з французькою мовою. Натомість діти з України ділилися живим досвідом рідної країни. Так виникали унікальні моменти, коли хлопчик, який ніколи не був в Україні, розповідав про неї так захоплено, ніби там виріс.
ІМ'Я МАРІЇ БАШКИРЦЕВОЇ: НАЦІОНАЛЬНИЙ КОД НА ЛАЗУРНОМУ БЕРЕЗІ
Надання школі імені видатної художниці Марії Башкирцевої – це глибоко символічний крок. Постать мисткині, чиє життя було тісно пов’язане з Ніццою, стала втіленням місії асоціації AFUCA: утверджувати українське коріння на теренах Франції.
«Нас надихає не лише творчість Башкирцевої, а й її внутрішня стійкість. Її приклад, як і досвід українців у світі, говорить про силу, яку важливо передати наступним поколінням. Це про риси національного коду, з якого може вчитися кожен учень. Надання школі імені Марії Башкирцевої – це крок у формуванні ціннісної ідентичності маленьких українців», – наголошує Надія Коляда.
При школі діє артмайстерня, де професійні митці знайомлять дітей зі скульптурою та живописом. Педагоги переконані, що саме через такий досвід і занурення у культуру формується сучасна ідентичність, яка дозволяє учням відчувати зв’язок і з Україною, і з європейським контекстом одночасно.
Нині у школі навчаються 64 дітей від 3 до 11 років. Також приходять підлітки, які відвідують гуртки. Усі викладачі – це дипломовані вчителі (молодших класів або української мови, художньої освіти тощо).
КУЛЬТУРА, STEM ТА ОСОБЛИВИЙ ПІДХІД ДО ПІДЛІТКІВ
Освітня програма закладу тримається на «трьох китах»: мова, курс «Я досліджую світ» та культура. Останньому напряму приділяють особливу увагу, вважаючи, що культури «надміру не існує». Формування соціальних і громадянських компетенцій за межами України – складний процес, тому в школі шукають нестандартні підходи.
Для підлітків віком 11–17 років створено умови для самореалізації через спорт і творчість: волейбол, хайкінг, сучасні танці та навіть заняття з фінансової грамотності. Важливою частиною є тренінги з психологом в ігровому форматі. Школа також експериментує зі STEM-проєктами.
«Ми тестуємо STEM-проєкти, де діти через прості експерименти, наприклад, створення батарейки з картоплі чи лимона, отримують практичні знання. Такий підхід формує інтерес до науки й дає реальний досвід. Саме за цим – майбутнє сучасної школи», – ділиться Надія Коляда.
Обов'язковим елементом є читання української літератури. Під час Національного тижня читання поезії учні відкривали для себе твори Симоненка, Сковороди, Франка та Лесі Українки. Надія зазначає, що насолоду від римованих рядків неможливо нав’язати настановами – дитина має «прожити» твір особисто. Для цього в закладі працює власна бібліотека.
ІНКЛЮЗІЯ ТА ЛОГОПЕДІЯ: ПОЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ТА ФРАНЦУЗЬКОГО ДОСВІДУ
Унікальність школи AFUCA полягає в її інклюзивній спрямованості. Надія Коляда поєднує в собі фахи історика, правознавця та логопеда-дефектолога. Вона переконана, що сучасна школа неможлива без розуміння потреб «інакших» людей.
«Сьогодні я не уявляю своєї роботи без поєднання навичок учителя, вихователя та корекційного педагога. Там, де не вдається зацікавити учня, часто є об’єктивні причини, які можна побачити лише крізь призму інклюзії – без осуду, але з розумінням і пошуком рішень. Дітей змалечку варто готувати до реальної картини соціуму», – вважає керівниця закладу.
Особлива увага приділяється білінгвізму. Часто діти в Ніцці опановують три мови одночасно. Якщо у дитини виникають труднощі з мовленням, це відображається на всіх мовах спілкування. Логопедичний супровід у школі розпочинається з рідної мови. Директорка підкреслює, що головна проблема у Франції – втрата часу через черги до фахівців, тому школа пропонує допомогу вже з молодшої групи.
«Методики корекції в Україні та Франції базуються на спільних принципах, але є відмінності в організації. Перевага України – у глибокій спеціалізації вузьких фахівців. Франції – у реальній інклюзії, де міждисциплінарні команди та система адаптуються під дитину. Ідеал – поєднання обох підходів», – зазначає Надія Коляда.
Для підтримки батьків дітей з особливими освітніми потребами (РАС чи РДУГ) у лютому 2026 року було організовано інформаційну зустріч. Мами часто стикаються зі страхами: «чому моя дитина?», «чи її приймуть у соціумі?». Мета таких заходів – дати батькам опору та практичні поради.
ПАРТНЕРСТВО ТА ВІЗІЯ МАЙБУТНЬОГО
Школа AFUCA активно інтегрується у французьку систему підтримки родин, що виховують дітей з інвалідністю, через партнерство з асоціацією LEA. Це дозволяє українським родинам отримувати супровід, орендувати необхідні засоби для дітей з інвалідністю та користуватися послугами перекладачів під час консультацій.
Обговорення питань ідентичності триває на високому рівні: після того, як Ніцца приймала загальнофранцузьку конференцію вчителів у 2025 році, наступна зустріч запланована в Каннах на 25 квітня 2026 року. Головний меседж школи незмінний – національна ідентичність формується там, де є активна громада та спільні проєкти, як-от «Дружба без кордонів» із учнями з Рівного чи щорічний фестиваль «KobzART».
Заглядаючи у майбутнє, Надія Коляда залишається реалісткою: «Ми не робимо гучних заяв про майбутнє, адже живемо в нестабільному світі. Для нас важливо бути гнучкими й ефективними вже сьогодні – надавати якісну українську освіту тут і зараз. Наша мета – виховати свідомих українців і водночас відкритих, толерантних європейців. Яким буде формат школи через п’ять років – не так важливо, як те, якими виростуть наші випускники».
Андрій Петринський
