Українська документалістка та мандрівниця розповіла, як пандемію коронавірусу переживають в Африці
Вона розповіла в інтерв'ю Радіо НВ про свою мандрівку, руйнування стереотипів тощо, а також про те, як живе континент в умовах поширення COVID-19.
«Африка переживає цю пандемію, мені здається, значно легше або, можливо, легковажніше, ніж інші континенти. По-перше, Африка більше звикла до таких епідемій, до таких хвороб, коли масово люди чимось хворіють і навіть помирають. Це було відчутно в їхній риториці, в тому, як вони розмовляли про цей коронавірус від початку. Якогось страху не було. Глобально вони ставились до цього: "Та, ми і не таке переживали"», - розповіла Катерина Мізіна.
Вона зауважила, що з досвіду знає тільки про східну Африку, як тут країни переживають карантин. «Кенія, Уганда і Руанда, наприклад, закрили кордони. Тим не менше, Танзанія, в якій я була вже на той час, досі не закрила нічого. Тобто закрилися кордони, закрився аеропорт, закрилися школи і університети теж ще десь в кінці березня - на початку квітня, але життя продовжується. Люди, тим не менш, все одно хворіють, детальної статистики і достовірної інформації уряд не надає», - поділилася мандрівниця.
На її думку, це така тактика місцевого президента — просто не сіяти паніку. «Можливо, він з цим зайшов занадто далеко, тому що лікарні все одно борються з хворобою і мають таких пацієнтів. Він просто віддав це на розсуд і на відповідальність кожної особи і говорить про те, що треба зміцнювати імунітет, пити трав’яний чайок, їсти вітаміни. У місті, в якому я знаходжуся, з якихось помітних обмежень дехто носить маску, тому що вони хочуть і це їхній вибір. Банки, магазини, кафе та клуби працюють, але на вході ти маєш помити руки милом і скористатися санітайзером», - розповіла Катерина Мізіна.
За її словами, Африка - це її давня любов. «Я вперше тут була ще років вісім тому. Просто подобається на енергетичному рівні. Перші враження в мене були від Ефіопії, від Судану, навіть від Єгипту, коли я перший раз туди приїхала, здається, ще в 2014 році. У мене було відчуття, що в Африці все якось не так, все абсолютно по-іншому, все таке незнайоме й екзотичне», - зазначила мандрівниця.
Вон зізналася, що найбільшим відкриттям і руйнуванням свого ж власного ж міфу було те, що тут дуже багато чого так само. «У першу чергу це, звісно, про людей. Якщо ти просто посміхнешся людині на вулиці, то вона розпізнає цей жест, цей знак і твій добрий намір. Відповідно, ви зможете порозумітися навіть без спільної мови», - каже документалістка.
Говорячи про мешканців африканського континенту, Катерина Мізіна назвала суданців найгостиннішими людьми, яких вона взагалі бачила за все своє життя.
Ціквим виявився й африканський підхід до планування: воно тут є, але дуже відрізняється від нашого. «Місцеві африканці, коли говорять про себе в різних країнах, чи то в Кенії, чи в Уганді, чи в Танзанії, розповідають, що це планування існує, і це здається мені - людині з іншим досвідом, з іншої частини планети — якимсь хаосом. Для нас звичне планування, коли ми розраховуємо, коли ми знаємо, що якщо ми будемо робити це, то наслідком буде ось це. Тут це все не працює. Таке відчуття, що в Африці далі одного дня більшість не планує, тому що умови життя тут інші», - зазначила мандрівниця.
Вона додала, що в африканських країнах, зокрема, є звичка навіть купувати продукти лише на один раз. Такі ж способи заробляння грошей.
Катерина Мізіна, яка, серед іншого, продюсуювала фільм Леоніда Кантера «Людина з табуретом», також розповіла, що не везе із собою аналогічного зображеному в стрічці стільцю предмета, який би вона залишила в Кейптауні як символ завершення її мандрівки Африкою.
«У мене були якісь теж плани, як я завершу цю мандрівку, що вона мені принесе, що буде означати для мене ось цей Кейптаун. Але я зрозуміла, що для мене, напевно, навіть Кейптаун не має первинного значення. Тобто не фінальна точка, не якийсь предмет, який я хочу там встановити або залишити, або привезти звідти, а якийсь внутрішній досвід, якісь внутрішні переживання, емоції і знання, істини, відкриття, які я здобула на шляху. Їх вже настільки багато. І мені здається, що я цей символічний предмет вже знайшла і вже довезла», - зазначила мандрівниця.
З 1 грудня Катерна Мізіна у складі експедиції з кількох українців побувала вже у сімох країнах: Єгипті, Судані, Ефіопії, Кенії, Уганді, Руанді й Танзанії. Експедиції передували пів року детальної підготовки, кошторис у 100−200 доларів на країну та амбітна мета — проїхати з півночі на південь Африки, від Каїра до Кейптауна.
Фото: з сайту nv.ua
