Партнерство України і Польщі має спиратися на історичну правду — канцелярія прем'єра РП

Про це йдеться у відповіді канцелярії прем'єр-міністра Польщі на лист голови Українського товариства у Любліні Григорія Купріяновича, в якому він звертає увагу глави польського уряду Матеуша Моравецького на те, що дії та заяви його підлеглого - воєводи Люблінського воєводства Польщі Пшемислава Чарнека мають ознаки залякування і переслідування української меншини в регіоні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“У відповідь на ваш лист від 11 серпня 2018 року до голови Ради міністрів Матеуша Моравецького слід підкреслити, що болючі сторінки історії в польсько-українських відносинах, зокрема що стосуються періоду Другої світової війни, мають стати предметом ретельних історичних досліджень і поглибленої рефлексії, що веде до виявлення правди про ті події, взаємне вибачення і примирення в дусі християнських цінностей, що сповідують обидва народи”,- йдеться у відповіді канцелярії Ради міністрів РП.

Як зазначається, одним з елементів цього процесу має бути намагання “забезпечити гідне поховання усіх жертв воєн та політичних репресій, а також вбивств цивільного населення, останки яких є на території обох країн”.

Наголошується, що стратегічне партнерство між Києвом та Варшавою, без сумніву, має спиратися на правді про минуле і переконанні у необхідності спільних зусиль щодо формування порозуміння і поглиблення політичних, економічних та міжлюдських контактів. Зазначається, що важливу роль в цьому процесі мають відігравати представники української меншини в Польщі.

У листі до Моравецького Купрянович запитував, чи дії воєводи Чарнека можна вважати реалізацією польською державою політики щодо української меншини? У документі голова Українського товариства зазначив, що воєвода Чарнек не лише подав на нього до прокуратури, але не чекаючи вироку суду здійснює масовану інформаційну кампанію, спрямовану проти нього та місцевих українців.

Як повідомлялося, воєвода Люблінського воєводства Чарнек подав на Купріяновича заяву до місцевої прокуратури і до ІНП Польщі про підозру скоєння злочину у контексті висловлювань голови Українського товариства 8 липня у Сагині, які він назвав провокативними й антипольськими, а українців, які приїхали вшанувати жертви сагринської трагедії - націоналістами. На його переконання Купріянович порушив закон, прирівнюючи вбивство у березні 1944 року польським підпіллям українців в Сагрині до «вбивства 130 тис. поляків на Волині».

Прокурор відділу комісії з розслідування злочинів проти польського народу ІНП Польщі у Любліні на початку серпня прийняв рішення про відмову від ведення слідства у справі висловлювань Купріяновича у Сагрині. Водночас, слідство у справі “публічного зневажання польського народу під час урочистостей в Сагрині головою Українського товариства у Любліні” розпочала окружна прокуратура міста Замосць.

На підтримку Купріяновича із закликом припинити його необгрунтоване переслідування висловилися, зокрема, глава МЗС України Павло Клімкін, українські громади з різних країн тощо.