У Києві відкрили виставку про мистецтво часів Української революції 1917-1921 років
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, на цьому наголошувалося під час відкриття експозиції.
“У всіх виставкових проєктах ми намагалися акцентувати увагу на різних аспектах державотворення - парламент, уряд, державна служба, дипломатія, військо, флот. І мистецтво є продовженням цієї теми, оскільки це, по суті, формування візуального образу української державності. Це те, як Україну сприймали у світі і якою Україну бачили громадяни”, - наголосив один з авторів виставки, начальник Управління наукового забезпечення Українського інституту національної пам'яті Ярослав Файзулін.
Він зазначив, що виставка розповідає про різні форми і вияви мистецтва — тут і естетика державного чину, і художня естетика революції, і музичне, і театральне мистецтво, і навіть гумор і сатира, які в той час були вагомою складовою інформаційної війни, бо на кожну подію політичного життя гумористи і сатирики відгукувалися певними творами.
“Виставка розповідає про те, як тризуб став Державним гербом, як відбувалися пошуки Державного герба, його утвердження. Вона показує, якої стилістики набули державні документи. І серед найцікавіших артефактів тут представлена Федеративна грамота гетьмана Павла Скоропадського, якою затверджувався Брестський мирний договір. Тут є запрошення на відкриття Кам’янець-Подільського і Київського державних університетів, диплом Георгія Нарбута як ректора Української академії мистецтв. Ми розповідаємо про те, як готував свої твори Микола Леонтович, про світове турне капели Кошиця і багато інших аспектів, про які повинен знати кожен українець”, - наголосив Файзулін.
Він повідомив, що виставку буде розтиражовано і розповсюджено Україною, її електронний варіант буде представлений на сайті Інституту національної пам’яті, пізніше буде підготовлена брошура для поширення по навчальних закладах і бібліотеках України.
Своєю чергою голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович акцентував, що для УІНП дуже важливо створювати якісні популяризаційні, науково достовірні матеріали, які показують, що наша незалежність, проголошена на початку століття, не є випадковою, це була не ситуативна політична чи військово-політична акція.
“Це умонастрій, суспільна тенденція, яка охоплювала мільйони людей. І на цій виставці — десятки прізвищ, відомих або маловідомих, які присвятили частину свого життя для того, щоб віддати частину свого таланту новій, молодій Українській державі. Це говорить про те, що якщо є мистецький вимір, це значить, що це тотальне явище, що ним перейняті мільйони людей. Тут ми знаходимо цьому підтвердження — в мистецтві, живописі, музиці, в гуморі. І для того, щоб повноцінно розуміти той період і самих себе, нам потрібні такі виставки. Ми би дуже хотіли, щоб кожна людина, думаючи про початки нашої незалежності у ХХ столітті, розуміла, що ця ідея, це явище охоплювали всі сфери суспільства. І найкращим доказом цього є ця виставка, яка базується на реальних матеріалах”, - підкреслив Дробович.
Голова УІНП додав, що тільки наявність реальних речей — артефактів, документів — допомагає відновлювати правду, бо вона не може базуватися тільки на гаслах.
“Якщо ці гасла не підкріплюються реальними речами, геніальними творами, архівними документами, місцями пам’яті, тоді ця реальність стає вразлива, нею можна легко знехтувати. Я сподіваюсь, що після наших виставок реальність як історичну правду не можна буде скасувати чи знехтувати нею”, - сказав Дробович.
Водночас заступник генерального директора Національного музею історії України Богдан Патриляк зауважив, що Українська держава першої чверті ХХ сторіччя проіснувала дуже недовго, проте створила потужний культурно-мистецький потенціал.
“Це був дуже нетривкий період в історії України, - чи то у формі Української Народної Республіки, чи у формі Української держави гетьмана Павла Скоропадського. Але тим не менше за ці роки державного будівництва, практично не контролюючи більшу частину своєї території, був закладений потужний естетично-мистецький канон, який можна порівняти з Гетьманщиною, козацькою державою, де теж були серйозні внутрішні проблеми і протиріччя, але Гетьманщина зродила феномен українського козацького бароко. Також і за часи Української революції 1917-21 років цей мистецький канон продовжив реалізовуватися, і навіть в Українській радянській республіці, а продовжився в еміграції. Але потужність цього явища важко переоцінити”, - зазначив він.
Патриляк додав, що в Національному музеї історії України є велика кількість артефактів доби Української революції, деякі з яких представлені на стендах виставки, і запросив українців до музею.
Як зазначалося, виставка триватиме щонайменше до 24 вересня 2021 року.
