Поетеса Фурса представила добірку, з якою перемогла на міжнародному конкурсі
Презентація відбулася в Укрінформі.
Як розповіла поетеса, на конкурс потрібно було подати три вірші, які б найкраще презентували автора: "Уявіть, у мене сім книг і позаду десятиріччя творчості. І треба в ці три вірші вивести квінтесенцію головного, щоб показати себе у "Поетичній добі" - саме так називався конкурс, і він не мав вікових обмежень".
Добірку з трьох віршів на поетичний конкурс Фурса назвала "Без сорочки", маючи на увазі відкритість, "оголеність" своєї поезії, на що звертають увагу її шанувальники.
"Одна моя шанувальниця й людина, яка знається на літературі, сказала мені, що мій тип творчості є сповідальний. Я довго думала, а потім зрозуміла, що це так і є - оголеність, відкритість, це збігається з моїм відчуттям людей і світу без лукавства. І коли я відбирала вірші на конкурс, то назвала їх "Без сорочки". Ти ніби йдеш оголений, відкритий, з чистою душею, бо під сорочкою може не бути гроша, а є тільки душа", - каже поетеса.
Критик, перекладач, письменник і головний редактор журналу "Всесвіт" Дмитро Дроздовський відзначив досконалість і мудрість поезії Наталі Фурси.
"Яка тут поетична сила, метафорика, інноваційність і який спокій незглибимого, мудрого розуміння плинності й вічності світу. Велика радість, що в цьому часі є такі справжні, екзистенційно наснажені, могутні голоси, яким є голос Наталки Фурси. Це поезія досконала в кожному образі, метафорі, рядку, метрикою, фонікою", - наголосив він.
Як зауважив керівник пресцентру Укрінформу й колишній однокурсник поетеси Сергій Сай-Боднар, Наталя Фурса перемогла на конкурсі, де беруть участь переважно молоді поети, і тим яскравіша її зірка: "В українському поетичному середовищі є Наталка Фурса, зірка якої світить досить ясно. І про неї говорять не тільки в Україні, а й далеко за кордонами, куди роз’їхалися небайдужі серця й прихильники поетеси".
Наталка Фурса народилася у 1964 році у Полтаві. Поетеса, прозаїк, член Національної спілки письменників України (1997) та Асоціації українських письменників (2001). Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1986). Тривалий час працювала у засобах масової інформації, редактором у видавництвах. З 2011 року мешкає в селищі Ромодан на Миргородщині (Полтавська область), на творчій роботі.
Авторка семи поетичних книжок: «Окрик» (Київ, 1993), «Дар Любові» (Полтава, 1997), «Страсті по Страті» (Полтава, 2000, 2001), «Необлітане небо» (Полтава, 2002), «Нічого, крім повторень» (Київ - Хмельницький, 2004), «Пилок і пил» (Полтава, 2015), «…ані вирію, ані скиту…» (Полтава, 2020), а також книги малої прози «Зінське щеня» (Полтава, 2017).
На II Міжнародному конкурсі української поезії «Поетична доба»-2021 було представлено 435 добірок авторів із різних країн.
