У Херсоні виготовляють кавові піали зі зразків, знайдених під час археологічних розкопок
Про це кореспонденту Укрінформу повідомила сама Болгарова.
«Мені запропонував створити такі піали за зразками тих, що знайдені під час археологічних розкопок на «Кам'янській Січі» Андрієм Лопушинським (Андрій Лопушинський - завідувач сектору "Кам'янська Січ" Національного заповідника "Хортиця", який відомий також своїми історичними реконструкціями, зокрема, ікони на камбалі – ред.). Я відтворила і форму, і узори зі старовинних піал», - сказала Болгарова.
За її словами, цей проєкт може бути цікавим не лише для створення сувенірної продукції, але й для вивчення минулого Херсонщини школярами. Адже подібні майстер-класи з виготовлення посуду за зразками тих, що знаходять під час археологічних розкопок, може супроводжувати розповідь історика про те, як освоювали південь України. Це важливо для спростовування міфів про цивілізаційну місію Російської імперії у цих краях за часів Катерини II, підкреслила майстриня.
Під час створення піал вона використала надані їй світлини з експозиції «Хортиці».
Як повідомив Лопушинський, піали, які нині є в експозиції заповідника «Хортиця», знайдені були на Херсонщині, на Кам'янській Січі ще у 1974 році. Хоча їх і довелося реставрувати, але уявлення про форму та орнамент вони повністю дають, зазначив археолог. Хоча вже і під час розкопок у 2020 році археологи знайшли на Кам'янській Січі невеликі фрагменти піал. «Ми знайшли минулого року такі фрагменти, у свій час це були розбиті піали, які козаки викинули у сміття», - розповів Лопушинський. За його даними, фрагменти піал знаходяться також на Олешківській січі.
Лопушинський зазначив, що звернувся до Тетяни Болгарової з пропозицією такої історичної реконструкції, адже піали потрібні для відеозйомок, для екскурсійної роботи.
Як повідомив Лопушинський, козаки на Кам'янській Січі користувалися піалами кютагійського виробництва - у 18 століття турецький центр виробництва кераміки знаходився у місті Кютаг'я. Такі піалки розходилися дуже широко – їх знаходять у Києві, у Кам'янець-Подільському.
«Наприклад, Кам'янець-Подільський, Хотин – там були просто турецькі гарнізони і такими піалами власне турки користуватися могли. А на Кам'янській Січі (козаки тут жили з перервами з 1709 по 1734 роки), ми вважаємо, користувалися саме козаки. У Києві фрагменти піалок знаходять навіть на місці розкопок монастирів. Тоді турки купували європейський посуд, з ручками, натомість європейці купували у турків піали», - розповів історик.
Що стосується культури вживання кави козаками, то, за словами Лопушинського, пив каву, наприклад, Богдан Хмельницький. Також у письмових джерелах є згадки про те, що після Полтавської битви, коли козаки та Карл XII знайшли прихисток у Бендерах, шведському королю постачали каву.
«Що стосується Кам'янської Січі, то є лише археологічні знахідки - фрагменти піалок. Ніяких свідоцтв у письмових джерел про вживання кави саме на цій території у нас немає. Мені інколи закидають, що козаки могли з цих піалок пити горілку. Але ми знаходимо скляний посуд - саме під горілку. Такі специфічні стаканчики є в музеях, зокрема у Херсоні. Для пива у козаків були кухлі. Так що можна припустити, що якщо були піалки, то з них козаки пили саме каву», - зазначив Лопушинський.
