Західна публіка дізнається про життя на Донбасі через мистецтво
Про це йшлося на організованій в п'ятницю в берлінському фонді Конрада Аденауера дискусії, фотовиставці та читаннях «Донбас – по ту сторону від заголовків», передає кореспондент Укрінформу.
З німецькою та українською публікою зустрілися відомий український письменник, поет і музикант Сергій Жадан і українська журналістка і фотограф Наталія Любченкова, яка проживає у Франції. Читали уривки з книги Жадана «Інтернат», переклад на німецьку якої отримав приз на Лейпцизькому книжковому ярмарку, що проходить в ці дні, і демонстрували фото Любченковой - свідоцтва повсякденного життя в прифронтовому регіоні, які вже бачили жителі Парижа та Брюсселя.
«Ясно, що культурою не зупинити війну, не змусити замовкнути гармати, не зупинити танки. Війну закінчать політики. Але я впевнений, що щирі і правдиві новини про цю війну ми будемо отримувати з творів культури. Вони будуть основними свідченнями цієї війни», - вважає Сергій Жадан.
Для нього, уродженця сходу України, війна – це не щось абстрактне, з монітора комп'ютера, це особисте. Жадан зазначає, що не намагається використати війну «як матеріал для натхнення», але пише про те, що там дійсно відбувається, через історії простих людей.
Фотовиставка і читання «Донбас - по ту сторону від заголовків» / Фото: Ольга Танасійчук, Укрінформ
Письменник розповів, що за останні 4 роки з'явилися десятки книг різних жанрів, у тому числі і від учасників подій, але йому не вистачало в літературі «голосу мирного населення», оскільки пишуть в основному про військових. Цивільні «зникають за голосами політиків, пропагандистів, експертів», але для того, щоб розуміти, як бути далі, треба розуміти, на якому тлі відбувається війна, переконаний письменник.
Його книга «Інтернат» писалася як чорно-білий фільм, це історія про три дні ходіння по війні очима вчителя, який «не розрізняє шеврони» і не розуміє, що відбувається, намагається бути поза політикою. Людина може не цікавитися війною, але вона може в якийсь момент зацікавитися ним, і тоді людина повинна зробити вибір – таку думку доносить автор.
Мова його в цьому творі сильно відрізняється від довоєнної. «Війна змінює мову, писати про це довоєнною мовою нечесно перед цими людьми», - каже Жадан.
Наталія Любченкова, тричі побувала на Донбасі, щоб задокументувати також життя простих людей регіону, "показує Донбас таким, яким його не показують ЗМІ». За її словами, бачить своє завдання в тому, щоб показати на Заході те, чого люди там дійсно не розуміють, «пробитися через сухі заголовки». Любченкова вирішила розповісти історії простих людей, вважаючи, що це саме той інструмент, через який можна розповісти про триваючу трагедію.
У заході взяли участь представники громадськості, дипломати, експерти.
