5 фактів із життя Януша Корчака в Україні

5 фактів із життя Януша Корчака в Україні

Аналітика
1925
Ukrinform
Сто років тому у Києві жив і працював геніальний педагог Януш Корчак, якого цими днями згадували у дні пам’яті

На початку жовтня в Києві пройшли дні пам’яті польського педагога, лікаря, письменника, гуманіста Януша Корчака (справжнє ім'я Генрік Ґольдшмідт), які щороку організовує Українське товариство Януша Корчака. Про вчинок людини і педагога, який був директором єврейського сиротинця у Варшавському гетто, і у 1942-му, відкинувши всі пропозиції про особистий порятунок, пішов разом із дітьми в газову камеру, знімали фільми і писали в книжках. Педагогіка була його покликанням, якому він присвятив життя, але Корчак, за визнанням сучасників, був ще талановитим медиком-діагностом та блискучим, тонким письменником. Його знамениті книжки для дітей і не тільки для дітей – «Король Матіуш І», «Коли я знову стану маленьким» та інші – здається, ніколи не зникнуть з книжкових полиць людей, які вміють відрізняти справжнє від ерзацу.

Члени українського товариства Януша Корчака вшанували видатного педагога в дні його пам'яті
Члени українського товариства Януша Корчака вшанували видатного педагога в дні його пам'яті

Більшу частину свого життя Януш Корчак провів у рідній Польщі, де він заснував Дім сиріт, але доля, точніше Перша світова війна, закинула його на три роки в Україну, яка тоді, подібно до Польщі, була провінцією Російської імперії. У пам’ять про це 2016-го року на Нивках з ініціативи Товариства у столиці з’явилася вулиця імені Януша Корчака, а раніше – меморіальна дошка на вулиці Володимирській, 47, де він працював 100 років тому. Цьогоріч виповнюється 75 років з дня його трагічної загибелі, відтак Укрінформ, відвідавши вечір пам’яті Януша Корчака у Будинку вчених, вирішив навести 5 фактів із життя видатного педагога в Україні.

1. Під час першої світової війни Януш Корчак служив військовим лікарем на Галицькому фронті, і в 1915-му вперше побував у Києві під час відпустки на Різдво, де провів усього три дні. І упродовж цих трьох днів він встиг багато зробити в інтернаті для хлопчиків на вулиці Багговутівській, де організував дитяче самоврядування та почав разом з вихованцями видавати газету. Для чого, яка була мета? Він давав зрозуміти дітям і постійно повторював дорослим: права дітей такі ж важливі, як і права дорослих. Дітей треба і поважати, і розуміти. І така от спеціальна дитяча газета була матеріальним доказом цієї тези

2. Повернувшись на війну, Януш Корчак часто відвідував сирітський притулок у прифронтовому Тернополі. Там він зустрів маленького українського хлопчика Стефана Загородника і забрав його до себе у шпиталь, де займався з ним, а згодом назвав його іменем цілий розділ своєї книги «Виховні моменти», де описав свої спостереження за розвитком дитини.

3. У 1917 році він працював лікарем одразу у трьох сиротинцях під Києвом по 18 годин на день.

4. Януш Корчак деякий час працював у дитячому садку на Володимирській, 47, в якості житла винаймаючи кімнату в підвалі на вулиці Інститутській.

5. Саме у Києві Корчак написав свою кращу, всесвітньовідому книгу «Як любити дитину», просякнуту розумінням та любов’ю дитини, повагою до її прав.

Чому саме Україна надихнула його на таку працю – «Як любити дитину»? Світлана Петровська, голова Товариства Януша Корчака, розповідає, що швидше за все Корчака переповнювало хвилювання за майбутнє рідної Польщі. Він бачив страждання дитини під час війни, його не полишала туга за покинутим у Варшаві Домом сиріт, і це спонукало його до роботи. «Не потрібно починати війни і революції, не подумавши про дитину», - цитує великого педагога Світлана Петровська.

Юлія Горбань, Київ

Перше фото: Януш Корчак з дітьми у Домі сиріт (Варшава, 1935 рік)


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-