На нас чекає важка битва за власну історію
Одним із найбільш гротескних - з української точки зору - моментів у виступі російського президента Володимира Путіна у Версалі була його згадка про київську князівну і французьку королеву Анну Ярославну мало не як про власну попередницю.
Для російського телеглядача нічого надзвичайного в такій заяві немає. Та й сам Путін - я в цьому абсолютно впевнений - згадав про Анну Ярославну, зовсім не намагаючись образити українців. Тому що оскільки в його свідомості немає ніякої української державності, про що він відверто говорив президенту США Джорджу Бушу-молодшому, то і ніякої української історії теж немає.
Українська реакція на путінську заяву демонструє виключно те, як ми самі далеко - і швидко - відійшли від російської історичної міфології. Ми жили в контексті цього міфу не десятиліттями - століттями, вивчали його в школах і університетах, відповідали на питання на іспитах...
В історії, яку нам викладали, Ярослав Мудрий був "природним попередником" московських князів і російських царів, а Київська Русь - протодержавою, передоднем Московської Русі. Багато з нас досі живуть стереотипами цього міфу, коли пихато кажуть росіянам, що це київський князь Юрій Долгорукий заснував Москву.
Але Юрій Долгорукий спочатку був не київським, а володимиро-суздальським князем. Він - як і його син Андрій Боголюбський - не княжив у Києві, а захоплював і спалював Київ. І похований Юрій Долгорукий в Києві не тому, що тут була його Вітчизна і вотчина, а тому, що його тут отруїли вороги - київські бояри.
Таких стереотипів у сприйнятті історії в нашій свідомості ще чимало. Але реакція на висловлювання Володимира Путіна демонструє, що у суспільства починається переоцінка історичних міфів, повернення до історичної реальності, до нормальності, до того, що було насправді - а не придумано Карамзіним або Ключевським на потребу російського царського двору.
А це означає, що на нас чекає важка битва за власну історію - бо росіяни від своїх вигадок відмовлятися не збираються і, запевняю вас, не відмовляться ніколи, навіть при самій ліберальній і демократичній владі.
Нам потрібно виграти цю битву в самій Україні, на рівні освіти, науки і медіа - бо інакше ми ніколи не станемо народом і назавжди залишимося населенням. І нам належить виграти цю битву в Європі й світі в цілому - тому що інакше ми ніколи не станемо в очах іноземців самостійною країною з власним минулим і вже тому правом на власне майбутнє, а будемо виглядати лише більш-менш вдалим "варіантом Росії".
Віталій Портников
Еспресо
реклама