У Києві відкрилася виставка кримськотатарських старожитностей
Про відкриття виставки "MIRAS. Спадщина" повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Ця виставка не тільки про культуру - вона політична, і відповідає на питання "чий Крим?" - і він не російський точно. Він кримськотатарський, поєднаний історичним зв'язком з Україною", - зазначила керівник Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Марія Томак.
Вона додала, що контекст експозиції - локалізація традиційних кримськотатарських старожитностей в скарбниці України - допомагає спростувати імперські та радянські міфи про півострів.
Виставка «MIRAS. Спадщина» у Києві / Фото: Геннадій Мінченко, Укрінформ
"Виставка висвітлює історію України та роль кримських татар, на противагу міфам, що Крим начебто не був пов’язаний з Україною, - його подарував Хрущов, що кримськотатарський народ — не корінний народ або що це уламок якихось татар, хоча ми розуміємо, що киримли — це народ, сформований на цьому півострові", - сказала вона.
У залах другого поверху Скарбниці презентовано предмети ювелірного мистецтва й побуту XIХ – початку XX століть, вироблені кримськими татарами. Куратори виставки представили традиційні жіночі головні убори - феси, оздоблені золотим рослинним орнаментом і монетами, пряжки до жіночого пояса - к'уашак - баші, а також малюнки й фото з краєвидами півострова, одяг і весільне обрдове приладдя, зокрема, кисет - нішан кисесі.
"Відношення в сім’ї мають бути паритетними, заснованими на духовності та взаємній повазі між подружжям. Якщо українці кажуть про родове дерево, то кримські татари ведуть мову про дерево сім'ї, яка є тут і зараз", - повідомили в ГО "Алєм" та кураторка виставки Есма Аджієва.
Водночас вона підкреслила, що символи, закладені в орнаменті, "притаманні як українцям, так і кримським татарам, бо вони позначають любов і повагу до батьків - це ті сенси, що нас поєднують".
Аджієва повідомила, що виставка планувалася ще з 17 лютого у межах проєкту “Смисли, що об’єднують". За її словами, війна внесла свої корективи, однак, як говорить народна мудрість кримських татар, терпіння - це золото, а дії - його перлини, тож попри вагання експозиція відбулася й триватиме до 30 червня наступного року. Також кураторка наголосила, що реалізувати ідею допомогла Швейцарія, із якою вони співпрацюють з 2016 року. Ця країна стала першою, зі слів Аджієвої, хто підтримав, зокрема, ГО "Алєм", коли вони переїхали з окупованого півострова.
Посол Швейцарії Клод Вільд зазначив, що чутливість до проблеми кримських татар зумовлена трагічною історією цього народу, який саме на території України зміг вільно самовизначитися.
"Це меншина, у якої була трагічна історія, зокрема за Сталіна і сьогодні - з окупацією Криму. Цей народ має право на існування й самовизначення. Місце, де вони змогли проявити себе, - це сучасна Україна. Історія Швейцарії - теж є певним печворком, цілісність, яка складається з різноманітних клаптиків. І тому ми чутливі до такої проблематики. Ми впевнені, що саме різноманітність робить Україну сильною", - пояснив Віль.
Виставка "Miras. Спадщина" відбулася в межах проєкту ГО "Алєм" "Сенси, що об’єднують", який реалізується за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва. Партнерами проєкту стали Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.
