Кримська платформа: згадати Росії все
До установчого саміту Кримської платформи, який 23 серпня дасть старт цій дипломатичній ініціативі України, залишилося ще більше тижня, а участь у заході підтвердили вже 38 країн. Це, як кажуть у спорті, серйозна заявка якщо не на перемогу, то на проміжний успіх.
Що треба зробити, щоб він став остаточним, тобто Крим був деокупований, питання непросте. Відповідь на нього, за задумом України, якраз і має бути знайдена в процесі діяльності Кримської платформи на постійній основі.
ТАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ УКРАЇНИ НА ДАНОМУ ЕТАПІ
У нещодавно затвердженій Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя Кримській платформі відведено роль ключового зовнішньополітичного інструмента досягнення цієї мети.
Новий міжнародний майданчик має стати також постійним нагадуванням і окупанту, і всьому світові, що Україна не змирилася зі спробою анексії Криму і не тільки не збирається цього робити, а й має намір змусити Росію відповісти за це повною мірою.
Для цього у рамках Кримської платформи вестимуться переговори за п'ятьма ключовими напрямами, першим з яких визначено політику невизнання спроби анексії Криму Росією.
Адже, як це не прикро, мусимо констатувати, що через сім років після незаконної окупації Криму світ почав потроху звикати до цього, а деякі країни, хоч і обережно, але в той чи інший спосіб іноді заступають за межу офіційного невизнання.
Тому гучне колективне нагадування по пунктах про те, що злочин Росії проти міжнародного правопорядку залишається таким і через сім років, і що жодна країна не може силою змінювати кордони іншої, сьогодні актуальне попри наявні чи можливі зміни геополітичної ситуації.
На переконання міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, Кримська платформа навіть до офіційного запуску виконує одне з основних своїх завдань – вона вже зруйнувала тезу Росії про те, що питання Криму “закрите”.
«Адже це саме те, чого хотів Кремль, – щоб про Крим поступово забули, змирилися зі статусом-кво. Не допустити цього – ключове тактичне завдання Української держави на нинішньому етапі історії», – акцентував він у коментарі Укрінформу.
Кулеба вважає, що з огляду на вже підтверджену кількість країн-учасниць саміту, створення міжнародної експертної мережі та увагу до ініціативи вітчизняних та іноземних медіа, Кримська платформа повернула Крим у топ українського та міжнародного порядку денного.
Цю його думку, зі свого боку, підтверджує і постійний представник президента в АР Крим Антон Кориневич. Зокрема, нещодавно в інтерв’ю телеканалу «Дом» він повідомив, що наразі КПВВ з окупованим півостровом відвідали вже 22 іноземні делегації, тоді як «раніше було нуль», бо основна увага щодо українського питання в міжнародному порядку денному відводилася Донбасу.
РОСІЯ “ТУПАЄ НОГАМИ”
Те, що Росія всіляко протидіятиме спробам України актуалізувати питання незаконної окупації Криму шляхом створення Кримської платформи, глава української дипломатії спрогнозував ще в грудні минулого року. Тоді Кулеба заявив, що ця ініціатива цьогоріч буде одним з епіцентрів гібридної війни Росії проти України.
У коментарі Укрінформу глава української дипломатії підтвердив, що його прогноз справдився.
«Ви не уявляєте, скільки зусиль докладають російські дипломати та агенти у світі, щоб дискредитувати Кримсьму платформу чи зірвати участь країн у ній, – каже міністр. – Не можу називати конкретні країни, але іноді йдеться про неприхований шантаж, коли посол РФ у країні Х приходить до місцевого МЗС і відверто “тупає ногами” там, погрожує “наслідками” за згоду на участь у саміті».
Члени ГО "Медійна ініціатива за права людини", які дослідили еволюцію реакції Кремля на українську ініціативу, також дійшли висновку, що вона заздалегідь виправдала себе просто тому, що чи не вперше в історії «кримського питання», починаючи від 2014-го року, реагує не Україна, а Росія.
«Не українські посадові особи кидаються вусібіч, виголошуючи суперечливі заяви – то стверджуючи, що це профанація і «шабаш», то обіцяючи оголосити війну у відповідь. З цієї точки зору Кримська платформа вже вдалася, бо мобілізувала міжнародну спільноту на підтримку політики невизнання спроби анексії Криму, змусила саму Україну чіткіше окреслити власну політику щодо Криму та удосконалити законодавство (хоча це ще в процесі, але процес іде), а також змусила Росію реагувати, тобто конвульсивно винаходити відповіді, кожна з яких гірша за попередню», – написали вони у своєму звіті ще на початку червня.
Водночас міністр закордонних справ запевняє, що українські дипломати не сидять, склавши руки, у той час як Росія намагається завадити збільшенню числа учасників саміту Кримської платформи, а дають гідний бій цим спробам у кожній столиці та штаб-квартирі.
«Врешті-решт, ми не новачки у цій справі – Росія вже давно веде подібну роботу і в ООН, і в інших міжнародних організаціях під час розгляду питань Криму. Тим не менше, за понад сім років окупації широке коло іноземних партнерів послідовно підтверджує підтримку Україні. Так буде і з Кримською платформою», – переконаний Кулеба.
АКТИВНІ ПАРТНЕРИ МОЖУТЬ ОЧОЛИТИ КЛЮЧОВІ НАПРЯМИ
Деякі акредитовані в Україні іноземні дипломати ще до саміту Кримської платформи висловили рішучу підтримку цій ініціативі.
«Ми знаємо, що потрібно зробити більше для притягнення Росії до відповідальності (за незаконну окупацію Криму – авт.). Ось чому США рішуче підтримують Кримську платформу. І ми будемо тісно співпрацювати з урядом України у цій підтримці», – запевнила тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін, виступаючи на установчому форумі експертної мережі Кримської платформи.
А посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс заявила, що повернення до нормальних відносин із РФ неможливе, доки вона продовжує дестабілізувати Україну та захоплювати її територію, і закликала продовжувати міжнародний тиск на Росію.
Водночас член Меджлісу кримськотатарського народу, керівник Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв звертає увагу на те, що і серед партнерів, які вже підтвердили свою участь у саміті Кримської платформи, підхід до її діяльності «неоднозначний».
«Деякі країни готові бути більш конкретними і вживати жорсткіших заходів на підтримку України. А деякі держави прагнуть бути більш дипломатичними у питанні деокупації Криму», – сказав він Укрінформу.
На цей випадок у МЗС мають свій план дій. Як поінформував очільник зовнішньополітичного відомства, Україна працює над створенням постійно діючих координаційних механізмів Кримської платформи у всіх ключових сферах: політика невизнання, санкції, безпека, права людини, екологічні і економічні проблеми, пов’язані з російською окупацією.
«Ми закликаємо найбільш активних партнерів взяти на себе лідерство в кожній із цих ключових сфер», – зазначив Кулеба.
ОБЕРЕЖНИЙ ОПТІМІЗМ І НАДІЯ
Коли Укрінформ спитав в Ескандера Барієва, чи відомо йому про ставлення до Кримської платформи в окупованому Криму, він насамперед згадав про напис, який нещодавно з’явися на в’їзді в Сімферополь: «Мы ждем Крымскую платформу».
За його словами, наші співгромадяни, які проживають на території окупованого Криму, давно чекають на більш конкретні дії як із боку України, так і від міжнародних партнерів.
Водночас член Меджлісу кримськотатарського народу зауважив, що не всі кримчани наважуються про це говорити, бо у них можуть виникнути проблеми з окупаційною владою. У цьому контексті він нагадав, що у Кримінальному кодексі РФ нещодавно було посилено відповідальність за публічні заклики до екстремістської діяльності.
«Тобто з позиції російського законодавства причетність у даному випадку до Кримської платформи може розглядатися як не просто заклик до посягання цілісність РФ, а як участь у такому посяганні», – пояснив він.
Ще одна кримчанка, з якою поговорив Укрінформ, зазначила, що, з її досвіду, активна частина населення окупованого півострова цікавиться Кримською платформою, а обивателі не дуже цим переймаються, тож можуть і не знати.
«Щоб кримські обивателі повернули голову у бік України, вона має стати економічно сильною самодостатньою державою», – вважає співрозмовниця Укрінформу.
Сама вона ставиться до ініціативи з обережним оптимізмом.
«Час покаже. Я вважаю, що її успіх однаковою мірою залежить як від дій України, так і від тиску міжнародних партнерів. Але і цього може бути замало для деокупації Криму – ще мають скластися певні сприятливі умови», – ділиться кримчанка.
ПРОЦЕС ПІШОВ, ДАЛІ ОБОВ’ЯЗКОВО БУДЕ
Натомість керівник Кримськотатарського ресурсного центру однозначно заявляє, що «процес пішов», і обіцяє продовжувати працювати, щоб він наростав, як снігова грудка, і призвів до результату.
У цьому сенсі Барієв бачить завдання Кримської платформи у тому, щоб вона не стала «просто форумом, на якому ухвалили хартію або декларацію», а щоб після цього велась послідовна робота.
«Я думаю|, що подальші наші дії – це синергія роботи експертної спільноти всіх країн з представниками державної влади і парламентських органів, щоб у тій чи іншій країні, яка підтримує Кримську платформу, законодавець міг ухвалювати рішення, за допомогою яких ми могли б наближати деокупацію», – каже він.
На думку Дмитра Кулеби, серйозне та системне ставлення України до деокупації Криму не лише на міжнародному, а й на національному рівні має засвідчити запуск Офісу Кримської платформи, який президент Володимир Зеленський представить 23 серпня іноземним гостям саміту.
«Я вважаю, що це дуже правильно та чесно, бо таким чином ми надсилаємо сигнал партнерам: коли Україна закликає вас до спільних дій, вона не просто просить про підтримку, ми самі щодня працюємо над вирішенням проблем російської окупації Криму та врешті-решт відновленням міжнародного права, поверненням півострова під контроль України», – каже очільник МЗС.
Попри певні застереження, в цілому оптимістичні прогнози щодо Кримської платформи висловлювали ЗМІ і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров та лідер кримськотатарського народу Мустафі Джемілєв.
«Росіяни ультимативно уникають обговорення Криму. І саме існування Кримської платформи буде одним із механізмів, який не просто дратуватиме Росію, а й продукуватиме ідеї, дії, які можуть перетворитися на щось системне і цільне», – сказав Чубаров у інтерв’ю «Апострофу»
А Ескандер Барієв переконаний, що за допомогою Кримської платформи «ми побачимо наших справжніх друзів, з якими зможемо виробляти спільні дії у сфері економіки, фінансів, прав людини тощо, щоб тиснути на окупанта».
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який очолює оргкомітет з підготовки установчого саміту Кримської платформи, не приховує впевненості, що ця дипломатична ініціатива України стане майданчиком, який виробить механізми сприяння деокупації Криму.
«Як у народі кажуть, собака гавкає, а караван іде. Немає жодних сумнівів, що цей караван рано чи пізно прибуде в український Крим. І учасники останнього саміту Кримської платформи обов’язково зроблять сімейне фото біля колон українського Херсонесу», – прогнозує Кулеба.
І хоча дати, коли це може статися, наразі не назве ніхто, всі ми знаємо, що довгий шлях починається з першого кроку.
На шляху до деокупації Криму його буде зроблено 23 серпня.
Надія Юрченко, Київ.
