У Криклія вважають, що треба повернутися до питання

У Криклія вважають, що треба повернутися до питання "азовського" пакету санкцій

Керченська криза
Укрінформ
Чергова ескалація в Керченській протоці, пов'язана зі збільшенням затримки суден в Керченській протоці з боку Росії, має знову активізувати питання про "азовський" пакет санкцій проти російських портів.

Про це написав заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк у блозі на Цензор.net.

"Сьогодні ми знов спостерігаємо ескалацію конфлікту в Керченській протоці. Так завдяки моніторинговій групі Майдану закордонних справ ми бачимо, що динаміка середньої затримки судна на вхід до Азовського моря у вересні 2019 року зросла більш ніж удвічі і становить 48,5 годин на судно (до порівняння, влітку цей показник становив 16-19 год.). Середня затримка суден на вихід з Азовського моря становить 89,7 годин на судно, що майже втричі довше, ніж влітку", - підкреслив він.

Лавренюк додав, що в серпні 2019 розпочалося нове збільшення вимушеної затримки суден, які прямують з/до портів Маріуполя і Бердянська, і повернення до показників вересня-жовтня 2018 року.

"Схоже, що настав час знов активізувати питання про "азовський пакет" санкцій щодо російських портів Азовського і Чорного морів. Затримки суден на декілька днів призводять до колосальних збитків власників суден, вантажу та вантажовідправників, які в результаті або відмовляються від заходу до наших портів, або значно піднімають фрахтові ставки", - додав Лавренюк.

Він зауважив, що з огляду на цю складну ситуацію Міністерство інфраструктури створює стимули, аби компенсувати втрати, понесені українськими портами Азовського регіону, і найпершим завданням є залучення якомога більше додаткового вантажопотоку за рахунок агропромислової продукції Донецької, Харківської та Запорізької областей, експорту продукції місцевих металургійних комбінатів та імпортного вантажу через порти Азову, шляхом створення сприятливої логістики та низьких цін на всі види перевезень.

"Зрозуміло, що в умовах фактичної блокади та систематичного порушення основоположних принципів міжнародного морського права з боку РФ, реалізувати 100% свого потенціалу порти Азовського моря об’єктивно не здатні. Все що можемо і повинні зробити — мінімізувати втрати, наскільки це можливо. Певні результати вже є. Маріупольський порт демонструє непогані фінансово-економічні показники, помітно збільшуючи обсяг перевалки. Якщо торік він перевантажив 200 тис. тонн зернових, то станом на початок жовтня цього року вже 321 тис. тонн", - додав Лавренюк.

Читайте також: Росія збільшила майже втричі затримки українських суден у Керченській протоці

Він нагадав, що затримки в Керченській протоці обумовлені так званими "оглядами" суден з боку ФСБ Росії, які розпочалися у квітні 2018 року.

"Після попереджень з боку США та ЄС щодо введення "азовського пакету санкцій" щодо портів РФ в Азовському та Чорному морях, час затримки зменшився в рази", - зауважив заступник міністра.

Лавренюк додав, що затримки суден на декілька днів завдають колосальних збитків власникам суден, вантажу та вантажовідправникам, які в результаті або відмовляються від заходу до наших портів, або значно піднімають фрахтові ставки.

Заступник міністра підкреслив, що за роки російської агресії порти Азовського регіону втратили майже половину суднозаходів, половину вантажів та недоотримали близько 6 млрд грн доходів. Якщо в 2015 році загальний вантажопотік Маріупольського та Бердянського портів становив 13,4 тис. тонн, то в 2018 році цей показник становив лише 7,7 тис. тонн, зазначив він.

Як повідомлялося, за даними експертів, Росія останнім часом збільшила майже втричі затримки суден у Керченській протоці, які прямують в українські порти.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-