Несвобода слова: у Спілці журналістів обговорили проблеми в окупованому Криму

Несвобода слова: у Спілці журналістів обговорили проблеми в окупованому Криму

Фото
1210
Ukrinform
У понеділок, 10 квітня, у день 135-річчя з дня виходу в світ першого номера кримськотатарської газети "Терджиман" ("Перекладач") в будинку НСЖУ відбувся круглий стіл, присвячений ситуації зі свободою слова на окупованому півострові.

Дискусії відкрив глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"135 років тому вийшов перший номер загальнотюркської газети "Терджиман". Для кримських татар ця подія - одна з епохальних, і ми повинні гідно оцінити його значення для кримськотатарської історії", - сказав Чубаров.

За його словами, у своїй видавницькій діяльності Гаспринський приділяв велику увагу освіті народу, формуванню кримськотатарської літературної та громадської еліти, яка була практично вся знищена радянською владою.

Як вважає Чубаров, кримськотатарський просвітитель Гаспринський через свою видавничу діяльність намагався сформувати нову думку про кримських татар і згладити суперечності між мусульманським Кримом і Російською імперією, "проте ці спроби виявилися марними".

"Інакше кажучи, любов, яку він намагався привити до Криму, кримських татар, кримської історії, ця спроба не вдалася і ті, хто прийшов до Криму окупантами ще за 100 років до виходу першого номера "Терджимана", ніяк не змінилися під впливом тих ідей, які Ісмаїл Гаспринський намагався затвердити. Більше того, ідеї Гаспринського, його цитати, звернення до влади Російської імперії сьогодні використовуються проти кримських татар", - вважає політик.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров повідомив, що на даний час в окупованому Криму можуть працювати лише ті видання, які лояльні до існуючого режиму.

"2014 року після того, як Крим був окупований РФ, практично всі ЗМІ були знищені і залишилися тільки ті, хто заявив про свою лояльність", - підкреслив Умеров.

З цієї причини, розповів головний редактор "Крим Реалії" Володимир Притула, за чотири роки роботи проекту "Радіо Свобода" редакція "Крим. Реалії" втратила багатьох кримських журналістів.

"За чотири роки реалізації проекту "Крим. Реалії" ми втратили понад 50 журналістів. Майже з 60 наших колег 28 були змушені виїхати за межі Криму під тиском російських спецслужб і стільки ж журналістів було змушено припинити з нами співпрацю через погрози і тиск на них", - повідомив Притула.

На його думку, ситуація з незалежними медіа в Криму критична, і її рятує лише громадянська журналістика.

"Громадянська журналістика на сьогодні - надзвичайно важливе явище в Криму, оскільки професійним журналістом там сьогодні працювати дуже важко. Тому... тих людей, які пишуть і передають нам інформацію з Криму, ми повинні вважати колегами, професійними журналістами і таким чином підтримати їх і зберегти свої джерела інформації", - підкреслив журналіст.

Як вважає експерт "Майдану закордонних справ" Андрій Кліменко, керівництво НСЖУ має створити спеціальну процедуру для приймання у свою спілку таких громадянських журналістів, "щоб вони мали міжнародну прес-карту НСЖУ, членський квиток Спілки журналістів України, і це буде сигналом і для окупаційної влади".

Журналісти Сейтумер Сейтумеров і Валерій Балаян розповіли про ризики і небезпеку у роботі журналістів в Криму.

Читайте також: У Львові НСЖУ та ОБСЄ вчили журналістів захищатися від тиску

"Одне з найбільших вражень від сьогоднішнього Криму, а я буваю там два тижні на місяць, це мужність кримських журналістів, активістів "Кримської солідарності". Крім того, деякі українські журналісти приїжджають і працюють в Криму на свій страх і ризик... Вони працюють у зоні ризику. Коли я був на судах: і щодо Умерова, і щодо Балуха, і щодо отця Климента, нас знімають і відкрито дають зрозуміти: "Ви всі у нас на гачку", і ти не знаєш, що буде завтра", - розповів Балаян.

Він прирівняв активістів "Кримської солідарності" до фронтових операторів, які ризикують і своїм здоров'ям, і життям і підтримав ідею прийняття їх в НСЖУ.

10 квітня 1883 року у Бахчисараї вийшла перша кримськотатарська газета "Терджиман" ("Перекладач"), що стала загальнотюркською газетою, яку читали від Європи до Японії. Її засновником був кримськотатарський просвітитель Ісмаїл Гаспринський. З 10 квітня 2011 року рішенням Меджлісу кримськотатарського народу цей день відзначають як День кримськотатарської журналістики.

Фото: Данііл Шамкін

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>