Джемілєв - про перший Курултай: 100 років тому Челебіджіхан хотів об'єднати етноси Криму

Джемілєв - про перший Курултай: 100 років тому Челебіджіхан хотів об'єднати етноси Криму

Фото
595
Ukrinform
Сто років тому на першому Курултаї кримськотатарського народу корінний народ півострова намагався протистояти більшовицькій загрозі, що насувалася на нього, і зробив спробу об’єднати усі народи Криму в Кримську народну республіку.

Про це у вівторок в Укрінформі під час презентації перекладеної українською мовою книги кримськотатарського письменника Юнуса Кандима "Не заросте травою поле бою...", присвяченої голові першого Курултаю Номану Челебіджіхану, розповів лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

"Рівно 100 років тому, після 135 років першої окупації Криму Росією і розвалу Російської імперії, коли народи цієї імперії отримали право виражати свої думки відкрито, кримські татари зробили відчайдушну спробу реалізувати своє право на самовизначення. Вони в першу чергу відродили свій національний інститут - Курултай і проголосили Кримську народну республіку. Головними і ключовими фігурами в цьому русі були 33-річний Номан Челебіджіхан, його друг Джафер Сейдамет - випускник Сорбонни, Амет Озенбашлі, Сеітджеліль Хаттатов", - розповів Джемілєв.

Читайте також: НБУ презентував пам'ятну монету до 100-річчя першого Курултаю

Він зазначив, що в першій же статті Конституції Кримської народної республіки йшлося про право усіх етносів, що мешкають в Криму, на самовизначення у рамках цієї республіки.

"Було проголошено усі демократичні принципи, у тому числі рівноправ'я чоловіків і жінок, свобода слова, а також було вказано, що остаточна форма правління в Криму буде вирішуватися на засновницьких зборах, куди запрошувалися усі національні організації на території Криму", - повідомив Джемілєв.

Політик розповів, що Челебіджіхан бачив майбутнє Криму в рівноправному розвитку усіх етносів, порівнюючи їх з різними кольорами, "які створять один прекрасний букет і служитимуть процвітанню Криму".

Проте об'єднати політичні сили проти більшовизму в Криму тоді не вдалося.

"Букет не вийшов, об'єднати політичні сили тоді не вдалося, хоча перед обличчям більшовицької загрози, що насувається, до цього прагнули кримськотатарські демократи і Курултай. Багато колишніх царських чиновників, що вже називали себе соціал-демократами, але виховані у дусі імперської переваги, навіть не уявляли, що корінний народ Криму буде з ними на рівних", - розповів лідер кримських татар.

Крім того, зазначив він, більшовики розповсюджували чутки про те, що в Криму вони нікого не будуть чіпати, а воювати збираються тільки з татарами, тому перед обличчям загрози, що настає, основною супротивною силою проти більшовиків залишалися тільки кримські татари", - зазначив Джемілєв.

Проте 13 лютого, після півтораденних кровопролитних битв між більшовиками і кримськотатарськими ескадронами, які були розбиті через 10-кратну чисельну перевагу більшовиків, в Криму почався масовий "червоний терор".

"Були забуті обіцянки, що вони нікого не чіпатимуть, окрім татар, розстрілювали або топили живцем усіх. Російський письменник Михайло Бунін розповідав, що через декілька місяців водолази, що обстежили узбережжя в Севастополі, побачили в морі ліс трупів, до ніг яких були прив'язані камені. Челебіджіхана теж було заарештовано, спочатку відправлений до Севастопольської в'язниці, а 23 лютого його тіло було викинуто в море. І немає могили, де можна було б зібратися й ушанувати його пам'ять", - розповів Джемілєв.

Читайте також: Росія коїть у Криму воєнний злочин - Джапарова

Він зазначив, що в ті дні Челебіджіхану запропонували емігрувати в Туреччину, але він відповів, що "не може забрати в еміграцію увесь свій народ", тому залишився в Криму і загинув.

Джемілєв підкреслив важливість перекладеної українською мовою книги "Не заросте травою поле бою...".

Презентація першої україномовної книги про національного лідера кримських татар Номана Челебіджіхана в Укрінформі / Фото: Юрій Ільєнко , Укрінформ

"Мені дуже приємно, що книга кримськотатарського письменника Юнуса Кандима перекладена українською мовою. Вона дасть можливість ближче познайомитися з духом того часу, із сподіваннями корінного народу Криму і упевнений, що сприятиме зближенню двох корінних народів нашої країни", - резюмував Джемілєв.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-