Джемілєв на вечорі пам'яті: Кримські татари завжди шануватимуть генерала Григоренка

Джемілєв на вечорі пам'яті: Кримські татари завжди шануватимуть генерала Григоренка

Фото
2038
Ukrinform
У п'ятницю в артхабі Укрінформу відбувся вечір пам'яті, присвячений 110-річчю українського громадського діяча, генерал-майора, правозахисника та одного із засновників Української групи Гельсінкі Петра Григоренка.

Чому кримські татари завжди вшановуватимуть пам'ять цієї людини, учасникам заходу розповів народний депутат України, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

"Він зробив для кримських татар більше, ніж будь-який відомий активіст кримськотатарського національного руху... Завдяки Петру Григоренку тема Криму і кримських татар вийшла за межі СРСР. Він постійно давав інтерв'ю, писав статті про те, як несправедливо радянська система поводиться з корінним народом Криму", - сказав Джемілєв.

Наприклад, стаття Григоренка "Хто ж злочинці?", що набула поширення на Заході, розповів політик, написана на захист десятьох кримськотатарських активістів, яких судили 1969 року за право повернення до Криму, прямо вказувала, що злочинці самі судді, а не ті, кого вони судять.

Як вважає Джемілєв, Григоренко був легендарною особою, яка могла собі дозволити внутрішню свободу.

"У Радянському Союзі були теж люди внутрішньо вільні, які нічого не боялися... Ця внутрішня свобода дуже дорого коштувала і, як мовиться, була не кожному по кишені. За це можна було заплатити роками, проведеними у в'язниці, психіатричній лікарні і навіть пожертвувати життям. Однією з таких легендарних осіб, які могли собі дозволити таку свободу, був Петро Григоренко. Будучи генерал-майором радянської армії, він міг користуватися всіма привілеями радянської номенклатури, але свідомо пішов на конфронтацію з владою, відстоюючи свої погляди і принципи справедливості", - розповів лідер кримських татар.

Він поділився спогадами про те, як наприкінці 80-х років, коли кримські татари почали повертатися до Криму, в пам'ять Григоренка була названа вулиця у першому кримськотатарському селищі в районі Бахчисарая.

"Не всі кримські татари тоді могли купити нові будинки в Криму через радянські рублі, що знецінилися. Не вимагаючи повернення своїх будинків, які у них відібрали в 1944 році, кримські татари пішли на так звані самозахоплення землі, щоб побудувати собі житло. Перше кримськотатарське селище з'явилося в Криму в селі Холмівка Бахчисарайського району і перші дві вулиці були названі на честь Ісмаїла Гаспрінського і Петра Григоренка. Проти Гаспрінського кримські чиновники нічого не мали проти, тому що не знали, хто він такий, а ім'ям відомого правозахисника Григоренка, якого вони вважали антипорадником, так і не дозволили називати вулицю, доки не розпався СРСР", - розповів Джемілєв.

Він зазначив, що чиновники пропонували назвати вулицю Фруктовою, але кримські татари не погоджувалися, незважаючи на те, що мешкання на безіменній вулиці позбавляло їх і прописки, і можливості влаштуватися на роботу.

Читайте також: Джемілєв розповів, кого треба вважати колабораціоністом в окупованому РФ Криму

У 1994 році кримські татари вирішили поставити пам'ятник Григоренку в Сімферополі. Тодішнє керівництво Криму і місцева компартія знову голосно заявили, що пам'ятнику "антипорадникові" не бути в Криму.

"Пам'ятник Григоренку ми поставили тоді самі і заявили, що якщо хтось доторкнеться до нього, ми знесемо в Криму всі пам'ятники Леніну. А їх тоді було більш як 500. Взагалі-то ми дотримуємося мирних методів боротьби, але випадок, коли узяли в заручники всі пам'ятники Леніна в Криму, був винятком", - розповів лідер кримських татар.

За його словами, в 2007 році він разом з двома нардепами підготував ухвалу про увічнення пам'яті Григоренка у зв'язку з його 100-річчям, але депутати не підтримали його. Тодішній президент України Ющенко задовольнив прохання Джемілєва і підписав однойменний указ по ювілею Григоренка, який, на жаль, так і не втілили в життя.

Прощаючись з Петром Григоренком, похованим у Нью-Джерсі (США) в 1987 році, його друзі сказали, що жертви, принесені ним, були не марними і кинули йому в могилу жменю кримської землі, яку він колись привіз їм з Криму.

Петро Григорович Григоренко (1907-1987), український громадський діяч, генерал-майор, один із засновників Української групи Гельсінкі. Народився 16 жовтня в селі Борисівка, нині Запорізька область. За свою правозахисну діяльність сидів у в'язницях, таборах і психіатричних лікарнях. Був розжалуваний у рядові і позбавлений всіх державних нагород. Після виїзду до сина в США був позбавлений громадянства СРСР і права повернення на батьківщину, не доживши чотирьох років до проголошення України незалежною державою.

Фото: Юлія Овсяннікова


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-