Наступ із Білорусі є реальною загрозою? Коли?
Останніми двома тижнями інформаційний простір наповнений обговоренням військової активності з боку Білорусі, і навіть Президент Зеленський звернув увагу на ці ризики.
Будування нових прикордонних застав, полігонів та бази для десантників, встановлення ретрансляторів для управління БпЛА вздовж кордону створює відчуття дежавю з 2022 року, і для нас, українців, ще багато років це буде фантомними болями.
Кожен новий об’єкт військової інфраструктури Білорусі окремо виглядає як «природний розвиток», але разом вони формують тривожну картину на регіональній шахівниці. У 2026 році на кордоні з Україною заплановано будівництво п’яти нових комплексів прикордонних застав. Така ж кількість уже побудована в 2025 році.
Серед запланованих прикордонних застав – «Свєча» у Наровлянському районі Гомельської області, що розташовується за 860 метрів від України. У тій самій області, за 40 км від кордону, на території табору відпочинку «Чайка» в н.п. Якимівка будується військове містечко. Це навчальний центр для десантників, здатний розмістити повітряно-десантну бригаду.
Уздовж лінії кордону встановлюються п’ять ретрансляторів для БпЛА, які можуть використовувати всі три технологічні канали зв’язку: GSM, супутниковий і технології MESH. Це інфраструктура, яка не є критичною для оборони, але важлива для ударних дій по Україні із застосуванням дронів.
Ми бачили 1 та 2 травня тестування цих систем. Поява поодиноких «Шахедів» над Київщиною і баражування вертольотів уздовж кордону з боку Білорусі – повʼязані події, це випробовування нових блоків MESH звʼязку для управління дронами і тестування якості сигналу на дальність.
Вишки вздовж білоруського кордону, вірогідно, мають передатчики MESH на 20 Вт. Такі варіанти застосування цього типу звʼязку й управління «Шахедами» ми бачили під час замаху на радника міністра оборони С.Бескрестного. Також уздовж кордону незвичайну активність виявили два вертольоти, скоріше за все – з передатчиками MESH.
Діапазон 1300-1500 МГц у поєднанні з технологією MESH-зв’язку дозволяє «Шахедам» та іншим дронам (таким як, наприклад, «Гербера» або «Молнія») підтримувати стабільне управління до 220 км при висоті ретранслятора 2000 метрів. Білорусь є ідеальним варіантом для використання таких технологій як у стаціонарних, так і в повітряних платформах при завдаванні ударів російськими дронами по Україні.
Для аналогічних завдань із території Білорусі останнім часом почали використовувати повітряні кулі.
Окремо варто згадати інженерні споруди у вигляді дамб і насипів, зокрема «Східний обхід» у районах Якубівки та Ченків. Ці об’єкти формально цивільні, але дозволяють переміщення важкої техніки через місцевість, де раніше це було складно. У військовій термінології це називається оперативне обладнання місцевості та створення рокадних доріг для швидкого перекидання військ у наступальній операції.
Також до кошика ознак можливих агресивних дій та підготовки до війни можна віднести рішення Лукашенка про призов офіцерів запасу на дійсну службу віком до 27 років із числа офіцерів запасу, які не проходили строкову службу. Таке рішення не є класичною мобілізацією, але є підготовкою кадрового резерву на найближчій рік.
Сукупність цих ознак змушує ставити питання: де насправді головна загроза? Наступ на Україну чи підготовка удару по балтійських країнах?
Безумовно, сил та засобів для наступу на Україну з боку Білорусі не акумульовано в достатній кількості. Час розгортання військ дуже великий, та й ознак підготовки до безпосереднього перекидання військ на кордон немає.
Аналіз оперативно-стратегічних варіантів застосування військ збройних сил Білорусі та російського комплекту військ – упевнено підтверджують такий висновок. Наступу в найближчі місяці очікувати з північного напрямку не слід.
Існують чотири чинники, по збігу трьох із яких одночасно – удар російсько-білоруського угруповання по Україні буде реальністю.
Чинник 1: відмова Росії від удару по країнах Балтії, що переспрямує ресурси на південь у бік Києва. Вірогідність низька.
Чинник 2: глибока внутрішньополітична криза в Україні, яка розриватиме країну зсередини й різко послабить оборону. Турбулентність може бути викликана виборами та боротьбою за владу, війною компроматів та спекуляціями на антикорупційних матеріалах. Вірогідність висока.
Чинник 3: стратегічний прорив російських військ у напрямку Дніпра на фронті. Вірогідність низька.
Чинник 4: критичне зниження фінансової допомоги Україні з боку європейських партнерів та США, що фатально вплине на економіку й соціальний сектор країни (до чинника 2) та рівень військової підтримки партнерів для стримування фронту (до чинника 3). Вірогідність низька.
Головним режисером сценаріїв подій із території Білорусі залишається Генштаб ЗС РФ, і наразі основні ресурси планування (окрім війни проти України) зосереджені на їх північно-західному напрямку. Готланд, Нарва, Сувалки – ці точки дедалі частіше фігурують у стратегічних розрахунках Мінська й Москви.
Більшість прогнозів воєнних аналітиків указують на вікно можливостей для РФ щодо наступу на балтійські країни з території Білорусі в серпні-вересні 2027 року. При цьому провокаційні дії із залученням білоруських збройних сил розпочнуться ще навесні 2027 року.
Звичайно, будь-які прогнози є субʼєктивною оцінкою, заснованою на фактичному матеріалі, але вони ще раз підтверджують надану на початку блогу інформацію.
Потенційна загроза вторгнення в Україну з боку Білорусі залишається, але за певних обставин і не в цьому році.
Микола Зенцев, міжнародний експерт з питань безпеки, власник компанії з гуманітарного розмінування, генерал-майор запасу
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства