Без Starlink окупанти зазнали катастрофи управління: нові подробиці
Після тривалого періоду «технологічного паразитування», коли російські окупанти через треті країни масово закуповували та використовували термінали Starlink, ситуація на полі бою зазнала кардинальних змін. Запровадження «білих списків» та технічних обмежень швидкості з боку компанії SpaceX у координації з українським урядом стало справжнім цифровим ударом під дих для агресора. Те, що починалося як нелегальний імпорт «туристичного спорядження», перетворилося на фундамент сучасної системи управління РФ, і тепер цей фундамент зруйновано.
Сьогодні ми бачимо не просто технічний збій, а системний параліч управління на рівні підрозділів. Запроваджений механізм верифікації дозволяє працювати на території України лише авторизованим пристроям. Усі інші – автоматично стають «цеглинами». Це рішення не лише вирівнює технологічний баланс, а й створює передумови для серйозної переваги ЗСУ в оперативності прийняття рішень.
Ефект доміно: як без Starlink російська армія перетворилася на сліпе стадо
Вимкнення терміналів Starlink вдарило по російській армії в найбільш критичних точках: оперативності передачі даних та координації підрозділів у реальному часі. Якщо раніше командир роти міг бачити стрім із БПЛА й миттєво коригувати рух групи, то тепер цей ланцюжок розірвано. Наслідки виявилися катастрофічними: від повної зупинки штурмів до випадків, коли російські солдати почали знищувати одне одного через відсутність координації.
Радник глави Міноборони з технологічних напрямів Сергій Бескрестнов (відомий як Сергій Флеш) констатує стан справ на фронті з професійною лаконічністю: «У противника на фронтах навіть не проблема, у противника катастрофа. Усе управління військами лягло. На багатьох ділянках зупинені штурмові дії».
За словами експерта, значна частина комунікацій ворога була «зав’язана» саме на «сірих» терміналах, і їх раптове відключення паралізувало всю вертикаль прийняття рішень. Коли управління «лягає», солдати в полі залишаються без цілевказання, без артилерійської підтримки та без розуміння, де свої, а де чужі.
Партизани руху «Атеш», які мають доступ до інформації безпосередньо з окупаційних підрозділів (зокрема 122-го та 1152-го полків), описують ситуацію на передовій як справжній хаос. За їхніми даними, зв’язківці окупантів перебувають у розпачі, оскільки штатні засоби РЕБ часто глушать навіть власні рації, а альтернативних каналів просто немає. Найбільш показовий випадок стався на Запоріжжі: «На Запорізькому напрямку через повний розрив комунікації стався типовий випадок "дружнього вогню". Підрозділи, не маючи жодної інформації одне про одного, відкрили вогонь по своїх же. У результаті штурмова група з 12 осіб була повністю знищена власними силами. Залежність російської армії від цивільних технологій зіграла проти неї. Як тільки зв’язок зникає – управління розсипається, а війська починають винищувати самі себе».
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) підкреслюють, що Starlink був критично важливим для російських операцій із застосуванням БПЛА, особливо на гарячому Покровському напрямку. Супутниковий зв'язок дозволяв окупантам керувати дронами в реальному часі на великих дистанціях. У звіті ISW йдеться: «Російські війська використовували безпілотники з підтримкою Starlink для цілевказання в реальному часі та збільшення дальності дії безпілотників для завдання ударів по рухомих цілях, таких як поїзди, і по українській техніці вздовж траси Е-50 Покровськ – Павлоград. Російським військам, імовірно, буде складно підтримувати цей курс на тому ж рівні інтенсивності в найближчій перспективі, якщо вони не зможуть знайти обхідні шляхи або адаптувати нові технологічні рішення».
Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко наголошує, що втрата доступу до високошвидкісного зв’язку вдарила не лише по тактиці, а й по логістиці РФ. Він виділяє три ключові аспекти деградації ворожої армії: «По-перше, зниження активності штурмів: окупантам важче координувати дії піхоти та техніки в реальному часі. По-друге, проблеми з БПЛА: кількість застосування дронів різних типів помітно скоротилася. По-третє, втрата оперативності: загальна система управління ворожими силами дає збої через дефіцит надійних каналів передачі даних».
Керівник Центру підготовки операторів БПЛА «Крук» Віктор Таран вважає, що Україна знову отримала ту перевагу, яка була у нас на початку повномасштабного вторгнення. Він пояснює, що Starlink забезпечував окупантам оперативність, якої вони тепер позбавлені: «Хто має гарний зв’язок, той забезпечує оперативне управління. Хто забезпечує оперативне управління, той швидший у всіх процесах. І ось тут ми зараз опиняємося знов у тій виграшній ситуації, в якій ми були у 2022-му та на початку 2023-го, коли росіяни не мали масово «Старлінків», а ми мали. Російські війська зараз майже сліпі – вони не бачать, що відбувається на полі бою, тому їхні атаки стають менш ефективними, а втрати збільшуються. Україна навпаки отримує стратегічну перевагу і може швидше приймати рішення».
За словами Тарана, вихід «сліпим» на поле бою в умовах сучасної війни – це шлях до гарантованого знищення. Росіяни можуть продовжувати штурми «м’ясом», але їхня ефективність без онлайн-стрімів з дронів падає в рази.
Чому російські аналоги провалилися та як окупанти вишукують наших зрадників
Реакція окупантів на відключення нагадує всі стадії прийняття неминучого: від зверхніх жартів до відчайдушних спроб підкупити українців, аби вони зрадили. Росія, яка десятиліттями позиціонувала себе як лідера космічних технологій, на практиці не змогла створити нічого, що бодай віддалено нагадувало б систему Ілона Маска.
Журналіст Іван Яковина з притаманною йому іронією описує, як змінювалася риторика Z-пропагандистів: «Кумедно читати коментарі Z-воєнкорів. Спочатку вони не вірили, що це взагалі може статися... Мовляв, "та хто він такий (глава Міноборони України Михайло Федоров, – ред.), щоб Маск його слухав? Ілон – наш слоняра". Далі вони вмовляли самі себе, що й українцям Starlink теж відключать, тож, мовляв, "не все так жахливо". Потім у них була велика дискусія на тему: "А де ж наш Starlink? Невже ми не можемо зробити таке саме?" А тепер, коли всі їхні термінали перетворилися на "гарбуз", а українські продовжили працювати, вони в повній розгубленості. Без Starlink про будь-яку оперативну взаємодію... передачу великих обсягів даних на командні пункти вже й говорити не доводиться. Я взагалі не дуже розумію, як вони далі збираються наступати без супутникового зв’язку. На мою думку, нині, в епоху дронів, це просто неможливо».
Росіяни намагалися масово ввозити Starlink контрабандою. Військовий оглядач Денис Попович розповідає про масштаби цієї «сірої» мережі: «РФ контрабандним шляхом завезла понад 50 тисяч терміналів через треті країни, переважно із Середньої Азії, маскуючи їх під туристичне спорядження чи автозапчастини. І тепер росіяни будуть позбавлені можливості слідкувати за переміщенням своїх інформаційних груп, вести трансляції з поля бою, керувати безпілотниками... Вони позбавлені можливості отримувати захищений зв'язок, оскільки Starlink стійкий до електронної боротьби. Це не означає, що у них взагалі не буде жодного зв'язку. Ні, є там альтернатива, але от краще, ніж «Старлінк» на сьогодні людство поки що не видумало».
Коли контрабандні термінали почали перетворюватися на металобрухт, ворог почав «полювання» на українських громадян, які б за гроші (пропозиції доходять до 10 000 гривень і вище) або під тиском (зафіксовано випадки шантажу родин українських військовополонених) допомогли верифікувати пристрої. Радник міністра оборони Сергій Бескрестнов розкриває ці схеми: «Відправити кого-небудь до Центру надання адміністративних послуг за гроші? Скористатися фіктивним ТОВ? Зняти «Старлінк» з дрона-трофея тощо? Не переживайте, всі варіанти ми спочатку розуміли і продумували... Всі ці «Старлінки» ми заблокуємо (знаємо як), а ось любителів спробувати заробити легкі гроші від ворога чекає покарання, і немаленьке. Це не машину підпалити і втекти, це прийти до ЦНАП і фактично зафіксувати для суду свій злочин».
Важливо розуміти, що правоохоронні органи України вже мають відпрацьовані алгоритми виявлення таких «посередників». Будь-яка спроба легалізувати термінал для ворога залишає чіткий цифровий та паперовий слід – від реєстраційних даних у ЦНАП до транзакцій на банківських картках. У Міноборони наголошують: спецслужби фіксують навіть найменші деталі, і покарання за допомогу окупантам у відновленні зв'язку буде невідворотним: ув’язнення на термін до 15 років чи навіть довічне у разі, якщо зареєстрований ними термінал Starlink стане причиною загибелі людей.
Щодо власних розробок РФ, то тут ситуація виглядає як хроніка гучних провалів. Військовий оглядач Олександр Коваленко детально аналізує стан російських «аналогів»: «Росія вже не вперше намагається створити аналог Starlink, і до проєкту "Рассвєт" (супутникова програма, – ред.) була ще "Сфєра", але загалом жодного з них не було реалізовано – в той час, як чисельність армади супутників від SpaceX на орбіті Землі вже перевищує 9 600. РФ ніколи не зможе наздогнати SpaceX у забезпеченні космічної комунікації... російський загальновійськовий зв'язок впаде й окупанти змушені будуть або повернутися до старих засобів комунікації, або шукати напівзаходи».
Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло додає, що повернення до радянських методик – це крок у минуле, який значно уповільнює ворога: «З радянських часів є стандартні методички щодо організації радіо- та дротового зв’язку. Але реальної заміни західним технологіям так і не знайшли. Російська навігаційна система та засоби зв’язку є застарілими, немасовими й незручними. За реалістичнішим сценарієм на відновлення керованості військами їм знадобляться місяці».
Варто зауважити, що наразі ворог змушений повертатися до радіоканалів, які легко перехоплюються нашою технічною розвідкою. Генерал армії України Микола Маломуж це підтверджує: «Деякі частини повертаються до радіозв’язку, який ефективно перехоплюється нашими технічними розвідможливостями, тому ми володіємо ситуацією... Ворог зазнає втрати, особливо через відсутність координації і навіть розпізнавання «свій – чужий».
Технологічний контрнаступ: як «білі списки» та швидкісні ліміти зачищають українське небо
Боротьба з «російськими» Starlink – це не лише політичні домовленості, а й витончена інженерна робота. Україна запровадила два ключові механізми: «білі списки» для верифікації та технічні обмеження, які роблять використання терміналів на дронах неможливим.
Експерт з питань телекомунікацій Олександр Глущенко детально пояснює логіку «білих списків». Це процедура, що перетворює Starlink з анонімного гаджета на ідентифікований об’єкт, за який хтось несе персональну відповідальність: «Для чого потрібні "білі списки" Starlink? Є дві ключові причини. Перша – безпекова: щоб Starlink не могли використовуватися для атак проти України. Друга – ідентифікаційна: щоб було зрозуміло, хто є власником термінала, де він зареєстрований і хто несе за нього відповідальність... Держава повинна випрацювати чітку процедуру, подібну до реєстрації автомобіля: без "номерів" ти довго не поїздиш. Це єдиний шлях до створення ідентифікованого "білого списку"».
Глущенко наголошує, що в умовах війни приватний комфорт користувачів має поступитися місцем національній безпеці. Коли кожен термінал буде в базі, ворог не зможе використовувати «ліві» пристрої для координації «шахедів» чи ударних груп.
«Якщо термінал не внесений у базу і не дотримується локальних правил, він просто не працює. Це значно зменшує можливості Росії обходити РЕБ і атакувати цивільних. У цій ситуації будь-які незручності для користувачів виправдані, якщо вони рятують життя».
Іншим революційним рішенням стало обмеження швидкості переміщення термінала до 75-90 км/год. Військовий оглядач Денис Попович пояснює, як це технічно нівелює ворожі переваги: «Україна почала протидіяти російським Starlink у два етапи, й перший з них стосувався засобів повітряного нападу ворога. Тобто зробити так, щоб «Старлінк» не працював на швидкості понад 75-90 км/год. А це робить обмеженим використання цих «Старлінків» на дронах. Замала швидкість, протиповітряна оборона буде краще реагувати й більше збивати, тобто сенсу використовувати стає менше».
Олександр Коваленко додає, що це обмеження «відкочує» рівень загрози від російських дронів на роки назад. Тепер окупанти змушені використовувати менш надійні канали зв'язку, які легко глушаться нашими РЕБ: «Адаптація Starlink для дронів-камікадзе вивела російський терор на абсолютно новий рівень, оскільки управління засобом ураження в реальному часі дало змогу не лише миттєво змінювати курс, а й можливість обирати оператору ціль самостійно. Тепер же рівень загрози відкочується на покоління назад... підвищує ймовірність перехоплення цілі, що рухається за заданими координатами й одержує команди в покроковому режимі».
Голова Українського центру безпеки та співробітництва Сергій Кузан підбиває підсумок: «Хоча у росіян залишаються альтернативи у вигляді Wi-Fi-мостів та стільникових мереж, вони значно вразливіші та менш стабільні».
Отже, поки росіяни згадують навички роботи з раціями минулого століття й намагаються купити українських «іуд», які за «30 срібняків» готові допомогти зі Starlink, ЗСУ отримують дорогоцінний час та перевагу в координації. Головне завдання тепер – не лише втримати цей цифровий заслін, а й максимально інтенсивно використати «сліпоту» ворога...
Мирослав Ліскович. Київ
