Навіщо Росія посилює ядерний шантаж
Від початку повномасштабної війни Україна політично обмежена в повному застосуванні свого права на самооборону, зокрема у знищенні військових цілей на території Росії. Очевидно, що захист нашої держави в затяжній війні передбачає ураження сил в тилу ворога. Відповідно до міжнародного права, такі дії цілком можна вважати елементом самозахисту країни від агресора, а не агресією проти іншої держави.
Утім, наші союзники не підтримують використання наданої Україні зброї по РФ, чим зв’язують руки Силам оборони, не даючи їм використати військовий потенціал на повну потужність. Обережність Заходу можна пояснити спробами обмежити війну, не допустити її ескалації чи втягнення країн НАТО до протистояння з Росією. Західні політики часто витрачають час на оцінювання ризиків у процесі ухвалення рішень, але нинішній етап протистояння потребує змін у цих підходах. Далі про це – у публікації Громадянської мережі ОПОРА.
Частина західного політикуму вже визнають, що допустилися стратегічних помилок у підтримці України. Дотримання рамок, які є зрозумілими і передбачуваними для Москви, може мати катастрофічні наслідки, тож західні політики все частіше обирають стратегію «невизначеності», коли Росія може лише здогадуватися про ймовірні кроки наших союзників.
Нині у політичному полі західних держав послідовно порушують тему можливого надсилання західних військ в Україну, дозволу завдавати наданою нашими партнерами зброєю ударів по території РФ та потенційної участі НАТО у захисті українського неба.
Президент Франції Еммануель Макрон в інтерв’ю The Economist сказав, що не змінив своєї думки та не виключає відправлення своїх військ в Україну на запит нашої держави, якщо РФ прорве лінію фронту.
Також можна побачити відносний зсув позиції Заходу щодо українських ударів по законних військових цілях на території Росії. Глава МЗС Великої Британії Девід Кемерон зазначив, що Україна має право використовувати надану Лондоном зброю для ударів по цілях на території Росії. Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже теж заявила, що Україна вже отримала від деяких партнерів дозвіл бити по російській території. Відповідь держсекретаря США Ентоні Блінкен під час нещодавнього візиту в Київ також була неоднозначною, оскільки він прямо не заперечив можливість використання американської зброї по РФ.
Варто згадати і про дискусії про безпольотні зони в Україні, які б забезпечувалися, зокрема, західними країнами. Таку амбітну опцію активно обговорює керівництво Німеччини, а також високопосадовці Литви. Однак схоже на те, що всі заявлені Заходом сценарії все ще лишаються на рівні обговорень та поки що не мають практичної імплементації.
Ситуація, за якою російська війська можуть безперешкодно бомбардувати Україну і безтурботно концентрувати військові сили поблизу українського кордону, абсолютно влаштовує росіян. POLITICO зазначає, що стрімкий і концентрований наступ на Харківщину вдався, зокрема, через зосередження на кордоні великої кількості техніки та військовослужбовців, які не боялися ударів із західного озброєння.
Щоби переконати політиків США дозволити застосовувати американську зброю по російській території, група українських парламентарів нещодавно відвідала Вашингтон.
Натомість Москва прагне зберегти поточний стан справ унаслідок відкритого шантажу та дипломатичного тиску, ключовим елементом яких стали ядерні погрози. Сподіваючись стримати важливі політичні рішення Заходу, російська сторона посилила таку риторику.
За дорученням правителя Кремля Владіміра Путіна російська армія розпочала підготовку до навчання із застосування нестратегічної ядерної зброї. Москва заявила, що ядерне стримування має стати «протвережувальним сигналом Заходу і його маріонеткам у Києві». Водночас російські посадовці почали офіційно залякувати Захід «катастрофічними наслідками» у разі посилення допомоги Україні, особливо якщо розшириться територія її застосування.
Крім цього, МЗС Росії відкрито пригрозило ударами по «військових об'єктах Британії» на території України та за її межами, а також знищенням французьких військ у разі їх прибуття в нашу країну. Істерика росіян збіглася з неминучим прибуттям в Україну значної кількості ракет та домовленостями про ATACMS. У відповідь Велика Британія вирішила вислати російського військового аташе, позбавити дипломатичного статусу деякі об’єкти нерухомості, а також обмежити термін дії дипломатичних віз для представників РФ.
Рупори Кремля додатково вивернули ситуацію, аби пред’явити міжнародній спільноті «докази» того, що Захід хоче завдати Росії стратегічної поразки, а українці – лише інструмент у цій «геополітичній боротьбі». Водночас росіяни додають до своїх тез історичні маніпуляції ще часів Наполеона: мовляв, французькі війська завжди хотіли підкорити російські землі. Також Кремль закликав Захід не порушувати свої демократичні цінності через співучасть у «злочинах режиму Зеленського», адже Україна нібито використовуватиме західну зброю для тероризму проти мирного населення РФ.
Безумовно, частина Заходу боїться ядерної ескалації та не бажає перетинати «червоні лінії» Росії. Однак безвідповідальна риторика путінського режиму стала черговим доказом того, що Кремль зацікавлений тільки в подальшій ескалації ситуації. Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак заявив, що через Путіна нині світ ближчий до ядерної ескалації, ніж будь-коли з часів Карибської кризи.
Найбільш влучну пораду росіянам дав координатор Ради нацбезпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі: щоб уберегти свої війська від ураження зброєю західного виробництва, РФ має вивести їх з території України.
Скасування самообмежень Заходу у російсько-українській війні видається можливим, але потребуватиме потужної дипломатичної роботи. Усі необхідні Україні системи озброєння зрештою з'явилися, однак часто лише після втрати вікна можливостей на полі бою. Тож ухвалення вчасних рішень є надважливим фактором у нинішніх реаліях війни – Україна не має часу чекати.
У рамках рубрики «War Speeches» для Цензор.НЕТ
Перше фото: Shutterstock.com
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама