Кримська платформа: як Кремль намагався маргіналізувати міжнародний саміт

Кримська платформа: як Кремль намагався маргіналізувати міжнародний саміт

Укрінформ
Питання Криму з 2014 року залишається однією з ключових проблем на геополітичній карті світу та внутрішньої політики України

Спроба анексії півострова Росією змінила систему координат сучасної міжнародної політики та баланс сил у Чорноморському регіоні.

Заяви Путіна про те, що питання Криму вже “історично закрите”, всі зусилля та ресурси, які Кремль докладає для того, щоб Крим зник із інформаційного простору та поступово зникав з міжнародного порядку денного.

Україні слід постійно нагадувати міжнародній спільноті, що українська влада зацікавлена в поверненні півострова та докладатиме для цього всіх зусиль, оскільки Росія продовжує публікувати на картах Крим як частину своєї території та активно використовувати іноземних політиків та публічних осіб для створення ілюзії міжнародної підтримки анексії півострова.

Проведення міжнародного саміту Кримська платформа, деокупація Криму як пріоритет зовнішньої політики України, мобілізація міжнародної спільноти для підтримки політики невизнання спроби анексії Криму викликало в Росії бурхливу, а подекуди й істеричну реакцію та змусило винаходити нові та повторювати старі наративи, виправдовуючи порушення суверенітету та територіальної цілісності України й норм міжнародного права. 

Публічні заяви, кампанія в медіа, шантаж країн-учасниць саміту та навіть перший із 2014 року офіційний візит Міністра закордонних справ РФ Сергея Лаврова, під час якого він заявив, що “Кримська платформа — це черговий шабаш, на якому Захід буде продовжувати пестити неонацистські, расистські настрої сучасної української влади”, підтверджує лише те, що Кримська платформа є правильною та дуже потрібною ініціативою, яка ще до офіційного старту викликала неабиякий страх та ажіотаж у Кремлі. 

Отже, що таке Кримська платформа та чому вона така важлива.

Що таке кримська платформа?

Кримська платформа це — міжнародний консультативний та координаційний формат задля вирішення проблем російської окупації Криму та повернення півострова під контроль України.

Фото: ФБ, Р. Чубаров

Законодавчою підтримкою Кримської платформи є створене міжфракційне об'єднання, яке працює над розробкою законопроєктів. Зокрема, був прийнятий закон, який скасовував Закон України “Про створення вільної економічної зони “Крим”, а також Закон “Про корінні народи України”. Зараз триває робота над іншими законопроєктами з пакету “Кримської платформи”: наприклад, законопроєкт про статус політичних в’язнів і визнання представницьких органів кримськотатарського народу Меджлісу й Курултаю.

Яка мета Кримської платформи?

Основна мета саміту — підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, надання відповіді зростаючим безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети — деокупації Криму та повернення його Україні. 

Фото: МЗС

Якими будуть результати?

Очікується, що країни-учасниці саміту схвалять  офіційний документ “Декларація міжнародної Кримської платформи”, у якому будуть висвітленні основні положення щодо:

  • невизнання спроби анексії Криму;
  • мілітаризацію Азово-Чорноморського регіону;
  • шляхи реінтеграції Криму через права людини і сталий розвиток;
  • відновлення прав кримськотатарського народу. 

Після підписання Президентом України Володимиром Зеленським Указу «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» 26 лютого 2021 року, російська влада відразу розпочала в різний спосіб висміювати та маргіналізувати ініціативу проведення міжнародного саміту через поширення пропагандистських наративів та дезінформації як серед росіян, так і серед українців. 

Ми зібрали та проаналізували деякі з публічних висловлювань та коментарів з боку офіційний осіб та політиків РФ, а також реакції в російських та проросійських медіа у відповідь на ініціативу України щодо «Кримської платформи» та зібрали інформацію щодо їх спростування. 

Фейк від Кремля №1: «Проведення Кримської платформи- порушення міжнародного права»

Що стоїть за фейком. Поширене твердження в риториці Кремля про те, що це начебто Україна, а не Росія порушує міжнародне право, РФ використовує також і в контексті Кримської платформи. Зокрема, офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила: “Сьогодні київська влада під прикриттям своїх західних кураторів безсоромно зневажає міжнародне право. Їхня політика тотальної насильницької українізації, заохочення неонацизму, порушення мовних, культурних і освітніх прав нацменшин і російськомовних громадян, боротьба з інакомисленням, пропаганда русофобії, зачистка інформаційного простору — все це ще більше віддаляє від Києва не тільки російський Крим, а й регіони і громадян самої України”. 

Актуальні факти. Міжнародне право — на боці України. За українським законодавством та за нормам міжнародного права, Крим є окупованим, а Росія має статус держави-окупанта.

Насамперед своїми діями у Криму Росія порушила низку двосторонніх договорів з Україною, зокрема Договір “Про дружбу, співробітництво і партнерство” (1997 року), “Про статус та умови перебування Чорноморського флоту Росії на території України” (1999 року), які є підтвердження суверенітету України.

Відразу після спроби анексії міжнародними організаціями була прийнята низка документів, у яких дії Росії розглядаються як грубе порушення міжнародного права. 9 квітня 2014 Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила Резолюцію, у якій засудила російську збройну агресію та окупацію Кримського півострова та визнала її дії грубим порушенням міжнародного права, зокрема статуту ООН, Гельсінського акту ОБСЄ та статуту Ради Європи.

Після схвалення Резолюції у 2014 році, яка засвідчила зухвале порушенням Росією норм міжнародного права, Москва не лише не припинила незаконної окупації Криму, а протягом семи років продовжує порушувати основні норми міжнародного права, зокрема це призов кримчан на військову службу, заміщення населення окупованої території громадянами РФ масові порушення прав людини, насильницькі зникнення кримчан, арешти, мілітаризація півострова, переслідування релігійних спільнот, мусульман Криму та вірних ПЦУ.

Фейк від Кремля №2: «Кримська платформа не є легітимною та суперечить волі кримчан»

Що стоїть за фейком. Окупаційна влада поширює фейк про те, що Кримська платформа начебто суперечить волі жителів Криму та є не легітимною. «Жодні «платформи» для обговорення фантомних болів Києва з іншими країнами не переконають кримчан змінити рішення, прийняте на референдумі в 2014 році. Жодні розмови про нібито порушення міжнародних норм не скасують їх законного права на самовизначення», -  заявила офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова. 

Актуальні факти. Кремлю варто нагадати, що єдиними нелегітимними діями щодо  Криму є дії Росії. І так зване “волевиявлення” чи “референдум 2014 року”, який Кремль називає “відновлення історичної справедливості” та “поверненням кримчан у родину братніх народів Російської Федерації” у Резолюції про територіальну цілісність України № 68/262 від 27 березня 2014 року Генеральна Асамблеєю ООН визнала незаконним, а Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі У пункті 15 Резолюції від 1 липня 2014 року проголосила його «нелегітимним актом, результати якого не мають жодної юридичної сили». Так само вважають Євросуд з прав людини, Рада Безпеки ООН, США, ЄС та його країни-члени. 

Враховуючи те, що АРК не є суб'єктом міжнародного права, слід зауважити, що дії Росії, внаслідок яких була окупована територія півострова, суперечать загальновизнаним нормам міжнародного права, які закріплені у статуті ООН (1945), Гельсінського заключного акту з безпеки і співробітництва в Європі (1975 року), а саме принципу суверенної рівності держав, територіальної цілісності, недоторканності та непорушності державних кордонів, невтручання у її внутрішні справи та заборони застосування сили. Своїми діями Росія також порушила Конституцію України та Конституцію АРК. Таким чином, жодних правових підстав для проведення цього референдуму в Криму не було і обговорення результатів та явки не має жодних  правових наслідків.

Фейк від Кремля №3: «Кримська платформа — акт агресії та посягання на територіальну цілісність РФ»

Ща стоїть за фейком. Про те, що міжнародний саміт Кримська платформа — це посягання на територіальну цілісність Росії не лише з боку України, але й інших країн-учасниць, спершу заявила Марія Захарова: “Всі зусилля Києва щодо повернення Криму є нелегітимними і не можуть сприйматися інакше, як загроза агресії проти двох суб’єктів Російської Федерації. Ще раз нагадуємо, що будемо розглядати участь будь-яких країн і організацій у таких діях, включаючи ініціативу “Кримська платформа”, як недружній щодо Росії крок, як пряме посягання на її територіальну цілісність”. Про те, що учасники міжнародного саміту “Кримська платформа” мають намір “поставити під сумнів територіальну цілісність” Росії та зазіхати на російську територію і життя росіян, також стверджує Георгій Мурадов, “постійний представник Криму при президенті РФ”, додаючи, що для країн  участь у саміті може мати “болезненные последствия”:  заборону на в'їзд у Росію та арешт активів. 

Актуальні Факти. На жаль, своїм тиском та шантажем Росії таки вдалось вплинути на рішення деяких країн щодо участі в міжнародному саміті. Це  стосується, представників від Туреччини, Азербайджану та країн Африки. За повідомленнями ЗМІ, через тиск Росії президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, який в змінив своє рішення взяти участь у платформі. Натомість участь у саміті від Туреччини братиме глава МЗС. Інший прикладом є Ільхам Алієв, Президент Азербайджану, який відмовився взагалі від участі в саміті, ймовірно через домовленість із РФ щодо Карабаху. 

Фейк від Кремля №4: «Кримська платформа — несерйозна ініціатива, лише майданчик для дискусій, який не матиме жодних політичних результатів»

Що стоїть за фейком. Російські медіа для дискредитації Кримської платформи активно поширюють меседж про те, що саміт-це несерйозна та не варта уваги ініціатива,   ніхто з впливових європейських політиків не братиме в ній участі. тому це буде лише майданчик для дискусій, які не матимуть жодних важливих наслідків. Таку думку, зокрема, розповсюджує “Russia Today”. А інформацію про те, що від США на саміті участь братиме міністр транспорту Пітер Буттіджедж видання прокоментувало як “байдужість Вашингтону та несприйняття Президентом США Джозефом Байденом України як стратегічного партнера”. Наративи пропагандистських медіа підхоплюють і українські проросійські журналісти, як, наприклад, Анатолій Шарій. У своєму відеоблозі, Кримську платформу він називає ”реальною ганьбою, куди  українській владі вкрай складно затягнути реально впливових політиків реально впливових держав”. 

Актуальні факти. Завдання цих наративів — посіяти зневіру та просувати думку, що Україна безсила в питаннях деокупації Криму.

Сьогодні  вже 45 делегацій країн та міжнародних організацій підтвердили свою участь у саміті на рівні глав держав, глав парламентів, очільників міністерств закордонних справ, міністрів оборони, а також представники Європейської комісії, НАТО, Ради Європи та ГУАМ.

Варто зауважити, що саміт Кримська платформа, зважаючи на список країн-учасниць суттєво перевершує всі попередні міжнародні події, організовані Україною до цього.

Фейк від Кремля №5: «За організацією кримської платформи стоїть Захід»

Що стоїть за фейком. Як і в багатьох випадках поширення пропагандистських наративів та дезінформації, російські політики часто  плутаються у своїх твердженнях,  заперечуючи одне одного. З одного боку, вони заявляють, що США не розглядає Україну як стратегічного партнера, тому країну на саміті представлятиме міністр транспорту, а не Президент Джозеф Байден чи віцепрезидентка Камала Гарріс, з іншої — кремлівські політики поширюють теорії про те, що Кримська платформа — це ініціатива Заходу. 

Думку про те, що організаторами КП є західні союзники і що це навмисний зловіщий план Заходу розвалити Росію,  стверджує вже згаданий Георгій Мурадов. Його конспірологічні теорії полягають у тому, що КП — це велика провокація, яку організовують противники Росії з метою її розвалу. “Якщо говорити серйозно, це просто велика провокація. Вона організована, звичайно, західними нашими конкурентами і супротивниками — я прямо називаю це слово, ніякі не партнери. Організовано заради нарощування тут напруженості в Чорноморському регіоні і виведення кримської теми на перший план. Тому що всі стали звикати, що Крим російський, що все в Криму нормально”, — заявляє Мурадов. Про Захід, у якого є свої плани на Крим та який просто хоче таким чином здійснювати тиск на Росію , говорять і російські медіа. Це ж твердження повторив незаконно обраний до Держдуми РФ Михаіл Шеремет, не забувши також згадати про націоналістів, які керують Україною.

Актуальні факти. Наративи про зовнішнє управління Україною та про те, що Захід прагне нашкодити РФ і країнам пострадянського простору, уже давно виникли в російській пропагандистській риториці та були “успішно” експортовані в Україну. Антизахідні конспірологічні теорії про зовнішнє управління американськими та європейськими “кураторами” активно просувається не лише російськими політичними силами та медіа ресурсами, але й проросійськими силами в Україні. Згідно із дослідженням Інституту масової інформації за 2020-2021, 37% проросійської дезінформації та маніпуляцій, які активно поширюються в Україні, є спрямованими проти західних країн — при чому, переважно проти США. Цей наратив Кремль використовує для того, щоб просунути свій меседж про те, що загроза суб’єктності України йде не від неї, а від «Заходу». 

Фейк Кремля №6: «Київ здійснює водну блокаду, щоб покарати мешканців Криму»

Що стоїть за фейком. Російські медіа використовують будь-які можливості для поширення своїх пропагандистських наративів. Твердження про “водну блокаду Криму” українською владою, як покарання кримчан за “повернення до Росії”, російські медіа також використовують у контексті Кримської платформи. Зокрема, РТ пише, що “українське керівництво навіть не намагається звертатися безпосередньо до населення Криму [щодо Кримської платформи], навпаки, кримчани стали об'єктом тиску з боку Києва. Одним із прикладів може служити рішення української влади обмежити поставки прісної води на півострів”. Ілля Тімохов, замдиректора департаменту інформації та друку МЗС Росії, заявив: “Не припиняються запеклі спроби Києва покарати населення Криму за його законний вибір на користь возз’єднання з Росією. Триваюча водна блокада півострова може призвести до чергової гуманітарної катастрофи з важко непередбачуваними наслідками. Такі дії не тільки йдуть врозріз з нормами міжнародного права, а й сприяють зростанню міжнародної напруги”. 

Актуальні факти. Наратив про “водну блокаду” виник у кремлівській пропаганді відразу після перекриття Північно-Кримського каналу у 2014 році . У липні 2021 року Росія навіть подала позов до Європейського суду з прав людини, де закинула Україні, зокрема, відповідальність за загибель мирного населення, збиття літака рейсу MH17 на Донбасі та водну блокаду Криму. Проблему з водою в Криму 

Росія цинічно намагається використати для того, щоб ще більше дестабілізувати ситуацію  та посіяти паніку серед жителів Криму. Насправді російські політики та сайти приховують справжню причину цієї проблеми, апелюючи до того, що Україна навмисно карає кримчан за “прояв їхньої ідентичності”.

У Конвенції про захист цивільного населення під час війни (Четверта Женевська конвенція) йдеться, що держава-окупант має забезпечувати всіма гуманітарними потребами людей на окупованих територіях. Тобто, прямим зобов’язанням держави-окупанта є забезпечення цивільного населення окупованої території всіма необхідними ресурсами.

Україна не постачатиме воду в Крим до моменту його деокупації. І цього року Україна вперше закріпила на законодавчому рівні заборону постачання води в Крим — в Законі про скасування вільної економічної зони “Крим”. 

Уже сам факт, що до Києва 23 серпня приїдуть представники високого рівня з більш ніж 40 країн та міжнародних організацій — велика дипломатична перемога України. Масштабний запуск Кримської платформи точно унеможливлює спроби Росії зробити так, щоб світ змирився з окупацією Криму. 

Україна повертає питання Криму до міжнародного порядку денного. І в понеділок  більшість країн цивілізованого світу вчергове підтвердять, що Крим — це Україна.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-