Рішення Окружного адмінсуду щодо Ситника буде оскаржене - Офіс Президента

Заява

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва за позовом до Національного антикорупційного бюро України викликали занепокоєння в суспільстві, однак це рішення не можна вважати остаточним, оскільки воно буде оскаржене.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в заяві, оприлюдненій Офісом Президента.

“Сьогоднішні повідомлення про рішення Окружного адміністративного суду міста Києва за позовом до Національного антикорупційного бюро України викликали певні занепокоєння в нашому суспільстві та стали підставою для очевидних спекуляцій. Виходячи з відповіді НАБУ на такі повідомлення, констатуємо, що вказане рішення не можна вважати остаточним через те, що воно буде оскаржене. З огляду на відповідь міністра юстиції України Дениса Малюськи, констатуємо, що НАБУ як було, так і залишається повноцінно функціонуючим правоохоронним органом. Ще раз підкреслимо, що це є важливою складовою ефективного та прогресивного розвитку нашої держави”, - йдеться в повідомленні.

Як зазначається, виключний перелік підстав для звільнення директора НАБУ міститься у чинному законодавстві, і цей перелік може бути змінений лише за рішенням Верховної Ради України, а не суду.

Читайте також: Малюська заявив, що Мін’юст не може вносити зміни до ЄДР щодо Ситника

В Офісі Президента нагадали, що Конституційний суд нещодавно визнав деякі положення Закону «Про Національне антикорупційне бюро України» такими, що не відповідають Конституції. Це рішення є остаточним та не підлягає оскарженню. Незалежно від того, як будь-хто оцінює це рішення, для народних депутатів України існує об’єктивна потреба переглянути положення закону про НАБУ, скорегувавши їх з огляду на конституційні норми.

Читайте також: Антикорупційне бюро оскаржить рішення ОАСК щодо Ситника

Як наголошується в заяві, Володимир Зеленський одразу після приходу до влади ліквідував усі перепони для ефективної роботи НАБУ, яку послідовно блокували протягом попередніх п’яти років.

“Ще у травні 2019 року Президент доручив МЗС забезпечити НАБУ можливість самостійно співпрацювати з міжнародними партнерами у розслідуванні корупційних злочинів. У жовтні 2019-го глава держави підписав закон, який надав НАБУ повну оперативну незалежність – так зване право на прослуховування. Понад рік тому запрацював і Вищий антикорупційний суд. Отже, всі політичні рішення для того, щоб НАБУ разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою могли показати відмінний результат, були ухвалені”, - наголосили в офісі глави держави, застерігши “всіх, хто так чи інакше зацікавлений у руйнації наших антикорупційних органів”, від спекуляцій та спроб створити державі інституційні проблеми.

Як повідомляв Укрінформ, ОАСК у процесі розгляду позову звільненого працівника НАБУ - керівника Головного підрозділу детективів – керівника Другого підрозділу детективів бюро Олександра Карєєва -прийняв окрему ухвалу, якою постановив вилучити Ситника з Єдиного реєстру інформації як директора НАБУ.

Також суд постановив, що Ситник має передати свої повноваження одному зі своїх заступників для виконання рішення КС. Суд встановив місячний термін для виконання цього рішення.

Зокрема, суд пояснив дане рішення тим, що у процесі розгляду позову виявив невиконання рішення Конституційного суду про визнання неконституційним Указу президента про призначення Ситника директором НАБУ.

28 серпня КСУ задовольнив конституційне подання 51 народного депутата і визнав неконституційним Указ Президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ у квітні 2015 року.

Читайте також: ОАСК роз'яснив своє рішення про вилучення Ситника з реєстру як очільника НАБУ

КС вирішив, що президент діяв поза межами своїх повноважень, призначаючи директора НАБУ, оскільки вказана посада не віднесена Основним Законом до посад, призначення на які здійснює президент.

Водночас у НАБУ тоді заявили, що Ситник залишається чинним директором відомства, а згадане рішення КСУ є політично вмотивованим.