До Львова привезли давній гастрономічний бренд міста ‒ клепарівські черехи

До Львова привезли давній гастрономічний бренд міста ‒ клепарівські черехи

Укрінформ
Після столітнього забуття цей гібрид вишні і черешні повернули з Польщі. Черехи користувалися популярністю ще з XVI століття, але з часом зникли із садів львів’ян.

Про це в коментарі кореспондентові Укрінформу розповіла гастрономічна експертка Маріанна Душар.

«Ми привезли 10 саджанців із польського розплідника. Нам в цьому допоміг директор Львівського ботанічного саду Андрій Прокопів. І тепер ми маємо гарантію, що це точно клепарівська череха, а не якийсь гібрид», - пояснила вона.

Завдяки тому, що ці ягоди були дуже популярними і експортувалися, вони збереглися в закордонних розплідниках. Зараз сертифіковані саджанці просто прикопані, а навесні їх висадять в ботанічному саду.

За словами експертки, клепарівська череха в ботанічному сенсі це вишня типу гріоти, або морелі, з темночервоними, майже чорними, великими плодами, характерною “хрусткою” м’якіттю. Черехи солодко-квасні на смак, доволі грубошкірі.

Ягода була виведена ще у XVI столітті шляхом зхрещення вишні та черешні в львівському передмісті Клепарів, на пологих сонячних схилах. Пізніше землі забрали під залізницю, промисловість та забудову. Поодиноко дерева лишалися на подвір'ях садиб, але згадки про них губляться і за 100 років львів'яни забули про автентичні ягоди. Свого часу «клепарівська череха» стала відомим брендом середньовічного Львова. Її активно експортували в Європу, з часом у США та Канаду. В літературі череху часто називали «львівською красунею».

«Нам було дуже важливо привести череху на батьківщину: сам факт повернення несправедливо забутого автентичного дендросимволу грає важливу роль. При правильній підтримці бізнесу з цього б можна було зробити цікавий локальний бренд. Всі багато говорять про «львівську каву» чи «львівську чоколяду», але ні кава, ні какао у Львові не ростуть, а череха росте», - додала Душар.

Ініціатива повернення клепарівської черехи до Львова належить ГО «Інститут Галицької Кухні» та керівництву Ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка. Ініціатори сподіваються, що вже через рік вдасться посмакувати перші львівські ягоди.

Фото надала Маріанна Душар

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-