Дачний сезон відкрито: 5 фактів про біодобрива

Хто має хоч клаптик городу, знає, що без добрив чогось добитися з нього – марна праця. А виростити власні огірочки, кабачки з помідорами й молоду картопельку хочеться – хіба в магазині таке купиш, як своїми руками виростиш? Останнім часом багато розмов про біодобрива, що нібито кращі, ефективніші за мінеральні. Та де їх узяти чи як виготовити самостійно? В чому перевага, і чи органічне – то завжди дорого?

Про це розповів агроном-технолог аграрного підприємства «Урожай» (холдинг «МХП») Юрій Галасун.

Під його опікою удобрюється вже понад 10 років – близько 80 тис. га угідь у Черкаській області. Щорічно тут застосовують органіку на полях і кожні 4-5 років проводять агрохімічний тур обстежень. І поки що на таких технологіях живлення – в ґрунтах не те що не зменшується вміст поживних речовин, а й фіксується підвищення їх вмісту. «Застосування органічних добрив – це важіль, що забезпечує стабільність нашої екосистеми, родючості ґрунтів, продуктивності культур, які вирощуємо, – переконує у перевагах біодобрив агрохімік. –  Роки бувають вологі чи сухі, але там, де органіка вносилася, навіть сухий рік не завадить врожайності».  

СИРОВИНА ДЛЯ БІОДОБРИВ – ПІД НОГАМИ

Щоб отримати те саме органічне біодобриво, підійдуть будь-які біологічні рештки. Солома, відходи зерна, курячий послід, гній великої рогатої худоби, свиней, коней. Тільки технології переробки трохи змінюватимуться. Наприклад, з бурого вугілля також можна отримати біодобриво за не досить складною технологією, давно відомою – розмелюванням і наступним екстрагуванням вугілля різними речовинами. Залежно від цих речовин, з нього добувається гумат калію, гумат натрію – ті самі корисні для рослин речовини-корми. Завдяки таким технологіям не пропадають і відходи, що лишаються після забою тварин. Один зі шляхів – просте компостування з додаванням мікроорганізмів, що прискорюють природні процеси розпаду. Тобто процес не те щоб штучний – швидше, налаштований так, щоб економився час і покращувалась якість. Комбінацій мікробіологічних препаратів для цього чимало. Або чинять ще простіше – запускають до компосту звичайних дощових черв’яків (це зветься вермикультура), скажімо, каліфорнійських. Підсаджені до органічної маси черв’ячки просто живуть, переробляючи її, а продукти життєдіяльності, що утворюються в результаті – не абищо, а біологічно цінне добриво.

ТЕХНОЛОГІЇ – ВІД ПРОСТИХ ДО БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ

Добути якісні біодобрива можна за допомогою високих технологій. Так, чудові біодобрива отримуються при роботі біогазових комплексів, що здатні переробляти різні сільськогосподарські відходи в енергетику. Ці установки – річ не дешева, але й слугують перш за все для вироблення електричної та теплової енергії, а утворення добрив при цьому – побічний, хоч і корисний ефект. Цього ефекту – гуміфікації решток, перетворення простих рослинних решток (солома, листочки, стебельця) на органічну речовину – можна досягти й простішим шляхом, тобто добувати біодобрива – це недорого.  Процес утворення із органічних рослинних решток органічної речовини, зокрема, гумусу, гумусних речовин, які визначають родючість ґрунту, його якість, – давно відомий. Розклад органічних решток може безпосередньо проходити й на полі, в ґрунті чи в компості. І не потрібно капітальних будівель, автоматизації, комп’ютеризації… Взяв, розклав на бурт чи скидав у яму органічну масу, додав бактерій чи й без них компостуєш – і чекай.

БІО ЧИ МІНЕРАЛЬНІ?

Органічні добрива не те що не поступаються мінеральним за ефективністю, а при правильному застосуванні навіть перевершують. А все тому, що органічні добрива утворюються з рослинного матеріалу, вже сформованих рослин, які під час росту вже взяли з ґрунту все, що їм треба. У кожній клітинці листя і стебел міститься все, що треба буде всотати з ґрунту наступному поколінню рослин. І у перекомпостованому матеріалі отримаємо повний набір корисних для рослини речовин – і кращої комбінації, кращого співвідношення мікроелементів людині важко створити штучно. А для мінерального добрива добуваються всього 1, 2-3 компоненти-мінерали. Дуже важко справді вдало скомпонувати добриво, яке б містило таку кількість поживних елементів, як містить гній чи компост, вермикомпост. Тож біодобрива, на думку практикуючих агрономів, – як знахідка. Але існує ціла система внесення добрив. Їх застосовують не одноразово, а систематично, щоб запрацювали.  Умовно фахівці звуть цю схему органо-мінеральною системою удобрення, в якій комбінуються всі можливі варіанти добрив. Саме поєднання органічних і мінеральних добрив у так звану органо-мінеральну систему живлення для будь-якої культури, каже наш експерт, дає найкращий результат. Бо, наприклад, для основного внесення органіка застосовується, а для підживлення або корекції стартового живлення при посіві у рядки користуються рідким  комплексом (мінеральні форми фосфору, скажімо). І в сукупності отримують найкращий результат – і врожайність на рівні, й родючість ґрунту.

ЯК ДОБУТИ БІОДОБРИВО ВЛАСНОРУЧ

Свіжий (точніше, нативний, бо свіжою така річ бути не може) гній вносити у ґрунт не можна за ветеринарними вимогами – у ньому можуть бути яйця паразитів, різні види патогенної та умовно патогенної мікрофлори, насіння бур’янів. Треба зачекати, доки утвориться перегній, хоча б рік. Якщо ж удасться періодично масу перекопувати, перемішувати, поливати, то й 2-3 місяців вистачить. Якщо вона вже втратила специфічний запах аміаку – готова до внесення. Якщо солома потемніла, перекришилася, перепріла – готовий компост. З рослинними рештками на це потрібно кілька місяців – слід дочекатися, щоб вони втратили первинну будову, колір, структуру, почали кришитися, і для повного перегнивання, повної їхньої мінералізації цей процес може розтягнутися. У природних умовах він може тривати 2-3 роки, і лише людина додатковими операціями може пришвидшити процес (внести спеціальні мікроорганізми, зволожувати, перемішувати масу) до 40-60 діб. Морока того варта: смак усього, що на удобреному ґрунті виросте, залежатиме від речовин у ньому. Головне – не перестаратися. Органічними добривами можна наробити біди, не дотримавшись регламентів. Якщо норма гною на 1 га сівозмінної площі, скажімо, в зоні центральної України складає 10-12 тонн, то нема чого пхати на неї 50 чи 100.

САМ СОБІ АГРОНОМ – ПЛАНУЄМО ГРЯДКИ

Найбільше поживних речовин для рослин містить курячий послід. Для вигрівання парників наш експерт рекомендує конячий гній. З коров’ячим мороки найменше – легко піддається біологічній переробці (досить додати листя чи соломи), а от свинячий – досить складно, з ним без підготовки краще справ не мати. Щоб родило, досить вносити раз на 3-4 роки рекомендовану норму добрив. Розрахунок такий: гній великої рогатої худоби – 20-30 тонн на га, курячого – досить 3-5 тонн.

У продажу можна побачити й готові біодобрива у пакуночках та пляшечках. Не варто покладатися на них, як на класичний компост, попереджає наш експерт. У пляшках, наприклад,  продають водну чи іншого типу витяжку з органіки, яка ефективно діє лише при позакореневому підживленні, тобто рослину треба обприскати і вона засвоїть речовини ззовні. Але через листок засвоїти вдасться не більше 5% від загальної потреби поживних речовин. А де взяти ще 95? Тільки внести в ґрунт. Тобто, більшість магазинних добрив дають ефект позеленіння, бо оброблена рослина швидко темно-зеленого забарвлення набирає, справляє враження сильної та здорової. Але це явище тимчасове, його вистачить на дуже короткий період і на родючість мало вплине. Або ось витяжка з морських водоростей, багата фітогормонами, що дають сили рослині для інтенсивного росту – корисна річ, але знов таки, не про врожайність ідеться. Такі препарати пом’якшують стреси для рослин. Скажімо, якщо рослинка постраждала від приморозку, то досить купити таку витяжку, обробити по листу – і цим самим додати їй бажання жити. Але таке удобрення – як цукерка, а на цукерках без каші та борщу довго не протягнеш. Інша справа – коли садите картопельку, вкласти 20-30 грамів «нормальної їжі», перегною в кожну лунку.

Тетяна Негода, Київ