Про це директор Євразійського центру Атлантичної ради, експосол США в Україні Джон Гербст пише у статті, оприлюдненій на сайті Аналітичної ради, передає Укрінформ.

За його оцінкою, стратегічна мета Путіна в Україні залишається незмінною – встановити над нею політичний контроль, а головним засобом досягнення цієї мети є послаблення західної, передусім американської, підтримки Києва.

Автор нагадує, що від весни 2025 року Дональд Трамп запропонував щонайменше шість ініціатив для припинення або обмеження бойових дій. Володимир Зеленський погодився на кожну з них, тоді як Путін відхилив або фактично заблокував усі пропозиції. Останню з них спецпосланець США Стів Віткофф представив російському очільнику в Санкт-Петербурзі в жовтні.

А останніми тижнями адміністрація Трампа зробила кілька кроків, які, на думку Гербста, полегшують Росії продовження агресії та ускладнюють Україні захист. Серед них домовленість про постачання російського дизелю до США, послаблення санкцій, припинення передачі Україні розвідданих, обмеження Starlink і Starshield, а також розгляд пропозиції Путіна про тристоронній саміт за участю Трампа й лідера Китаю Сі Цзіньпіна.

«Кремль зустрів усі ці поступки з великим ентузіазмом», – зазначає автор.

Водночас, за його словами, Путін не запропонував жодної власної поступки, яка могла б наблизити стабільний мир. Згода Москви на тристоронню зустріч в Абу-Дабі стала лише процедурним кроком, а не свідченням готовності змінити позицію.

На думку Гербста, про обмеженість очікувань від переговорів свідчить і склад російської делегації, яку очолить колишній міністр культури Володимир Мединський. Починаючи з березня 2022 року, він брав участь у більшості переговорів з Україною, які не дали результату.

Експосол також звертає увагу на переговори щодо нової архітектури європейської безпеки. За його словами, адміністрація Трампа представила план, який передбачає важливу роль НАТО у гарантіях безпеки. Посланці США Стів Віткофф і Джаред Кушнер обговорили його з Україною та європейськими партнерами під час візиту до Брюсселя в четвер.

Однак Кремль, як і раніше, не демонструє готовності до серйозних переговорів. Радник Путіна із зовнішньої політики Ушаков заявив, що нова система безпеки має передбачати вихід із НАТО колишніх країн Варшавського договору та держав Балтії.

«Це навряд чи відповідає інтересам США або забезпечить стабільність у Європі», – припустив Гербст.

Він зауважив, що без реального тиску на Росію щодо її поступок переговори в Абу-Дабі навряд чи наблизять мир.

«Поки Білий дім задовольняється невеликими жестами замість реальних поступок, Путін не змінить курсу. Війна не закінчиться. Вона навіть може загостритися», – вважає директор Євразійського центру Атлантичної ради.

Як повідомляв Укрінформ, перший заступник голови Офісу Президента Сергій Кислиця заявив, що українська делегація під час переговорів в Абу-Дабі 10–11 листопада працюватиме над досягненням деескалаційних рішень, а також вивчатиме готовність Росії до енергетичного перемир’я.

Фото Укрінформу можна купити тут