Конституційний суд Чехії зобов’язав уряд включити президента до делегації на саміт НАТО
Про це на пресконференції 24 червня оголосили президент Конституційного суду та суддя-доповідач після засідання пленуму, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Конституційний суд на сьогоднішньому засіданні пленуму вирішив задовольнити позов президента Республіки та постановив зобов’язати уряд, міністра закордонних справ і Міністерство закордонних справ невідкладно повідомити Організацію Північноатлантичного договору (НАТО) та організаторів саміту НАТО, який відбудеться 7-8 липня 2026 року в Анкарі, про те, що до складу офіційної делегації Чеської Республіки також входить президент Республіки», - повідомив суддя Павел Шамал.
Відповідно до рішення суду, уряд і МЗС мають негайно повідомити Альянс та організаторів саміту про участь президента у складі делегації, забезпечити йому та членам його команди належну акредитацію, а також утриматися від будь-яких дій, які могли б перешкодити або ускладнити його участь у заході.
Суд визнав скаргу президента обґрунтованою. Судді зазначили, що після вступу Чехії до НАТО всі президенти країни брали участь у самітах Альянсу, за винятком двох випадків, коли тодішній глава держави Мілош Земан не зміг цього зробити через стан здоров’я.
Отже, суд виходив із того, що така практика є усталеною та має важливе значення, а за умов обмежених строків її необхідно зберегти.
Президент Конституційного суду Йозеф Бакса додав, що рішення ухвалювалося через нагальність питання, оскільки термін подання документів для акредитації спливає у п’ятницю, 26 червня.
Як повідомлялося, президент Чехії звернувся до Конституційного суду з проханням визначити його право представляти країну на саміті НАТО.
У понеділок, 22 червня, чеський уряд не схвалив участь президента в липневому саміті НАТО, вирішивши, що делегацію в Анкарі очолюватиме прем’єр-міністр Андрей Бабіш. До її складу також увійдуть міністри оборони та закордонних справ.
Раніше Петр Павел пропонував пропонував взяти участь у неформальній вечері глав держав, присвяченій питанням європейської та глобальної безпеки, тоді як глава уряду та профільні міністри проводили б офіційні переговори.
