Сенаторка пояснила, чому французьке суспільство вразливе до російської дезінформації про Україну

Сенаторка пояснила, чому французьке суспільство вразливе до російської дезінформації про Україну

Ексклюзив
Укрінформ
Французьке суспільство залишається вразливим до російської дезінформації про Україну, оскільки пропагандистські наративи накладаються на внутрішнє соціальне невдоволення, втому та роздратування значної частини французів.

Про це сенаторка Надя Сологуб, голова Групи дружби «Франція – Україна» у французькому Сенаті, сказала в інтерв’ю Укрінформу.

«Французьке суспільство дуже сприйнятливе до російської дезінформації. І це також впливає на те, що вони вважають, що кому-кому, а українцям точно не варто скаржитися, адже їх дуже добре приймають. Водночас у Франції загалом зараз дуже багато «розлючених» людей – у багатьох сферах. Вони розлючені станом справ, цінами на пальне, купівельною спроможністю...І весь цей наратив відторгнення загалом добре працює на людях, які вже злі. Це відкидання «чужих», воно лише підживлює гнів», - пояснила Сологуб.

На її думку, негативно впливає також наявність малого відсотка заможних громадян України, які демонструють свої статки у Франції.

«Є 95% українців – мужніх, поранених, вирваних із корінням людей. І є 5% українців, які у Франції поводяться не дуже добре. Коли ти бачиш дуже багатих українців, які катаються на лижах в Куршевелі, а сам не можеш дозволити звичайні канікули для своїх дітей. Українці в Ніцці, які їздять на Porsche Cayenne і поводяться не надто ввічливо, щиро, справляють дуже погане враження», - сказала сенаторка.

Ще однією проблемою вона вважає підживлення теми корупції в України у французьких медіа.

«Це найбільша проблема в наративі про Україну. Мені дуже сподобалося, коли українці минулого літа вийшли на протести, бо це був народ, який прямо сказав про неприємні речі. Справді, корупція дуже ускладнює ситуацію, і особливо тепер, коли війна, імовірно, затягнулася. Але що робити? Треба рухатися вперед», - додала вона.

Читайте також: Європа обере свого перемовника, а не російського колаборанта - колишній радник уряду Чехії

Як повідомляв Укрінформ, у 2026 році Росія передбачила 1,85 млрд доларів на фінансування інформаційного впливу за кордоном, що на 50% більше, ніж торік. Мета таких витрат – формування недовіри та провокування внутрішніх криз у демократичних країнах, зокрема ЄС і НАТО.

Фото: Sénat 

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-