ЄС хоче покласти край національним вето, щоб подолати опір Угорщини та Словаччини - Euronews

На саміті ЄС цього місяця європейські лідери звернулися до інструменту, який ще кілька місяців тому здавався немислимим, щоб вийти з глухого кута: випуск спільного боргу, підкріпленого спільним бюджетом для підтримки України, нагадує видання.

Таким чином в ЄС уникнули необхідності ухвалення одностайного рішення державами-членами і розвили тему пошуку альтернатив для обходу національних вето, зокрема, коли їх використовує Угорщина, яка зробила право вето центральним елементом політики щодо України – від її фінансування до кандидатства на вступ до ЄС.

Щоб погодити спільний борг на рівні 24-х країн, минаючи Будапешт, Прагу та Братиславу, ЄС послався на принцип «посиленої співпраці», передбачений договором про функціонування блоку.

Нещодавно також було застосовано статтю 122 договору, коли кваліфікованої більшості вистачило, аби заблокувати заморожені російські активи на невизначений термін.

«Ми бачимо відверте бажання керівництва ЄС спробувати обійти потенційне вето з боку Угорщини та Словаччини та поставити важливі рішення на основу голосування кваліфікованою більшістю, – повідомив Euronews Даніель Гегедуш, регіональний директор Німецького фонду Маршалла. – З іншого боку, я не думаю, що це безпрограшний варіант. Ні юридично, ні політично».

З 2011 року в ЄС було застосовано загалом 46 вето 15 державами-членами з 38 питань. Угорщина наклала вето на пропозиції ЄС частіше, ніж будь-яка інша держава-член за останній час – загалом 19, повідомляє Euronews.

Польща посідає друге місце з сімома вето, тоді як Словаччина заблокувала два рішення, обидва цього року.

Більшість заяв ЄС на підтримку України були опубліковані від імені ЄС - 26, за винятком Угорщини. Це не змінює того факту, що всі держави-члени можуть накладати вето на рішення, які вимагають одностайності для значних змін у політиці.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент Франції Еммануель Макрон зараз підтримують зміни до правил голосування в ЄС, але подібний крок вимагатиме зміни договору про функціонування ЄС, чому, ймовірно, чинитиме опір Угорщина, а можливо, й інші держави-члени. Однак, оскільки систематичне використання права вето роками створює проблему для ЄС, Брюссель зараз шукає більш креативні рішення.

Дипломат ЄС, який спілкувався з Euronews на умовах анонімності, заявив, що Європейська комісія зараз навмисно структурує свої пропозиції, щоб уникнути вимоги одностайної згоди від держав-членів.

Одна зі спроб обійти ймовірне вето Словаччини та Угорщини відбулася у травні цього року з презентацією дорожньої карти REpowerEU, пакета, розробленого для поступової відмови від імпорту викопного палива з Росії до 2027 року.

Джерело в Європейській комісії повідомило Euronews, що Європа також може обійти опір держав-членів, прийнявши модель, подібну до Коаліції охочих.

Раніше цього року президент Європейської Ради Антоніу Кошта запропонував внести зміни до правил розширення, щоб пришвидшити процес, скасувавши одноголосні рішення, необхідні для кожного розділу перемовин.

Однак деякі експерти попереджають, що обхід держав-членів, які виступають проти, у багатьох сферах може мати зворотний ефект для ЄС.

Угорщина та Словаччина вже дали зрозуміти, що оскаржуватимуть поступову відмову від російського палива в рамках REPowerEU після схвалення цього законодавства. Єврокомісія стикається з тими ж ризиками, використовуючи статтю 122 для продовження заморожування російських активів.

Незрозуміло, чи всі держави-члени погодяться на те, щоб право вето з часом звужувалося, оскільки його часто розглядають як крайній засіб захисту національних інтересів.

Усі держави-члени в певний момент погрожували використати право вето, адже воно гарантує, що країни будь-якого розміру мають однакову владу за столом переговорів.

Як повідомляв Укрінформ, на саміті ЄС 18-19 грудня після напружених багатогодинних обговорень було прийняте рішення про формат фінансування України на наступні два роки, що передбачає спільний безвідсотковий борг на ринках капіталу з використанням бюджетного запасу в розмірі 90 млрд євро на наступні 2 роки, який Україна має повернути тільки у випадку, якщо Росія виплатить репарації за завдані у ході війни збитки.

Рішення ухвалено за умови, що борг не матиме фінансового впливу на три країни, а саме Угорщину, Словаччину та Чеську Республіку.

Фото: ОП