«Маємо діяти»: президент Румунії закликав Європу сконцентрувати увагу на власній безпеці
На цьому сьогодні у Страсбурзі під час звернення до європейських депутатів в ході пленарного засідання Європейського парламенту заявив президент Румунії Клаус Йоганніс (Klaus IOHANNIS), повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Один із напрямів наших спільних дій – продовження підтримки України. Ми маємо підтримати український народ. Я маю таке переконання попри певні голоси, які говорять про втому від європейської солідарності. Захист демократії, територіальної цілісності та суверенітету, як і міжнародного порядку, що оснований на правилах, не можуть бути суб’єктом для будь-якої втоми», - ці слова президента Румунії зала Європарламенту зустріла аплодисментами.
Йоганніс наголосив, що Європейський Союз постає перед безпрецедентними геостратегічними викликами, а майбутнє залежить від рішень, які ухвалюється зараз.
"Росія продовжує свою агресію проти України. В Європейському Союзі нестабільність та небезпека досягають тривожного рівня. Відкритий конфлікт на Близькому Сході та ситуація у Червоному морі та тривожний розвиток в Сахель – все це має системний вплив на нашу власну безпеку», - сказав румунський лідер.
Він зауважив, що на тлі складних глобальних процесів, які супроводжуються такими явищами як кліматичні зміни, економічні труднощі та нелегальна міграція, Європа має сконцентрувати увагу на питаннях власної безпеки.
«Ми зараз рухаємося до спільного та довгострокового планування та збільшення взаємодії у сфері європейської безпеки й оборони. Працюючи у повному взаємному доповненні з НАТО, ми маємо діяти. Прийшов час досягати результату у реалізації наших європейських амбіцій щодо (підвищення спроможності – ред.) оборонної промисловості», - зазначив Йоганніс.
Як вже повідомлялося, від початку російського військового вторгнення в Україну ЄС надає Україні суттєву політичну, економічну, фінансову, військову та гуманітарну допомогу. Румунія бере активну участь у цих зусиллях, включаючи військову підтримку. На Дунайські порти Румунії припадає левова частина українського зернового експорту на зовнішні ринки, з використанням «коридорів солідарності» ЄС, що були створені у відповідь на морську блокаду Росії проти українських Чорноморських портів.
