З Німеччини – з любов'ю та... турнікетами

З Німеччини – з любов'ю та... турнікетами

Укрінформ
Як найбільша в Південній Німеччині волонтерська команда допомагає українським військовим та цивільним медикам під час війни

Щотижня вони відправляють в Україну «швидкі», евакуаційні автобуси та незліченні пакунки з такмедом. Діставати їх десь на складах німецьким волонтерам так же важко, як і українським – усе через дефіцит. Такмед – це розхідний матеріал, його треба постійно і багато. Проблему розв’язують завдяки договорам з партнерами, в яких це легше купити. Але не дефіцитом єдиним – у німецьких волонтерів схожі з нашими й проблеми із втомою населення від війни, що пропорційне зменшенню донейтів, і вигорання в середовищі самих волонтерів також відчувається... Утім, зупинятися не дає відповідальність та історії з фронту про те, як їхня допомога рятує життя.

Про те, як німці не втомлюються волонтерити, аби помогти нам перемогти у війні з Росією, як вигадують щораз інші способи залучити донейти від пересічних мешканців Німеччини, як долучають до роботи рокерів та баварські ротарі-клуби, йдеться в розмові Укрінформу із заступником голови найбільшої волонтерської організації в Південній Німеччині «Bamberg.UA» Деннісом Дехніком.

ТАКМЕД І КАРЕТИ «ШВИДКОЇ» ВІДПРАВЛЯЮТЬ ЩОТИЖНЯ

- Як волонтери, ми почали працювати з початку війни, у 2014 році. До того в Бамбергу діяла ініціативна група, яка займалася допомогою військовим в АТО та дітям. Загалом організація почалася з українських студентів, які приїжджали до Бамберга в університет на навчання, – в магістратуру та за обміном. Започаткували її дівчата, та й тепер у нас 70% волонтерів в організації – це дівчата, – зауважує Денніс.

Денніс Дехнік
Денніс Дехнік

Він також зазначає, що почали волонтери об'єднуватися навколо греко-католицької громади отця Богдана Пушкаря. Крім власне передавання гуманітарної допомоги, займалися культурним обміном – організовували концерти артистів. Офіційно ж, як благодійний фонд, зареєструвалися в 2017 році.

Денніс народився та виріс в Україні, до 16 років жив у Житомирі. Раніше також збирав гуманітарку для українських сиротинців, а до Bamberg.UA долучився з повномасштабною війною.

- Вийшло так, що я працював паралельно: ми з друзями займалися допомогою дітям з малозабезпечених сімей в Україні ще до війни, збирали одяг, подарунки на Різдво тощо. Коли почалося вторгнення, за перші два дні ми зібрали три фури медицини, яку потрібно було відправити в Україну, – це був і такмед, і все необхідне для лікарень. Шукали машини, щоб відправити це в Україну, а згодом – склад, бо допомоги більшало – так сконтактувалися з волонтерами Bamberg.UA, бо чули, що тодішня керівниця організації Марʼяна Логвіненко разом з отцем Богданом особисто їздять на фронт з гуманітарними конвоями, та Танею Ерляйн, яка на той момент курувала медичний напрям в організації, а тепер вже її очолює. Згодом ми просто злилися та почали працювати разом, – каже він.

Денніс Дехнік
Денніс Дехнік

Денніс Дехнік сам також має медичну освіту – він є фельдшером та працює в медичній сфері.

НАЙЦІННІШИЙ ВАНТАЖ – АВТОБУС ДЛЯ ЗБИРАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ КРОВІ

Прошу деталізувати, що саме вони відправляють в Україну.

- Крім такмеду та медичного обладнання для стабпунктів (а це рентгенівські апарати, УЗД, апарати ШВЛ, для анестезії), закуповуємо та відправляємо карети «швидкої» та евакуаційні автобуси.

Карети «швидкої», каже він, йдуть у співвідношенні 70 на 30 – на цивільні лікарні (30%) у прифронтові міста та для військових медиків (70%), які потребують їх для евакуації військових.

- У нас є партнери у Львові – це ГО «Народна самооборона Львівщини». Під акти прийому-передачі вони забирають у нас ці «швидкі» та передають їх далі в бригади ЗСУ та цивільні лікарні, – каже Денніс.

Один із найцінніших подарунків, який німецькі волонтери зробили для українців, – це автобус для збирання і транспортування крові.

- Таких автобусів в Україні є тільки п’ять – п’ятий передали в Україну нещодавно якраз ми. Це великий автобус, де є 5 лежанок для забору крові плюс все необхідне оснащення: пакети для збору та транспортування крові, спеціальна система амортизації (для безпечності та зручності донорів ), холодильники для її зберігання. Ці автобуси – дуже великий дефіцит, їх немає у вільному доступі, тому купити їх та використовувати можуть собі дозволити такі великі об'єднання, як Червоний Хрест. Коштує такий новий автобус майже 300 тисяч євро, уживаний – 100 тисяч, ми завдяки партнерам змогли його придбати за 22 тисячі.

У НІМЕЧЧИНІ НА РИНКУ ЗНАЧНИЙ ДЕФІЦИТ ТУРНІКЕТІВ

Волонтер каже, що звичну медицину (тобто медикаменти, яких також потребують в Україні) вони не мають права купувати, бо потрібна спеціальна ліцензія. А от такмед можна купувати і передавати в Україну.

- Ми постійно закуповуємо тактичну медицину: турнікети, ізраїльські бандажі, целокси, голки для пневмотораксу, оклюзійні пов’язки, торакальні оклюзійні пластирі. Їх важко знайти на ринку у вільному доступі, тож нам допомагають зв'язки з великими дистриб'юторами. Купуємо переважно саме у таких партнерів, – каже німецький волонтер.

Денніс зазначає, що дефіцит такмеду на ринках Німеччини значний.

- Беремо лише якісні турнікети, як SOF 5 генерації, вони кращі за САТ в тому сенсі, що їх можна використовувати при накладанні на рівні бедрової вени.

Волонтер говорить, що на початку повномасштабної війни в Україні така ж ситуація на ринку була й із шоломами та бронежилетами: їх вигрібали під нуль.

РОКЕРИ ЗБИРАЮТЬ НА «ШВИДКІ»

Цікавлюся, чи, крім дефіциту на такмед, відчувають німецькі волонтери, як і українські колеги, також спад активності серед донейторів та, власне, пропорційне цьому зменшення благодійних внесків.

- Так, втома є у всіх, – каже Денніс. – Проте досі в Німеччині багато простих людей, які бажають допомагати. Утім, їх треба мотивувати. Отже, ми більше залучаємо медіа, ротарі-клуби в містечках та рокерів. Маємо добру співпрацю з рок-гуртом «Sportfreunde Stiller». Вони, наприклад, за кошти з останнього рок-концерту купили карету «швидкої» і навіть самі захотіли її повезти до Львова – тобто хлопці хочуть бути максимально залученими. Тепер плануємо наступний рок-концерт 20 грудня, на нього вже всі квитки розпродані, плюс хлопці влаштують аукціон – продаватимуть власні речі, на ці гроші знову куплять «швидку». Рокери хочуть донейтити саме на «швидкі», кажуть, що їхні «швидкі» – фартові. У нас є кілька історій про розстріляні медичні автомобілі, які ми передавали в підрозділи, а та, яку купили хлопці із Sportfreunde Stiller, везуча: вона довго працює на Бахмутському напрямку, їздить, рятує життя. Щодня ця «швидка» рятує до п'яти військових в районі Бахмута, – каже Денніс.

Також волонтер зазначає, що надзвичайно важливою є підтримка медіа.

- Це ефективна співпраця, вона дуже допомагає. Ми робимо допис в соцмережах, наприклад: «Привіт усім, збираємо 15 тисяч євро на медевак для ЗСУ, просимо вас задонейтити нам та допомогти зібрати кошти». Так збори потрохи рухаються, – каже волонтер.

БАГАТО ЗАПИТІВ НА ДРОНИ, АЛЕ НІМЦІ НЕ ХОЧУТЬ ДОНЕЙТИТИ НА НИХ

Цікавлюся у Денніса Дехніка, що саме найбільше просять українські партнери, яким доставляють гуманітарну допомогу.

- На першому місці завжди такмед, то розхідник, він використовується щодня, його ніколи не буває вдосталь. На другому місці – карети «швидкої». На третьому – «еваки».

Також Денніс зазначає, що дуже багато запитів на дрони, утім, їх важко виконувати.

- Тепер в Німеччині немає донорів, які давали би гроші на дрони. Є багато запитів з України також на тепловізори та оптику, але ми не можемо акумулювати донати на них. Пересічні німці радо донейтять на такмед, на «швидкі» – на такі гуманітарні речі. На мілітарні – ні. Часто пояснюємо людям, що дрони використовують не лише для бою чи розвідки, а також для евакуації. Адже спочатку вилітає дрон подивитися дорогу, а тоді вже на точку евакуації їде «швидка» – інакше, якщо не перевірити шлях, її розстріляють. Саме так розстріляли багато «швидких», які ми передавали військовим.

МОТИВУЮТЬ РОЗПОВІДІ З ФРОНТУ ПРО ВРЯТОВАНІ ЖИТТЯ

Насамкінець питаю волонтера, що саме мотивує його не зупинятися, попри втому та спад інтересу до російсько-української війни в Німеччині, далі працювати та допомагати.

- Надихають історії медиків, яким вдалося врятувати десятки життів військових (минулого року під час звільнення Харкова ми передали чотири рюкзаки), під час боїв вони витягли та врятували понад двадцять хлопців. На жаль, один із цих чотирьох медиків під час евакуації побратима загинув. А тепер знаю, що дуже багато таких рюкзаків йде на лівий берег Херсонщини, де закріплюються наші хлопці. Кожен день їх використовують, бо наші партнери зі Львова відсилають їх туди щодня знову і знову. Я знаю, що ці речі, які ми тут збираємо по складах, на які шукаємо гроші постійно, працюють і рятують чиєсь життя. А значить, ми робимо все правильно.

Звісно, каже Денніс, буває таке, що видихаєшся, що нема сил.

- Я в такі моменти сам себе приводжу до тями думкою, що здатися не можна. Бо що буде, якщо вирішать здатися хлопці в окопах?

Це, каже він, також мотивує рухатися далі.

- Я дуже хочу, – ділиться волонтер, – аби нарешті закінчилась та клята війна. Це перше, чого ми прагнемо. А далі, віримо, країна зміниться. То буде нелегко і займе навіть не 20 років. Але я вірю, що колись Україна розквітне і стане прикладом для інших у всьому світі.

Тетяна Когутич, Ужгород
Фото з архіву Денніса Дехніка

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Підпишіться на нашу безкоштовну розсилку: skorik@ukrinform.com.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-