Китай та російська війна проти України. Динаміка березня 2023

У березні Китай демонстрував високу активність довкола врегулювання російсько-українського протистояння. На початку місяця Пекін відвідав о.лукашенко. 20-22 березня для переговорів із в. путіним Сі Цзіньпін здійснив візит до москви. Після того очікувалася його телефонна розмова із В.Зеленським. Були навіть сигнали про її підготовку – відбулися переговори глав МЗС та зустріч посла КНР зі спікером Верховної Ради. Але розмова так і не відбулася – китайській стороні поки немає чого запропонувати Києву на миротворчому треку.

Питання російсько-української війни посіло помітне місце під час засідання глав МЗС країн G20 у Нью-Делі на початку березня. Показово, що китайська та російська сторони відмовилися підтримати пункти підсумкової спільної заяви, в яких ішлося про негативний вплив російського вторгнення в Україну на світову економіку, містилося засудження бойових дій, а також вказувалося на неприпустимість застосування або загрози застосування ядерної зброї. Причому ці пункти були взяті з Декларації лідерів G20, оприлюдненої за підсумками саміту на Балі (15-16 листопада 2022 р.). Тобто йдеться про те, що Китай зробив ще один крок на підтримку росії на міжнародному рівні.

На початку березня Пекін відвідав о.лукашенко. Спочатку він зустрівся з главою Держради КНР Лі Кецяном, який полишав свою посаду (до речі, про переговори з новим прем’єром Лі Цяном не повідомлялося). Показово, як о.лукашенко переконував китайську сторону у корисності розвитку взаємовідносин: «…головне у тому: у вас є в центрі Європи мирна, спокійна білорусь». Потім відбулася зустріч о.лукашенка та Сі Цзіньпіна. За повідомленням білоруських медіа, вони говорили вдвічі довше запланованого – чотири години. Після цього пройшли переговори в розширеному складі та ще раз віч-на-віч. Відзначимо заяву прессекретаря кремля д.пєскова, що в.путін не передавав Сі Цзіньпіну послання через о.лукашенка: «…це був виключно двосторонній візит».

Згодом ЗМІ повідомили, що сторони також обговорили ситуацію довкола України. Сі Цзіньпін заявив, що необхідно дотримуватися позиції політичного врегулювання, відмовитися від менталітету холодної війни та поважати законні інтереси всіх країн. Своєю чергою, о.лукашенко зазначив, що білорусь підтримує позицію та пропозиції Китаю щодо політичного вирішення кризи. За словами посла білорусі в КНР Ю.Сенька, в ході обговорення "російсько-українського протистояння" «лідери підкреслили, що необхідно об'єднувати зусилля, прагнути і далі працювати над тим, щоб впливати на цей конфлікт таким чином, щоб сторони перейшли до мирного обговорення питань, пошуку рішень, сприятливих всім і, власне, усьому світу». А посол КНР у рб Се Сяоюн, коментуючи обговорення «української кризи», зазначив, що сторони «продемонстрували світові належний імідж відповідальних країн». Основним політичним документом, підписаним в рамках візиту о.лукашенка, була «Спільна заява про основні засади розвитку зразкових відносин всепогодного та всебічного стратегічного партнерства білорусі та Китаю у нову епоху».

10 березня о.лукашенко знову нагадав про себе Сі Цзіньпіну, привітавши його з обранням головою КНР на третій термін. Він назвав це історичною подією, а також запросив Сі Цзіньпіна до білорусі. У посланні о.лукашенка до Національних зборів рб 31 березня Китай найчастіше згадувався у контексті взаємовигідної економічної взаємодії. Крім того, о.лукашенко, згадавши свій візит до КНР, його головним підсумком назвав «подальше закріплення особливого характеру по-справжньому довірчих відносин між Великим Китаєм і білоруссю, що викликає заздрість у багатьох країн світу».

Центральною подією російсько-китайських відносин став державний візит Сі Цзіньпіна до росії 20-22 березня. Він мав дещо скорочений характер. […]

Повідомлялося також, що практична підготовка візиту почалася відразу після з'їзду Компартії Китаю у жовтні 2022 р., на якому Сі Цзіньпіна було переобрано на посаду голови.

Найважливішими, але найменш публічними, були особисті переговори глав двох держав 20 березня, що тривали майже 4,5 години. […] За словами в.путіна, голова КНР приділив велику увагу своїм мирним ініціативам […].

21 березня Сі Цзіньпін провів зустріч із прем'єр-міністром рф м.мішустіним, на якій повідомив, що запросив в.путіна до Китаю в поточному році – для участі у третьому міжнародному форумі в рамках «Одного поясу – одного шляху». Він також запросив главу уряду рф відвідати Китай якнайшвидше для встановлення тісних зв'язків. Після цього відбулися церемонія офіційної зустрічі у кремлі та переговори у вузькому колі, які тривали понад 1,5 години. За повідомленнями російської сторони, серед іншого, обговорювали й військову співпрацю […], але не уточнювалося, чи йшлося про постачання зброї, чи про проведення навчань. При цьому д.пєсков повідомив, що лідери двох країн не обговорювали «формулу миру» В. Зеленського: «Ні, український мирний план не обговорювався, був обмін думками щодо положень, які містить китайський мирний план » (до речі, пізніше, 31 березня д.пєсков у ввічливій формі відкинув «китайський план», але винним у цьому назвав Україну та Захід). Потім переговори продовжилися у розширеному складі, а також відбулося підписання спільних документів. Найбільш важливі з них – «Спільна заява рф та КНР про поглиблення відносин всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії, що вступають у нову епоху» та «Спільна заява президента рф та голови КНР про план розвитку ключових напрямів російсько-китайського економічного співробітництва до 2030 року».

31 березня в.путін затвердив нову редакцію «Концепції зовнішньої політики рф». Китай (разом з Індією) у ній поміщений до третьої за пріоритетністю категорії регіонів світу – після «Близького зарубіжжя» та Арктики. […]

Китайсько-українські відносини пройшли в очікуванні прямого контакту лідерів двох країн. 13 березня The Wall Street Journal з посиланням на анонімні джерела повідомила, що Сі Цзіньпін після поїздки до москви планує провести онлайн-зустріч з В.Зеленським. На цьому тлі з'явилися сигнали, що переговори справді можуть відбутися. 16 березня пройшла телефонна розмова Цінь Гана з Д.Кулебою. Згідно з повідомленням МЗС КНР, Цінь Ган заявив, що Китай готовий працювати з Україною для сприяння сталому та стабільному розвитку двосторонніх відносин на довгострокову перспективу. Він також зазначив, що китайсько-українське практичне співробітництво має міцну основу та великий потенціал. Згідно з цим повідомленням, Д.Кулеба заявив, що Китай є не лише важливим партнером України у співпраці, а й незамінною ключовою силою у міжнародних справах (і навіть привітав Китай з успіхом у примиренні між Саудівською Аравією та Іраном). За його словами, Україна розглядає двосторонні відносини у довгостроковій перспективі, сподівається на зміцнення взаємної довіри з Китаєм та на поглиблення співпраці у різних галузях. Далі Д.Кулеба представив китайському міністру актуальну картину російсько-українського протистояння та перспектив мирних переговорів. МЗС КНР повідомило, що Д.Кулеба сказав, що «документ з викладом позиції Китаю щодо політичного врегулювання української кризи відображає щирість сприяння припиненню вогню та війни». У свою чергу, Цінь Ган висловив занепокоєння «ескалацією кризи, що триває, і можливістю її виходу з-під контролю», а також висловив надію на якнайшвидшому відновленні мирних переговорів. Сам Д.Кулеба описав переговори так: «Під час моєї сьогоднішньої розмови з членом Держради Китаю та міністром закордонних справ Цінь Ганом ми обговорили важливість принципу територіальної цілісності. Я наголосив на важливості формули миру Зеленського для припинення агресії та відновлення справедливого миру в Україні. Наступного дня прессекретар В.Зеленського С.Никифоров у коментарі ЗМІ повідомив, що міністри закордонних справ України та Китаю обговорювали тему розмови лідерів двох країн, але конкретних домовленостей із цього приводу не було досягнуто.

17 березня відбулася зустріч спікера Верховної Ради Р.Стефанчука з послом КНР Фань Сяньжунем. Р.Стефанчук повідомив, що у центрі розмови була китайська роль у російсько-українському врегулюванні. Зокрема, він закликав переконати москву негайно припинити агресію та вивести війська з території України у міжнародно визнаних кордонах. Спікер також зазначив: «Ми вітаємо публічне представлення бачення Китаю. Окремі пункти цього документу співзвучні з нашою формулою миру. Тому запропонував Китаю приєднатися до виконання будь-якого з 10-ти  пунктів української ініціативи. Наприклад, Пекін міг би у тісній співпраці з МАГАТЕ зробити значний внесок у реалізацію пункту «Ядерна безпека»». Зрештою, він закликав Китай утримуватися від допомоги російському керівництву в обході санкцій та розглянути можливості обмеження торгівлі з Росією. Про те, що говорив Фань Сяньжунь, не повідомлялося.

20 березня вже Financial Times повідомила, що Сі Цзіньпін планує провести телефонну розмову з В.Зеленським після переговорів з в.путіним у москві. У той же день речник МЗС О.Ніколенко зазначив, що Україна уважно стежить за візитом, і додав: «Ми готові до тіснішого діалогу з Китаєм для відновлення миру в Україні відповідно до принципів, закріплених у Статуті ООН, та останньої резолюції ГА ООН з цього питання».

23 березня радник голови Офісу президента М.Подоляк повідомив, що розмова В.Зеленського та Сі Цзіньпіна планується: «Організаційно займаються і Офіс президента, і МЗС – і Єрмак, і Кулеба. Ініціативно ми пропонуємо, тому що, окрім президента Зеленського, сьогодні пояснити наслідки неправильної фіналізації війни практично нікому, адже президент доволі чітко розставляє всі акценти і серед наших партнерів, і в тому числі, серед нейтральних країн». Водночас, М.Подоляк зазначив, що в організації переговорів присутні певні складнощі, пов'язані з відсутністю у Китаю наразі чіткої позиції щодо своєї участі у врегулюванні між Україною та рф: «Це досить складно. Є питання того, що Китай ще не знайшов свого нового політичного місця. Тобто чи хоче він на себе взяти питання врегулювання між росією та Україною, чи, все-таки, він буде обережно стояти осторонь. Як я розумію, Китай ще для себе цього не з'ясував».

29 березня В.Зеленський в інтерв'ю Associated Press навіть запросив Сі Цзіньпіна відвідати Україну: «Ми готові бачити його тут. Я хочу поспілкуватися із ним. Я спілкувався з ним до початку повномасштабної війни. Але за весь цей рік, уже більше року війни, цього не сталося жодного разу». А 31 березня, відповідаючи на питання про діалог із Сі Цзіньпіном, В.Зеленський підкреслив, що сьогодні для перемоги важливо залучити якомога більшу кількість країн, у тому числі тих, які поки що не мають чіткої позиції щодо підтримки України у війні: «Тому ми надсилаємо сигнали таким державам і кажемо, що ми готові зустрічатися, обговорювати, розмовляти й разом перемагати агресію російської федерації. Очікуємо відповіді від деяких держав».

Публічні заяви інших українських офіційних осіб свідчать про наявність різного бачення китайсько-українських відносин. Секретар РНБОУ О.Данилов висловив упевненість, що Китай «не буде спільником росії». Міністр оборони О.Резніков також зазначив, що не очікує на відкриту допомогу росії з боку Китаю: «… я особисто залишаюся поінформованим оптимістом, що вони цього не зроблять». У той же час, він закликав ставитися обережно до використання БПЛА китайського виробництва, хоча і визнав їхню ефективність на полі бою: «Якщо, не дай боже, Китай ухвалює рішення вступити в альянс (з росією, – ред.) – їх виробник може зробити багато того, що буде перешкоджати роботі наших дронів. Тому що аероскоп ніхто не скасовував, місцезнаходження оператора зрозуміле. І будуть боротися не з дронами, а з операторами». Відповідно, міністр висловився за розвиток українського виробництва дронів. А ось голова зовнішньополітичного комітету Верховної Ради Олександр Мережко (фракція «Слуга народу») заявив, що зближення росії та Китаю є загрозою для нацбезпеки України: «Китай, зокрема, економічно підтримує росію та просуває лицемірний "мирний план", спрямований на дипломатичну підтримку агресора». І далі він спрогнозував, що «Китай все більше підтримуватиме росію різними шляхами, щоб допомогти своєму васалу уникнути поразки».

Китайська сторона у своїй публічній риториці продовжувала проводити аналогії між Україною й Тайванем. Так, Цінь Ган заявив: «Чому США просять Китай не постачати зброю росії, тоді як вони продовжують продавати зброю Тайваню?». У зв'язку з цим посол України в Японії Сергій Корсунський зазначив, що абсолютно неприпустимими є паралелі між можливим постачанням Китаєм зброї росії та військовою підтримкою США Тайваню: «… Ми розуміємо, що це не має нічого спільного, тому що Тайвань не є агресором, він ні проти кого війну не розв'язував, дітей не різав і не ґвалтував. Тому це абсолютно неприпустимі паралелі».

У свою чергу, 21 березня міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву розкритикував спробу Китаю виступити в ролі посередника у врегулюванні російсько-української війни: «Китайська Народна Республіка погрожує війною Тайваню та іншим, але хоче запропонувати мирний план росії, яка розв’язала війну проти України. Ми не ідіоти. Хочете миру? Обидва автократи повинні негайно припинити свої погрози, агресію та експансіонізм».

Звернемо увагу на інформацію, яку озвучив російському колезі китайський журналіст із пулу Сі Цзіньпіна під час візиту до москви: «Китайські дипломати насправді хочуть досягти складних цілей. Їм треба утримати кожну країну світу від дій [щодо] Тайваню, які порушували б інтереси Китаю. У тому числі це стосується України». Як свідчення українсько-тайванського зближення, були згадані контакти мера Києва В.Кличка та мера Харкова І.Терехова з МЗС Тайваню та з муніципальною тайванською владою. Китайський журналіст також повідомив, що у розмові з Д.Кулебою «Цінь Ган хотів переконати українців, що треба будувати взаємовигідні двосторонні відносини, а за фактом вийшло, що вони заграють із сателітом США».

У свою чергу, тайванська сторона продовжувала надавати Україні гуманітарну допомогу. 15 березня Херсонська ОВА повідомила про надходження 50 зарядних станцій від Тайваню. При цьому було зазначено, що всього Тайвань виділив 2 млн дол. для допомоги прифронтовим українським містам – Харкову, Миколаєву та Херсону. Крім того, міністерство закордонних справ Тайваню передало українським громадам 100 тонн гуманітарної допомоги. 30 березня заступник міського голови – секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко та віце-мер Тайбея Лі Шучуань підписали Меморандум про співпрацю між містами Київ і Тайбей. Документ передбачає взаємодію з питань розвитку інфраструктури, освіти, культури та інформаційних технологій, а також Тайбей розглядає можливості подальшої допомоги у питаннях відновлення Києва.

Читайте огляд лютневих подій китайської політики за посиланням.

Володимир Головко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства