Berlingske вважає: Дорогі українці, дякуємо за вашу мужність!
Українці своєю рішучістю захистити власну націю та свободу від нападу Росії висмикнули нас із тягучої кризи західної ідентичності. Ми маємо бути щиро вдячні українському народу та постійно підтримувати його.
Коли через три дні після початку війни Володимиру Зеленському запропонували евакуюватися з Києва за посередництва Америки, він дав відповідь, яка вже увійшла в історію: «Бій – тут. Мені потрібна зброя, а не таксі».
Можливо, це не дослівна цитата, але ці слова швидко підхопили українські дипломати, підкреслюючи не лише особисту мужність українського Президента, а й готовність всього народу до боротьби.
Багато хто у світі був впевнений у непереможності російської армії. Російські танкісти одягли парадну форму, бо вірили, що за кілька днів святкуватимуть перемогу на вулицях Києва, а дехто на Заході ганебно сперечався про швидку капітуляцію України.
Але українці твердо заявили: «Ні».
Росія вже напала на Україну в 2014 році. Маючи цей досвід, українці усвідомлювали масштаб загрози, коли Володимир Путін розпочав найбільшу сухопутну війну в Європі з часів Другої світової війни.
Сьогодні ми знаємо, хто мав рацію у перші дні після 24 лютого 2022 року, коли російські війська вторглися в Україну з півночі, сходу та півдня. Зеленський не залишив Київ, українці захищали свою столицю, і відтоді вони відтіснили російських окупантів як на північ від Києва, так і на південь від Харкова та на Херсонщині.
Війна коштує Україні неймовірних жертв, і ми повинні бути уклінно вдячні українцям. У своїй боротьбі вони захищають не лише власну країну, а й безпековий порядок у світі.
Якби Путіну вдалося підкорити Україну, це не лише відкрило б двері для російської агресії проти інших країн, але й спокусило б подібних диктаторів змінити світовий устрій шляхом насильства.
Таким чином українці також борються за те, щоб Тайвань, наприклад, залишився вільною країною.
Боротьба українців за власну націю та свободу підштовхнула до морального і стратегічного пробудження багатьох жителів Заходу. Тут багато хто втомився від демократії з її обтяжливою балаканиною. Натомість людей спокушають легкі рішення авторитарного популізму як у США, так і в Європі. Водночас у нашому суспільстві спостерігалися токсичні тенденції дезінтеграції із втратами сенсів та згуртованості.
Національна ідентичність українців тісно переплітається з їхнім демократичним проєктом і мрією долучитися до західної родини.
Немає сумніву, що Україна належить як до ЄС, так і до НАТО, водночас українці зробили ЄС і НАТО подарунок у вигляді нової єдності та сенсу.
Три роки тому президент Франції Еммануель Макрон назвав НАТО «мертвим мозком». Зараз і Швеція, і Фінляндія стукають у двері НАТО, а всі члени альянсу планують значне переозброєння. Україна задала напрямок, і жартівники вже пропонують НАТО подати заявку на вступ до України.
Українці довели нам, що демократія і свобода не безкоштовні. Вони продемонстрували найкрасивішу форму національної єдності й показали, що для захисту наших ідеалів потрібні мужність та жертовність.
Це надихаючий урок. На щастя, багато кого на Заході вдалося переконати, ми також зробили свій внесок. Ми із широкими обіймами прийняли українських біженців і надіслали Україні зброю та іншу підтримку.
Просто ми ще недостатньо зробили, йдеться про посилення підтримки. Ми не повинні підвести українців у їхній боротьбі. Це і наша боротьба.
Пʼєр Коліньйон, редактор Berlingske
Переклад Майї Заховайко
Заглавне фото - Ritzau Scanpix / AFP
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама