Республіканський «розкол» у США. Що він означає для Конгресу і для України?

Республіканський «розкол» у США. Що він означає для Конгресу і для України?

Укрінформ
Консерватори та антиукраїнські представники MAGA намагаються отримати максимальний вплив на всю Республіканську партію в її нинішній конфігурації

Палата представників США, яку від початку року контролює республіканська більшість, у четвер перевершила свій «антирекорд» 100-річної давнини, проваливши 11 голосувань за кандидатуру спікера. Невелика група республіканців, головним чином консерваторів та представників ультраправого, про-трампівського крила MAGA, категорично відмовлялася підтримувати власного партійного лідера Кевіна Маккарті. З одного боку – це класичний прояв демократії, коли враховується кожен голос. З іншого ж – поглиблення розколу всередині Республіканської партії, а також посилення впливу радикальної меншини на партійне керівництво – незалежно від того, скільки ще буде потрібно голосувань за спікера. Що це означає для політики Сполучених Штатів, американського Конгресу, а також як це може вплинути на підтримку України з боку США?

НЕ ПЕРШИЙ РАЗ

Востаннє партійна більшість у Палаті представників демонструвала подібний «внутрішній розлад» у 1923 році. Тоді знадобилося дев’ять турів голосувань, щоби спікером на третій термін був обраний республіканець Фредерік Жиллетт. Цього четверга історичний «антирекорд» був побитий, і скільки ще попереду може бути голосувань, спрогнозувати важко. Але весь цей час законодавчий орган залишатиметься паралізованим для інших процесів.

Однак справедливо зазначити, що такі «збої» траплялися в США й раніше, ще до Громадянської війни, коли склад Конгресу був зовсім іншим. Справжній рекорд був встановлений в середині 1850-х років, коли законодавцям знадобилося майже два місяці, щоби обрати спікера.

Теоретично, Палата представників могла би змінити правила виборів, дозволивши обрати спікера більшістю голосів, без досягнення мінімального порогу в 218 законодавців. Однак республіканці не підуть на це, оскільки в такому випадку крісло спікера легко виграє кандидат від демократів Хакім Джеффріс. За нього впродовж усіх 11-ти голосувань послідовно виступали всі його 212 однопартійців – у порівнянні з максимальним показником у 203 голоси, які віддавали республіканці за Маккарті.

Гіпотетично, республіканці також могли би звернутися до демократів за підтримкою Маккарті, однак розвиток такого сценарію також сьогодні важко уявити. Адже демократам, яким для перемоги свого кандидата потрібно всього шість голосів, простіше звернутися з такою самою пропозицією до республіканців.

ХТО ВПЕРТІШИЙ СЕРЕД РЕСПУБЛІКАНЦІВ?

Кевін Маккарті / Фото: GETTY IMAGES
Кевін Маккарті / Фото: GETTY IMAGES

Тим не менше, Кевін Маккарті рішуче налаштований досягти своєї мрії. Ще в перший день голосувань він пообіцяв «продовжувати боротьбу» в сесійній залі стільки, скільки буде потрібно. Але і його опоненти-республіканці, схоже, також налаштовані твердо.

З першого погляду складається враження, що в республіканській більшості відбуваються «змагання впертості», коли щоразу після перерв між голосуваннями і внутрішніми переговорами результати нових раундів практично не змінюються. Однак насправді за лаштунками відбуваються жорсткі торги, які суттєво послаблюють повноваження спікера та водночас забезпечують його опонентам більший вплив у партії й загалом у Конгресі.

Уже зараз відомо, що опоненти-однопартійці практично витискують з Маккарті нові й нові поступки, а також добиваються обмеження його повноважень як потенційного спікера. Ще до першого дня голосувань у ЗМІ просочилася інформація, що Маккарті погодився на спрощену процедуру заміни спікера. Згодом у медіа з’явилися витоки, що компромісні пропозиції можуть включати виділення додаткових місць для членів правого «Кокусу свободи» у найбільш впливовому Регламентному комітеті Палати представників – тобто вони прагнуть впливати на те, які питання вносити на розгляд, а які ні. Крім того, йшлося про певні обмеження для фінансування праймеріз. Утім, одним із найбільш небезпечних для потенційного спікера вважається введення дозволу для будь-якого одного члена палати ініціювати голосування про припинення повноважень спікера. А це, практично, може статися під час прийняття будь-якого рішення, яке може не сподобатися комусь із конгресменів у сесійній залі. Це все означає, що спікер з такими повноваженнями потрапляє в серйозну залежність від невеликих груп республіканців і буде змушений постійно шукати компроміси.

Фото: Tom Williams
Фото: Tom Williams

Така тактика жорсткого торгу, особливо з боку представників крила MAGA, підозріло нагадує безкомпромісні підходи Дональда Трампа. Він міг, наприклад продовжувати 34 дні урядовий шатдаун (період без фінансування федеральних установ) задля досягнення своєї політичної мети.

ТІНЬ ТРАМПА

У перший день нової сесії, коли Палата представників провалила три голосування за спікера, Кевін Маккарті через своїх помічників добився розмови з Дональдом Трампом. Він хотів попросити експрезидента публічно підтримати його кандидатуру на посаді спікера. Про що йшлося під час цієї розмови, і які обіцянки були надані, не повідомляється. Однак вже зранку наступного дня Трамп написав у своїй соціальній мережі: «Вчора ввечері відбулося справді гарне спілкування, і зараз настав час, щоби всі наші великі члени Палати представників Республіканської партії проголосували за Кевіна, уклали угоду, добилися перемоги».

Фото: David McNew/Getty Images
Фото: David McNew/Getty Images

Тим не менше, допис головного натхненника MAGA не вплинув на подальші голосування – опоненти Маккарті по партії продовжили свою жорстку опозицію, зробивши вигляд, що Трамп їм – не вказівка, і насправді вони борються за свої «праві» ідеали. Можливо, представникам ультра-правого крила хотілося таким чином уникнути враження, що експрезидент може легко керувати ними в Конгресі, але водночас це вдарило по авторитету самого Трампа. Очевидно, через це один із найбільших MAGA-активістів конгресмен Метт Гетц двічі поза процедурою демонстративно проголосував за «Дональда Дж. Трампа» під час чергових раундів обрання спікера у четвер.

ПИТАННЯ УКРАЇНИ

Посилення впливу консерваторів і ультраправих у нижній палаті Конгресу США, особливо їхня присутність у Регламентному комітеті, навряд чи може вважатися гарною новиною для українського питання. Тут варто згадати висловлювання хоча би деяких із найбільш активних членів цього крила.

Конгресвумен Мейджорі Тейлор Грін, зокрема, відверто в руслі кремлівської пропаганди називала українців «неонацистами». Крім того, вона заявляла, що Україна ніколи не виграє, а росія досягає успіху у своєму вторгненні. І так, слова «ні цента Україні» належать саме їй.

Конгресмен Метт Гетц заявляв, що Америка «купає» у своїх грошах і зброї корумповані країни, прямо натякаючи на Україну.

Конгресвумен Лорен Боберт цього тижня в телеінтерв’ю зазначила, що хаос в лавах Республіканської партії – це добре, бо українцям не виділяється допомога: «Уряд не витрачає гроші, не надсилає їх в Україну, тому американські платники податків, безумовно, виграють».

Чи варто очікувати, що ці активні представники MAGA-крила в подальшому змінять свою позицію по відношенню до України? Це питання, скоріше, є риторичним. Однак гарна новина полягає в тому, що їх не так багато в нижній палаті американського Конгресу. Навіть з тих двох десятків республіканців, які продовжують жорстко виступати проти Кевіна Маккарті, далеко не всіх можна долучити до списку відвертих або прихованих "адептів" кремля. Хоча й треба визнати, що вони зараз намагаються отримати максимальний вплив на всю Республіканську партію в її нинішній конфігурації.

Україні ж залишається сподіватися, що збалансований механізм влади США, а також підтримка з боку демократів і великої частини республіканців у Конгресі не зменшать обсягів військової, економічної й гуманітарної допомоги з боку Сполучених Штатів.

Ярослав Довгопол, ВАШИНГТОН.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-