«Гаванський синдром» у Відні
В останні роки американські агенти розвідки та дипломати в різних країнах світу стикалися із загадковими проблемами зі здоров’ям, причини яких незрозумілі. Вони жалілися на раптові головні болі, запаморочення, дзвін та тиск у вухах, і навіть втрату слуху й тривалі порушення мозкової діяльності. Симптоматика отримала назву "гаванський синдром" – за місцем, де вперше було виявлено цю проблему в 2016 році. Його поява у Відні актуалізувала тему в американському політичному та розвідувальному істеблішменті, який всерйоз зацікавився природою походження загадкових симптомів. Одна з робочих гіпотез полягає в тому, що причиною "гаванського синдрому" може бути застосування російською воєнною розвідкою ГРУ зброї спрямованої енергії.
"СТРУС БЕЗ СТРУСУ"
Про те, що близько двох десятків офіцерів розвідки, дипломатів та інших урядовців США у Відні повідомили про симптоми, схожі на "гаванський синдром", повідомив американський журнал The New Yorker. Згідно з цією публікацією, перший ймовірний випадок синдрому був зафіксований у Відні через кілька місяців після інавгурації президента Джо Байдена. Про цей і наступні випадки було повідомлено посадових осіб у Вашингтоні невдовзі після того, як вони відбулися.
Адміністрація Байдена вирішила не повідомляти офіційно про це, оскільки чиновники побоювалися, що будь-який розголос ускладнить розслідування спецслужб і правоохоронців США, яке зараз все ще ведеться в Австрії. Конкретна причина нездужань у Відні – урядові агентства США формально називають їх "аномальними подіями з наслідками для здоров'я" або "незрозумілими подіями з наслідками для здоров'я" – залишається невідомою.
"Гаванський синдром" отримав свою назву від назви столиці Куби, де у 2016 та 2017 роках агенти ЦРУ і співробітники Держдепартаменту вперше повідомили про дивні звукові відчуття та відчуття тиску в голові. Деякі пацієнти говорили, що ці відчуття переслідують їх у будинку, в квартирах і готельних кімнатах у кубинській столиці. Інші ж стверджували, що відчуття більше схожі на те, ніби вони стоять у невидимому промінні енергії. Багато з них зіткнулися з виснажливими симптомами, починаючи від головного болю і запаморочення до проблем із зором.
Фахівці Центру вивчення і лікування травм Університету Пенсільванії використовували просунуту ЯМР-томографію, щоб вивчити головний мозок 40 початкових пацієнтів із Гавани. Вони не виявили жодного фізичного впливу на черепні коробки пацієнтів, але знайшли ознаки пошкодження головного мозку. За словами одного з фахівців, ситуація виглядала так, як нібито ці люди отримали "струс без струсу".
Кількість імовірних випадків синдрому в світі змінюється в міру того, як у список додають нові ймовірні випадки, а інші навпаки прибирають, оскільки лікарі вважають їх не пов'язаними із цим захворюванням. Станом на кінець травня відомо про 130 ймовірних випадків по всьому світу. Близько 50 з них пов'язані зі співробітниками ЦРУ, решта – це, в основному, військові США, співробітники Держдепу та члени їхніх сімей.
Одна з найбільш яскравих історій – випадок з офіцером ЦРУ Марком Полімеропулосом, який стався з оперативником під час його перебування у Москві у грудні 2017 року. "Я прокинувся посеред ночі, й у мене почалося неймовірне запаморочення. Кімната буквально пливла перед очима. Мене нудило. Я працював в Іраку й Афганістані, в мене там стріляли. Але це був найжахливіший досвід у моєму житті", − згадує про ту страшну ніч у московському готелі американський розвідник.
За його словами, з того часу в нього постійно боліла голова і він не міг позбутися цього болю ні вдень, ні вночі. Через постійну мігрень та шум у голові Полімеропулос, якому пізніше поставили діагноз "черепно-мозкова травма", був змушений залишити роботу.
У середині 2018 року дипломати консульства США в китайському Гуанчжоу повідомили про нові можливі випадки. За даними ЗМІ, мова йшла про 11 осіб, усі вони були евакуйовані.
На початку червня 2019 року двоє співробітників Білого дому повідомили, що зіткнулися з чимось, що нагадує "гаванський синдром", у номері готелю в Лондоні під час державного візиту тодішнього президента Дональда Трампа.
У серпні 2019 року співробітниця Білого дому, яка супроводжувала тодішнього радника президента США з нацбезпеки Джона Болтона в Лондон, теж відчувала там схожі симптоми. У готельному номері у неї раптово з'явилося відчуття поколювання у тій стороні голови, яка була звернена до вікна, і несподівано виник шум у вухах. Однак, коли вона покинула той номер, симптоми зникли.
Випадки, подібні до "гаванського синдрому", були зареєстровані й на материковій частині Сполучених Штатів. Так, у листопаді 2020 року високопоставлений чиновник Ради національної безпеки виявив у себе схожі симптоми біля саду, що примикає до південної сторони Білого дому. Крім того, в 2019 році інша співробітниця Білого дому повідомляла, що у неї були аналогічні симптоми, коли вона вигулювала собаку в передмісті недалеко від Вашингтона. Коли жінка проходила повз запаркований фургон, з нього вийшов якийсь чоловік і пішки обігнав її. У цей момент її собака раптово перестав рухатися, а у самої співробітниці виник пронизливий шум у вухах, сильний головний біль і поколювання в ділянці обличчя.
Також повідомлялося про інші випадки "гаванського синдрому" в Колумбії, Польщі, Грузії, Киргизстані та Узбекистані.
РОСІЯНИ ЗАСТОСОВУЮТЬ НЕВІДОМУ ЗБРОЮ СПРЯМОВАНОЇ ЕНЕРГІЇ?
Причина появи "гаванського синдрому" в американських дипломатів та розвідників досі не пояснена. Кубинська влада заперечила будь-яку свою причетність до інцидентів, а окремі кубинські експерти взагалі заявили, що американці могли прийняти за "акустичні атаки" скрекіт цвіркунів або цикад.
Як пише The New Yorker, після появи перших "гаванських пацієнтів" – у ФБР спочатку не виключали, що все це – ні що інше, як масове психогенне захворювання, коли група людей починає вважати, що проти них було застосовано щось небезпечне, й ці люди починають одночасно погано почуватися. Втім відповідні висновки відділу поведінкового аналізу ФБР зараз переглядаються спецслужбою, з огляду на появу нових випадків і подальші медичні дослідження пацієнтів.
Так, на початку грудня 2020 року Національна академія наук США опублікувала звіт з оцінкою цього дивного захворювання серед державних працівників США та їхніх сімей у закордонних посольствах. Згідно з ним, найбільш вірогідним механізмом пояснення цих випадків, особливо в осіб з чітко вираженими ранніми симптомами, видається "спрямована імпульсна радіочастотна енергія". Іншими словами – американські дипломати та розвідники могли стати об’єктами атак із використанням невідомої зброї спрямованої енергії.
Таку зброю можна побачити радше у фантастичних фільмах чи відеоіграх, хоча в низці країн проводяться серйозні дослідження за цією тематикою, існують окремі зразки на стадії розробки і тестування. Зокрема, за повідомленнями ЗМІ, технологічні можливості для цього можуть мати як самі Сполучені Штати, так і Китай, Ізраїль та Росія.
Про те, що в США підозрюють саме Росію – а точніше, російську воєнну розвідку – ГРУ, яка може стояти за цими атаками проти американського урядового персоналу, повідомляло у травні видання Politico, посилаючись на трьох нинішніх і колишніх чиновників. Згідно з повідомленням, у розвідувальному співтоваристві США поки немає консенсусу щодо походження "гаванського синдрому", однак зараз у країні поновлено активне розслідування всіх випадків за участі всіх 18 спецслужб, і воно зосереджено, у тому числі, на можливій причетності ГРУ до цих атак. Директор ЦРУ Вільям Бернс узяв питання під особистий контроль та призначив старшого офіцера, який доповідає безпосередньо йому про хід розслідування.
"Зовні, за характером, за відчуттями, це схоже на ГРУ", – заявив один колишній американський співробітник нацбезпеки, який бере участь у розслідуванні.
За словами чиновників, ця російська спецслужба має мережу в кожному з місць, де сталися пов’язані з "гаванським синдромом" інциденти, у тому числі на території США, яка володіє технічними засобами для здійснення таких атак.
У випадку з першими інцидентами у Гавані розвідслужби США, використовуючи дані про місцезнаходження мобільних телефонів, також змогли встановити, що в деяких випадках у безпосередній близькості до постраждалих співробітників ЦРУ знаходилися російські шпигуни. Цих даних, втім, виявилося недостатньо, щоб висунути якісь конкретні звинувачення.
На переконання директора Центру відновлення після мозкових травм Університету Пенсильванії Дугласа Сміта, причиною появи симптомів в американських дипломатів та розвідників на Кубі могли бути мікрохвилі. І джерелом атаки могла бути супутникова антена, встановлена на фургоні, яка випромінює мікрохвилі з дальністю дії у кілька кілометрів. Інші вчені вказують також на те, що подібний пристрій не обов’язково повинен перевозитися на транспортному засобі, а може мати досить невеликий розмір і поміститися навіть у великий рюкзак.
The New Yorker пише також про те, що робоча гіпотеза серед високопоставлених чиновників адміністрацій Трампа і Байдена полягає в тому, що "ГРУ-шники" направляли пристрої з мікрохвильовим випромінюванням на американських агентів, щоб, імовірно, вкрасти дані з їхніх комп'ютерів або смартфонів. І це також завдало серйозної шкоди здоров’ю людей, на яких вони були націлені. Хоча конкретних доказів на підтримку цієї гіпотези аналітики й оперативники американської розвідки досі не змогли знайти.
Схожу історію про використання росіянами мікрохвиль заявляв в інтерв’ю "Бі-Бі-Сі" і колишній співробітник ЦРУ Джон Сайффер. За його словами, російські спецслужби "буквально завалювали посольство США у Москві потоками мікрохвиль та електронних імпульсів". При цьому, додав він, у Росії за людьми, які становили інтерес, навіть слідували мікроавтобуси, напхані спеціальним обладнанням.
ЧОМУ ВІДЕНЬ?
Відень часто називають однією зі світових "шпигунських столиць". Ще з часів "холодної війни" столиця нейтральної Австрії була місцем для проведення таємних зустрічей і переговорів, обмінів шпигунами, а також місцем розвідувальної діяльності для багатьох країн світу. Передусім, це пов’язано з розташуванням у місті багатьох міжнародних організацій – низки агентств ООН, Міжнародного агентства з ядерної енергії, Організації з безпеки та співробітництва у Європі, Організації країн-експортерів нафти та ін. У всіх цих організаціях працюють люди з усього світу, які мають доступ до інформації, що становить інтерес для розвідників.
При цьому австрійська служба безпеки традиційно закриває очі на різну шпигунську діяльність, якщо вона тільки не спрямована проти інтересів самої Австрії. І це також робить Відень особливо привабливим для "шпигунського полювання".
Поруч із росіянами, велику дипломатичну (і розвідувальну) присутність в австрійській столиці зберігають і Сполучені Штати: у Відні нараховується близько 160 американських дипломатів, а місцевий відділ ЦРУ вважається одним із найбільших у світі.
Як відзначає The New Yorker, інколи наполегливість офіційного Відня у збереженні нейтралітету – навіть з огляду на кричущі акти агресії з боку Путіна і його спецслужб – ставала джерелом невдоволення Вашингтона. Один із таких інцидентів стався на початку 2018 року, коли команда нацбезпеки Трампа марно намагалася переконати австрійців приєднатися до британців та інших європейських країн у висилці російських шпигунів на знак протесту проти спроби ГРУ вбити в Британії Сергія Скрипаля, колишнього співробітника російської воєнної розвідки. Пізніше у тому році Путін з’явився на весіллі тодішньої глави австрійського МЗС Карін Кнайссль, танець та обійми з якою приголомшили багатьох у Європі, але особливо у Вашингтоні.
На цьому тлі американці активізували свою роботу з Австрією, намагаючись не допустити її подальший дрейф у бік Росії та донести їй, хто насправді є її союзником. У рамках кампанії, яку організував уже колишній посол США в Австрії Тревор Траіна і яка отримала назву Verbundenheit ("пов’язаність"), було організовано ряд зустрічей між австрійськими й американськими високопоставленими чиновниками, включаючи зустріч канцлера Курца з президентом Трампом. Сприяло цій роботі й те, що так званий скандал "Ібіца-гейт" у травні 2019 року призвів до розпаду коаліції в Австрії та відходу від влади проросійської "Партії свободи Австрії".
Наразі офіційні австрійсько-російські відносини вже не знаходяться на тому підйомі, де були ще три-чотири роки тому, а їх розвиток було затьмарено рядом інцидентів. Спочатку наприкінці 2018 року стало відомо про викриття колишнього полковника австрійської армії, який з 1990-х років шпигував на російське ГРУ; в той же час були повідомлення про виявлення ймовірного російського "крота" і в австрійській контррозвідці; на рубежі 2020 року ІТ-інфраструктура МЗС Австрії зазнала найбільшого в австрійській історії кібернападу, за яким могла стояти Росія; рік тому Австрія також уперше в історії вислала російського дипломата-шпигуна, який займався економічним шпигунством; у липні минулого року на території Австрії також сталося вбивство чеченського критика режиму Кадирова.
Очевидно, що росіяни були невдоволені спробами Вашингтона зблизитися з Австрією, і з цим могло бути пов’язане й можливе застосування зброї спрямованої енергії проти американських дипломатів та розвідників у Відні. І не тільки з метою, як ідеться в одній з гіпотез, отримання даних зі смартфонів американців, а й для цілеспрямованого впливу на їх здоров’я з метою підриву їхньої працездатності. Після атаки на дипломатів у Гавані Сполучені Штати зменшили штат свого посольства на 60% та закрили відділ ЦРУ в кубинській столиці. Можливо, інциденти у Відні також були спрямовані на те, щоб американська сторона зменшила свою дипломатичну та розвідувальну присутність в австрійській столиці.
Так чи інакше, поява "гаванського синдрому" у Відні зараз є предметом ретельного розслідування, яке проводять спільно американська та австрійська сторони. Можна бути впевненим, що у разі встановлення всіх причин і наявності доказів, покарання Штатами винуватців атак буде незворотним.
Як заявили в МЗС Австрії, вони також ставляться до цих повідомлень "дуже серйозно". Для австрійців інцидент важливий, передусім, з точки зору того, що він може поставити під сумнів здатність Австрії як приймаючої сторони гарантувати безпеку у Відні дипломатів та членів їхніх сімей. І це вже безпосередньо зачіпає внутрішні інтереси Австрії.
Василь Короткий, Відень
Перше фото: Getty Images
