Польща – у грі. На українському напрямі, проти Росії

Польща – у грі. На українському напрямі, проти Росії

Укрінформ
Варшава може стати лідером фронту країн Центрально-Східної Європи проти російської агресії

Права рука польського президента з питань міжнародної політики Кшиштоф Щерський називає відсутність Варшави за столом переговорів в українському питанні після агресії Росії в 2014 році “найбільшою геополітичною катастрофою” Польщі після розпаду соцтабору наприкінці 1980-х років. Провину за це він поклав на попередню польську владу, підкреслюючи, що зараз офіційна Варшава має надолужувати згаяне.

Гібридні дії Росії відразу на кількох фронтах у Центральній та Східній Європі відкривають Варшаві таку можливість. При цьому Польща і сама є справжнім об’єктом російської гібридної агресії в інформаційному вимірі через жорсткі дії проти польської меншини в Білорусі.

прапор Польща Україна

УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ

На відміну від деяких країн Західної та й навіть Центральної Європи, Польща ніколи не мала жодних незручностей називати речі своїми іменами: Росія – безпосередній агресор; Крим – український; на сході України – війна, викликана і підтримувана Москвою; Nord Stream 2 – не економічний, а політичний проєкт і засіб гібридного впливу на Європу.

В умовах, коли учасники Нормандської четвірки – Німеччина і Франція – з різних мотивів намагаються бути політкоректними і вбачати значний прогрес там, де Росія просто бере паузу, аби завдати чергового удару, роль Польщі як суб’єкта у геополітичній грі Заходу проти агресивної Росії у Східній Європі значно зростає.

Упродовж останніх тижнів усі органи влади у Польщі, які тією чи іншою мірою залучені у міжнародній політиці, є дуже активними на українському напрямі.

Збігнєв Рау / Фото: WYBORCZA.PL
Збігнєв Рау / Фото: WYBORCZA.PL

На початку квітня глава МЗС Польщі Збігнєв Рау відвідав із “терміновим” візитом Київ, провів кілька розмов з української тематики зі своїми європейськими та заокеанськими колегами, зокрема з держсекретарем США Ентоні Блінкеном. Зовсім нещодавно Рау разом із румунським та турецьким міністрами зустрівся в Бухаресті з главами МЗС України та Грузії Дмитром Кулебою та Давідом Залкаліані. Результат цих зустрічей і переговорів є відчутним: Польща є драйвером в ЄС у питанні продовження політики секторальних санкцій проти Росії за агресивні дії Москви у різних напрямах. При цьому Варшава наполягає, що мова має йти не лише про продовження вже діючих санкцій, а й про накладення нових. «Червона лінія» для нових санкцій - подальша збройна агресія російських військ в Україні.

Активним є й оточення президента Польщі. Зокрема, постійні консультації між собою проводять секретар РНБО України Олексій Данілов і голова Бюро нацбезпеки Польщі Павел Солох. Після їхньої останньої розмови кілька днів тому президент РП Анджей Дуда скликав у негайному режимі зустріч із польськими силовиками, де основним питанням була ситуація в Україні. Регулярно спілкуються між собою радники з міжнародних питань президентів України і Польщі Ігор Жовква та Кшиштоф Щерський. Зрештою, незабаром президенти обох країн матимуть нагоду особисто поспілкуватися: президент України Володимир Зеленський планує приїхати до Польщі на відзначення 230-річчя ухвалення у Польщі конституції 3 травня.

У польському парламенті як Сейм, який перебуває під контролем правлячої коаліції, так і Сенат, в якому більшість має опозиція, демонструють єдність в українських питаннях. Кілька днів тому комітет Сенату в закордонних справах та ЄС схвалив резолюцію на підтримку України, а віце-маршалок Сейму від правлячої партії “Право і Справедливість” Малгожата Госєвська щойно завершила майже тижневе турне Україною, відвідавши найгарячіші точки на лінії зіткнення. Її меседжі після цього візиту не викликають двозначностей: Україна потребує підтримки, і Польща її надасть.

Польська влада не має ілюзій, що поза США саме Варшава є головною мішенню агресивних інформаційних операцій Росії на українському напрямі. У нещодавно опублікованій аналітичній статті речник координатора спецслужб Польщі Станіслав Жарин підкреслив, що російська пропаганда намагається звинуватити Польщу, разом зі США, у погіршенні безпекової ситуації в Україні. Російський пропагандистський наратив не особливо вишуканий: постачаючи зброю та амуніцію Києву, Варшава нібито провокує збройну конфронтацію й очікує на розпад України і повернення Польщі частини територій. Утім, і недооцінювати силу російської пропаганди й дезінформації також не варто.

БІЛОРУСЬКИЙ ФРОНТ

Польща протидіє в інформаційному плані Росії, розвінчуючи інформаційно-пропагандистські міфи рупорів Кремля. Москві складно завдавати дошкульних гібридних ударів по Варшаві. Польща є членом НАТО та ЄС і користується всіма перевагами членства у цих структурах. Безпосередньо Варшава якось значно не залежить від Росії: країна давно знайшла альтернативні російським ринки збуту своєї продукції, зокрема аграрного призначення. Варшава також здійснює інтенсивні кроки, аби стати повністю енергетично незалежною від Росії після завершення в 2022 році довгострокового Ямальського контракту. Новозбудований Балтійський газопровід, яким газ із Північного моря постачатиметься до Польщі з 2023 року, а також поставки скрапленого газу з Близького Сходу та США, повинні гарантувати енергонезалежність Польщі від Росії.

Утім Москва все ж знайшла спосіб завдати болючого удару по Польщі. І зробила це, як завжди, підступно, обхідним маневром – через Білорусь.

Польща, як і весь цивілізований світ, не визнала результати президентських виборів у Білорусі в серпні минулого року і закликала до перевиборів за демократичними стандартами. Олександр Лукашенко разом із негласними радниками з Москви відразу зліпили з Польщі основного ворога білоруської влади. І наративи дуже схожі до українських: Варшава прагне розпаду Білорусі, аби захопити собі частину її західних областей. Відтак, на заваді цьому плану Варшави, мовляв, стоїть Лукашенко, який боронить країну від розпаду в результаті підступних дій сусідів. На підтримку тези про зазіхання на територіальну цілісність Міноборони Білорусі заявило про порушення нещодавно повітряного простору республіки з боку Польщі. Польське оборонне відомство відкинуло ці звинувачення, зазначаючи, що не проводило жодних польотів чи тренувань у той день поблизу кордонів РБ.

Росія не забула вплести Польщу і в розповідь про підготовку нещодавнього “замаху на Лукашенка”. Зокрема, у ФСБ повідомили, що перед запланованим “замахом” один із так званих “терористів”, білоруський опозиційний політик і журналіст Юрій Зенкович “проводив консультації у США та Польщі”.

Після кількамісячних агресивних інформаційних дій у польський бік Білорусь (читай Росія) розпочала проти Польщі спочатку дипломатичну війну, оголошуючи персонами нон грата трьох польських дипломатів, а потім і війну проти польської національної меншини. Мінськ вдався до безпрецедентних репресій: упродовж кількох тижнів березня і квітня у Білорусі під різними приводами (розпалювання міжнаціональної ворожнечі, порушення режиму карантину у період пандемії COVID-19 тощо) білоруські спецслужби арештували близько десятка найактивніших діячів Об’єднання поляків Білорусі, включно з головою організації Анжелікою Борис. Офіційний Мінськ віддавна не визнавав це Об’єднання і навіть створив у 2005 році альтернативну, кишенькову польську організацію, повністю лояльну до режиму Лукашенка. Утім Мінськ до останнього часу не наважувався до активних дій проти Об’єднання поляків Білорусі, аби не псувати відносини з Варшавою. Усе різко змінилося за останні два місяці. Агресивна риторика перейшла у затримання й арешти польських активістів і журналістів. Репресіям піддаються і кореспонденти незалежного телеканалу “Бєлсат” із центральним офісом у Варшаві. Кілька днів тому суд відхилив апеляцію на дворічне ув’язнення журналісткам цього телеканалу Дарії Чульцовій та Катерині Андреєвій за нібито провокування й участь в антиурядових акціях.

Польща на багатьох міжнародних майданчиках намагається порушувати питання репресій у Білорусі по відношенню до представників польської національної меншини і журналістів. Режим Лукашенка на це не зважає, адже після серпневих виборів уже всі “маски зірвано”. Мінськ навіть не намагається імітувати бажання утримати якісь нормальні відносини з Варшавою.

Широка дипломатична війна між Заходом і Росією торкнулася й Польщі. У жесті солідарності зі США, які видворили 10 російських дипломатів, Польща повідомила про оголошення персонами нон грата трьох російських дипломатів у Польщі. Москва відповіла гібридно, заявивши про намір вислати з Росії п’ятьох польських дипломатів.

Після оприлюднення нової інформації про причетність російських спецслужб до диверсій на території Чехії, а також, ймовірно, і Болгарії, Варшава намагається діяти активно. У понеділок на рівні глав урядів у відеоформаті зустрілися керівники урядів Вишеградської групи, аби засвідчити свою підтримку Чехії та обговорити тактику і стратегію подальших дій у цій ситуації.

У світлі доволі стриманої реакції країн Західної Європи на агресивні дії РФ, усе більш очевидною стає потреба створення ширшого фронту країн Центрально-Східної Європи для координації відповіді. Зрозуміло, що це жодним чином не підмінить ані НАТО, ані ЄС. Утім це може бути фронтом небайдужих країн, які ще добре пам’ятають епоху соцреалізму і не хочуть її повторення в якомусь із гібридних форматів. Можливо, базою для створення такого консультативного органу могла б служити Бухарестська дев’ятка із залученням України, Грузії та Молдови. Очевидно, що хтось мав би виступити драйвером створення такого неформального об’єднання. У силу своїх геополітичних характеристик – на роль лідера цього переговорного майданчика могла б претендувати Польща.

Юрій Банахевич, Варшава

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-