Польща. Вибори в тіні коронавірусу
Cейм Польщі голосами правлячої більшості нещодавно ухвалив закон про кореспонденційне голосування під час цьогорічних президентських виборів. Це стало прямим наслідком пандемії коронавірусу, яка фактично розвалила виборчу кампанію в Польщі, а також змусила перенести вибори у багатьох інших країнах світу. Польща може стати єдиною країною Європи, де в період активної фази пандемії буде проведено загальні вибори.
КАМПАНІЯ ДО ЕПІДЕМІЇ
Ще на початку року видавалося, що виборча кампанія в Польщі буде доволі передбачуваною і млявою, з чітко визначеними ролями лідера перегонів. Партії та їхні кандидати неспішно входили в неї на початку року, хтось – долаючи якісь внутрішньопартійні перешкоди, а хтось – проводячи своєрідні праймеріз усередині угруповання.
Наприклад, кандидатка від ліберальних сил, віце-маршалок Сейму Малгожата Кідава-Блонська тривалий час не могла розпочати свою кампанію, бо тодішній лідер її «Громадянської платформи» Гжегож Схетина через особисті суперечки блокував виділення на неї партійних коштів. І лише після зміни на посту лідера партії наприкінці січня Кідава-Блонська змогла розпочати повноцінну кампанію.
У свою чергу, кандидат від націоналістичної «Конфедерації» Кшиштоф Босак змушений був пройти крізь сито всередині свого угруповання, оскільки одразу кілька політиків націоналістичного фронту хотіли спробувати власні сили у президентських виборах.
Наприкінці минулого року найцікавішими в контексті виборів були два питання: чи стартуватиме на виборах Дональд Туск, який лише кілька місяців як перестав бути президентом Європейської Ради, і чи аполітичний кандидат, журналіст та шоумен Шимон Головня зможе стати таким собі другим Зеленським у Польщі.
Але Туск після нетривалих вагань відмовився від участі у виборах, декларуючи при цьому свою повну підтримку Кідаві-Блонській. Також швидко стало зрозуміло, що Головня без значної медіапідтримки та партійних коштів навряд чи зможе розраховувати на вихід до другого туру. Пізніші соцопитування це підтвердили.
Останнім серед впливових кандидатів про свій старт у виборах на початку лютого оголосив чинний президент Анджей Дуда. Хоча в його участі ніхто не сумнівався. Він зробив це в день офіційного призначення терміну виборів: 10 і 24 травня.
Партія «Право і Справедливість» (PiS) навіть не розглядала якісь альтернативні варіанти Дуді, оцінюючи, що він буде найкращим кандидатом від влади. Та й стартові можливості в нього були непогані: усі соцопитуванні давали йому упевнений вихід у другий тур з перевагою у 15-20% над найближчою переслідувачкою – Кідавою Блонською. У другом турі шанси Дуди на перемогу над усіма потенційними суперниками теж оцінювалися як доволі високі.
Маховик президентської виборчої кампанії наприкінці лютого лише починав розкручуватися, але його раптово загальмував неочікуваний фактор – коронавірус. Він стрімко увірвався в життя та політичну реальність більшості країн світу, і Польща не стала винятком. Усі програми, плани та стратегії кандидатів фактично відразу обнулилися, оскільки вся увага польського суспільства переключилася на боротьбу з епідемією.
ЕПІДЕМІЯ ЗАМІСТЬ КАМПАНІЇ
На початку березня події в Польщі під впливом інформації, яка надходила з Північної Італії, почали розвиватися надзвичайно швидко.
Упродовж одного тижня польська влада тимчасово призупинила роботу навчальних та розважальних закладів, заборонила масові зібрання та закрила кордони, зокрема і з країнами ЄС. В умовах, коли не можна їздити по країні й проводити зустрічі з виборцями, більшість кандидатів одразу припинили свої виборчі кампанії, перейшовши в онлайн-режим. У більш комфортній ситуації порівняно з іншими, зрозуміло, опинився чинний президент. Як єдиний із кандидатів у президенти він може продовжувати поїздки по країні, організовувати, координувати та контролювати заходи з протидії епідемії в різних регіонах. По суті, для нього виборча кампанія не припинилася. Активність Дуди на тлі інших кандидатів дала свої плоди у вигляді додаткових відсотків у рейтингах: тепер йому пророкують перемогу навіть у першому турі.
Проте інші кандидати почали дедалі голосніше заявляти про те, що в умовах погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації в країні й неможливості проводити повноцінну виборчу кампанію вибори потрібно відкласти.
Чи не найголовнішим аргументом опозиція називала збереження життя і здоров’я тисяч поляків, адже відвідання виборчих дільниць мільйонами поляків в умовах активної фази пандемії може стати «біологічною бомбою».
Серед аргументів – і те, що інші країни також переносять вибори на кращі часи. Франція після першого туру муніципальних виборів 15 березня другий тур (22 березня) вирішила скасувати. Квітневі парламентські вибори відклали Сербія та Північна Македонія, скасувала вибори у травні й Сирія.
ВІДПОВІДЬ КАЧИНСЬКОГО ПОЛЬСЬКІЙ ОПОЗИЦІЇ
Аргументи на користь відкладення виборів на кращі часи підтримує і польське суспільство. Зокрема, згідно з опитуванням центру центру IBRiS для видання Rzeczpospolita, яке було проведено наприкінці березня, 77,4% респондентів позитивно ставляться до можливого перенесення виборів на 2021 рік. Проти – 13,8%.
Водночас лідер правлячої політичної сили Ярослав Качинський кілька днів тому в інтерв’ю Польському радіо заявив, що вибори мають відбутися у визначені терміни – у травні. Інакше це буде порушенням конституції країни. На його переконання, у Польщі нині немає потреби запроваджувати надзвичайний стан, що означало б перенесення виборів, оскільки уряд за допомогою наявних інструментів ефективно протидіє поширенню COVID-19. Качинський звинуватив опозицію в тому, що вона, не маючи сильних кандидатів, за допомогою пандемії хоче відібрати перемогу в сильного кандидата від влади – чинного президента Дуди.
Аргументація Качинського зрозуміла й абсолютно логічна: слідом за пандемією насувається й економічна криза, а за всі проблеми віддуватиметься влада. І Дуда, таким чином, через рік може програти. Крім того, перенесення виборів означало б перманентну виборчу кампанію, що послабило б можливості влади щодо протидії економічній кризі.
Урешті влада запропонувала альтернативний варіант. Спочатку «Об’єднана правиця» (коаліція трьох правлячих партій – PiS та його сателітів «Солідарної Польщі» та «Порозуміння») запропонувала так звані змішані вибори, коли молодь і люди середнього віку йдуть голосувати на виборчі дільниці особисто, а особи, старші 65 років – голосують дистанційно: заповнюють виборчі бюлетені вдома, вкладають до конверта разом із заявою про особисте таємне голосування, а потім особисто чи за посередництвом іншої особи кидають цей конверт до спеціально підготовленої поштової скриньки на території гміни (адміністративно-територіальна одиниця Польщі). Ці конверти листоноші мають доставляти до гмінної виборчої комісії, де відбувається підрахунок голосів, а відповідні протоколи потім передаються до окружної, і врешті – державної виборчої комісії.
Пропозиція влади, яка спочатку була одним із пунктів пакету антикризових заходів, пройшла в Сеймі, але застрягла в Сенаті. У верхній палаті парламенту її просто викинули з переліку антикризових заходів. Утім, влада не відступила, а вирішила підвищити ставку: зареєструвавши і швидко проголосувавши за закон про кореспонденційне голосування для всіх без винятку громадян. Очевидно, що закон знову застрягне в опозиційному Сенаті, який максимально зволікатиме з його розглядом. Але можна припустити, що навіть після його «бану» у верхній палаті, Cейм може спробувати його подолати голосами правлячої більшості й усе ж призначити вибори на останній із можливих за конституцією термін – 17 і 31 травня.
На заваді цьому може стати криза в самій коаліції, яка визріла упродовж останнього часу й може започаткувати незворотні процеси розпаду коаліції. Лідер коаліційної партії «Порозуміння» Ярослав Говін не погоджувався на кореспонденційні вибори, виступаючи за перенесення голосування на два роки. Він навіть декларував, що його політична сила зареєструє відповідний законопроєкт. Проте Качинський зміг подолати бунт усередині коаліції: депутати «Порозуміння» більшістю голосів усе ж таки підтримали кореспонденційне голосування. Але чи надовго? На знак протесту проти просування виборів у травні Говін подав у відставку з посади віце-прем’єр-міністра, міністра вищої освіти в уряді Моравецького, у відставку з урядових посад вирішили піти й інші члени партії.
Час грає проти Качинського. Подальше поширення пандемії в Польщі може схилити депутатів від «Порозуміння», а можливо, й інших депутатів коаліції, голосувати проти травневих виборів. На голоси депутатів опозиції йому й годі сподіватися. Та навіть якщо лідеру PiS удасться розв’язати проблеми в сесійній залі, то цілком очевидно, що можуть з’явитися інші – поза будинком парламенту. Зокрема, проблемою може бути створення виборчих комісій, у яких мають засідати десятки тисяч людей. В активній фазі пандемії навряд чи знайдеться багато охочих попрацювати в них.
Тому на сьогодні складних питань набагато більше, ніж простих відповідей. Але чи схилить Качинського пандемія і загроза розпаду коаліції до зміни рішення, чи погодиться він на перенесення президентських виборів на рік чи два? Лідер PiS відомий своїм твердим і безкомпромісним характером, а тому, ймовірно, відстоюватиме свою позицію до останнього. Водночас у правлячій партії та уряді натякають, що рішення з цього приводу буде ухвалено одразу після Великодніх свят.
Юрій Банахевич, Варшава
