Портфоліо сусідства: конфлікт інтересів Угорщини та ризики для ЄС

Цього тижня в Європарламенті розпочинаються публічні заслуховування кандидатів до складу майбутньої Єврокомісії, яка розпочне свою діяльність з 1 листопада.

Двадцять сім політиків, яких відрядили до керівної інституції ЄС у Брюсселі національні уряди країн-членів, уже пройшли співбесіди із новообраним президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн, та нині мають бути готовими до жорстких і прискіпливих тригодинних дискусій із представниками профільних парламентських комітетів, що транслюватимуться онлайн.

Однак серед решти кандидатів із процедурних перегонів уже вибули двоє. Це представники Румунії та Угорщини. Відносно останнього – висуванця одіозного угорського лідера Віктора Орбана, колишнього міністра юстиції в його уряді Ласло Трочані – слід згадати особливо.

ПЛАН «Б» ДЛЯ ОРБАНА

Минулого тижня комітет ЄП із правових питань заблокував кандидатуру угорського представника на підставі виявлених, на переконання європарламентаріїв, конфлікту інтересів. Це викликало особисте обурення Орбана, який заявив, що Трочані не пройшов рівень комітету через наполегливе відстоювання антиміграційної політики офіційного Будапешта, яка категорично заперечує прийняття шукачів притулку. Натомість, угорський лідер запевнив, що має кілька варіантів, щоб висунути іншу кандидатуру.

А щодо політика Трочані? Формально він має гідний політичний, дипломатичний і науковий бекграунд. Був послом у Бельгії та Люксембурзі, у Франції, міністром юстиції; у травні 2019 року обраний депутатом Європарламенту. Водночас Трочані є надто одіозною фігурою, яка має чимало неприйнятних для європейських цінностей політичних плям, щоб стати членом Єврокомісії та ще й із портфоліо, що відповідає за розширення та європейську політику сусідства.

«ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ» В ЄС

Трочані є близьким соратником багаторічного прем'єр-міністра Угорщини Орбана. Він чітко та ефективно, будучи на посту міністра юстиції, просував політику офіційного Будапешта, яка, щонайменше, піддається жорсткій критиці в Євросоюзі через невідповідність європейським цінностям і принципам, стала джерелом конфліктів у Спільноті.

Йдеться про перетворення Угорщини у неліберальну державу, натхненником чого називають й самого Трочані, концентрацію у недемократичний спосіб влади правлячої партії ФІДЕС на чолі з Орбаном, загравання з Москвою. До слова, найбільша європейська політична родина правоцентристська ЄНП призупинися членство у своїх лавах партії угорського прем'єра. І відновлювати довіру доведеться ще дуже довго, якщо взагалі це стане можливим.

Особисто Трочані на посту міністра юстиції був безпосередньо причетний до видачі Росії двох торговців зброєю російського походження, яких розшукували США. Може саме в цьому полягає конфлікт інтересів Трочані, російських інтересів? Не даремно, Угорщину називають «троянським конем» РФ у ЄС.

РИЗИКИ ДЛЯ ЛЯЙЄН

І нехай Трочані вже вийшов із процесу призначення до Єврокомісії, головне питання залишається відкритим і не може не викликати занепокоєння. Угорщина у новому складі керівної інституції ЄС отримала пропозицію визначити свого кандидата на пост єврокомісара з питань розширення та політики сусідства. Цікаво, якою була мотивація фон дер Ляйєн у цьому, чи врахувала німецький політик можливі ризики у цьому?

Відносно розширення, тут все логічно і позитивно. Будапешт може, і має для це можливості й передумови, сприяти просуванню переговорів про вступ Сербії та Чорногорії до 2025 року, що відповідає цілям імплементації відповідної стратегії Євросоюзу.

А от щодо «сусідства», у цьому вимірі Угорщина має очевидний конфлікт інтересів з Україною, а Єврокомісія і європейська політика сусідства загалом – очевидні ризики. Нинішня агресивна, необ’єктивна, неадекватна внутрішня і зовнішня політика Будапешта відносно Києва спрямована на блокування європейських і євроатлантичних прагнень та перспектив українського народу. Угорщина ветує проведення комісій Україна-НАТО, угорські депутати у Європарламенті переважно не голосували за резолюцій на підтримку України в умовах російської агресії.

Угорщина шантажує Україну через мовне питання, реалізовуючи свої «недоімперські» амбіції за рахунок східного сусіда. Тобто, сусіда, добрі відносини з яким, євроінтеграційні прагнення якого майбутній угорський єврокомісар повинен підтримувати і просувати у рамках європейської політики. І робити це доведеться в умовах розв'язаної Росією проти Європи, європейських цінностей і єдності гібридної війни, під тиском кремлівської дипломатії, пропаганди та агентів впливу, чимало з яких працюють й в угорському уряді.

Справедливо слід нагадати: член Єврокомісії повинен не мати конфлікт інтересів із національним урядом і у своїй діяльності бути незалежним від впливу своєї столиці, працювати лише і виключно в інтересах реалізації політики Євросоюзу, під керівництвом президента керівної інституції. Чи впорається з цим новий єврокомісар від, на жаль, не дружньої сьогодні для України Угорщини, буде зрозуміло вже після 1 листопада.

Андрій Лавренюк, Страсбург

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства