Що Зеленський і Ердоган поклали у "kazan" двосторонніх відносин
Це був четвертий офіційний візит президента України Володимира Зеленського на посаді глави держави – після того, як у червні він відвідав Брюссель, Париж і Берлін.
Водночас, Туреччина стала й першою країною, яку Зеленський відвідував після президентських виборів, наприкінці квітня, у статусі «president-elect». Та поїздка мала приватний характер, але вже тоді турецька сторона виявила турботу про нового українського лідера: за наказом президента Туреччини на час візиту було надано держохорону, а сам Реджеп Таїп Ердоган подзвонив і привітав Володимира Зеленського по телефону. Тоді «на вухах» стояв весь Бодрум. Нинішній візит, хоч на вуха вже нікого не ставив, був спланований і ретельно продуманий, та все ж – містив ефект спонтанності.
ОФІЦІЙНИЙ ВІЗИТ З ЕЛЕМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО
Про можливість приїзду Зеленського до Туреччини, як до країни-стратегічного партнера, мова йшла одразу після виборів: спочатку президентських, потім парламентських. Але час ішов, у Туреччині наближався Курбан-байрам (цього року це 11-14 серпня), на який офіційно було оголошено «канікули» з 10-18 серпня, й очікування затягувалося. Адже Курбан-байрам – це час, коли всі без винятку турки відвідують мечеті, їдуть до родичів, займаються благочинністю та відпочивають. Візит напередодні байраму свідчить, очевидно, про те, що офіційна Анкара прагнула не відкладати на пізніше зустріч із українським президентом. Тому планування та організація відбувалися в дуже стислі терміни, що додало роботи дипломатам та іншим відповідальним особам з обох сторін.
Програма, запропонована спочатку, змінювалися кілька разів, ще деякі корективи вносилися за кілька днів до візиту. В результаті з неї прибрали виступ президента України перед нарадою послів, яка відбувалася в той час в Анкарі та була анонсована турецькою стороною. Також у початковому проекті програми другий день містив відвідання стамбульського технопарку, яке теж відмінили, оскільки охопити фізично все запропоноване було неможливим. Крім того, попервах у Туреччині готувалися приймати й дружину Президента Олену Зеленську, але і з її приїздом теж не склалося.
ПРОГРАМА ІЗ ПОХВИЛИННИМ РОЗРАХУНКОМ
І ось о 13.50 у середу президентський літак приземлився в аеропорту Анкари. Коротка зустріч – і кортеж відбуває до мавзолею Ататюрка. Вшанування пам’яті першого президента Туреччини, лідера національно-визвольної боротьби, є обов’язковим пунктом програми офіційних візитів. У супроводі почесної варти українська делегація пройшла Алеєю левів. Плити тут мають різну ширину і довжину із великими проміжками між ними, аби кроки відвідувачів не були автоматичними, а хода давала змогу зосередитися на моменті, зрозуміти його важливість та місце в історії.
Усі протокольні пункти програми із самого початку були прораховані похвилинно: затримка на одній із локацій призводить до зсування програми – а попереду зустріч із президентом Туреччини, на яку слід прибути вчасно. Затримка прибуття Володимира Зеленського орієнтовно на 20 хвилин поставила перед протоколом завдання прискоритися, надолужити час, аби вчасно встигнути на зустріч на найвищому рівні.
«Ви з України?», – запитує один із відвідувачів, вільне пересування яких територією Аниткабіру через заходи безпеки на час офіційної церемонії дещо обмежили. «Так, український президент приїхав», – відповідаю. «Передавайте, що ми вже були в Україні, підтримуємо і любимо вашу країну», – шепоче його супутниця.
Після мавзолею кортеж вирушає до нової будівлі офісу кримськотатарської діаспори в Туреччині. Раніше кримськотатарський дернек (з турецької – союз, спілка, об’єднання), так тут називають діаспорські осередки всіх народів, розміщувався в самому центрі міста, але з часом там стало замало місця для всіх охочих його відвідувати. З незаконною анексією Криму Росією, після 2014-го року кількість переселенців із Криму значно зросла і постала нагальна потреба шукати чи будувати нове приміщення. Ідея визрівала довго, а реалізація відбулася швидше, і за підтримки Турецької держави, діаспорян зайняла кілька років.
У КРИМСЬКОТАТАРСЬКОМУ ДЕРНЕКУ: ЕМОЦІЙНИЙ СПІЧ ТА ОБІЦЯНКА НЕ ПРОБАЧИТИ ЗЛОЧИНИ РФ
«Символічно, що ми зібралися тут однією родиною. Радий, що кримськотатарська та українська громади тісно співпрацюють між собою», – починає Володимир Зеленський свій виступ у дернеку. Одразу вказуючи, що на зустрічі з Ердоганом йтиметься про анексію Криму, порушення прав та свобод кримських татар і українців з боку Росії. Президент України дуже емоційно, виділяючи кожне слово, звертається до присутніх. У якийсь момент здається, що говорить, стримуючи сльози, зокрема розповідає про жахи депортації, про особисті трагедії, що стали результатом діяльності радянської влади, про її злочини, які ніколи не будуть пробачені, так само як і злочини, що чинить Росія на півострові у 21 столітті. Обіцяє, що найближчим часом на законодавчому рівні буде затвердження положення, яке спростить отримання дозволу для відвідування Криму.
У дернеку Володимира Зеленського слухають національний лідер кримських татар, народний депутат України Мустафа Джемілєв і глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Мустафа Джемілєв прибув із президентом у складі офіційної делегації. Він також звертається до присутніх, представляє Володимира Зеленського як динамічного і активного лідера, який вперше в історії країни переміг з такою великою кількістю голосів виборців.
«Україна та діаспора дуже сподіваються на шостого президента», – каже Джемілєв, наголошуючи на його рішучості в питаннях Криму. Окремо Мустафа бей говорить про визнання на конституційному рівні статусу Криму як кримськотатарської національної автономії, що, на його переконання, є одним із важливих кроків до звільнення півострова від окупації. А також вказує, що в новому парламенті, де партія «Слуга народу» має всі шанси сформувати стійку більшість, буде легко прийняти таку поправку до Конституції. Ця частина промови викликає найбільш активні оплески присутніх. Тут мають надію на сказане, тим більше, що в оточенні президента вже заявили про підтримку новою владою кримськотатарської автономії в Криму.
ПАЛАЦ ПРЕЗИДЕНТА ТУРЕЧЧИНИ: ГАРМАТНІ ЗАЛПИ ТА КІННИЙ СУПРОВІД
Після відкриття дернеку, наступна локація програми візиту – палац президента Туреччини. Тут уже вишикувалася почесна варта та костюмована варта, Реджеп Таїп Ердоган зустрічає Володимира Зеленського біля воріт, звучать гімни. Президенти вітаються із солдатами, проходять до учасників української делегації. В якийсь момент церемонії зустрічі зазвучали гарматні залпи. «Прийом по вищому розряду», – підказує хтось збоку. Після рукостискань та коротких привітань два лідери піднімаються на ганок, хвилина для офіційного фото – і вони зникають за дверима офіційної резиденції – попереду тривалі переговори. Теми перемовин різноманітні: від окупації Криму до збільшення товарообігу та підписання Угоди про ЗВТ.
“ВІЧНІ” ТЕМИ ТА ВАЖЛИВА ПІДТРИМКА
Зустріч у форматі “тет-а-тет” зайняла майже годину. Як повідомив пізніше журналістам Ердоган, було обговорено всі аспекти відносин, переглянуто кроки, які слід зробити в торгово-економічній співпраці, проаналізовано процес підписання угоди про зону вільної торгівлі. Офіційно робота над ЗВТ почалася ледь не десятиріччя тому, ще за президентства Віктора Ющенка. Про те, що угода буде підписана ось-ось, за кілька місяців, дуже швидко, мова йде вже близько семи років. У листопаді минулого року, під час зустрічі Порошенка та Ердогана було озвучено дедлайн для узгодження всіх пунктів ЗВТ – кінець 2018 року. Але дива не сталося. При тому, що по документу вже узгоджена левова частина пунктів, але залишилися – найчутливіші. Про них у Мінекономрозвитку багато не говорять, але натякають, що консенсусу дійти не вдається. Київ і Анкара стоять на своїх позиціях та не готові поступатися.
Чи вдасться турецькому президентові вже в тандемі з новим українським лідером довести справу до кінця, чи ж угода про ЗВТ стане вічною темою та обіцянкою офіційних зустрічей? Відповідь на це запитання може з’явитися вже у жовтні нинішнього року, коли планується засідання українсько-турецької стратегічної ради високого рівня. За попередньою інформацією, воно відбуватиметься в Києві під головуванням двох президентів.
Ще один довгограй – збільшення товарообігу. Вже достатню кількість років поспіль ціль озвучується одна й та сама – 10 млрд доларів. У минулому році, на прес-конференції з Порошенком, сторони озвучили ту саму цифру. На разі показник товарообігу між країнами – на рівні близько 4 млрд доларів США, й теоретично цей “квантовий” стрибок із 4 до 10 – можливий, а от на практиці – досить складне завдання.
На нинішній прес-конференції президентів Реджеп Таїп Ердоган говорить про збільшення товарообігу як спільне оцінене рішення. Володимир Зеленський вказує на цей показник як той, в можливості досягнення якого його переконав турецький лідер.
Сказав президент Турецької Республіки й уже звичні, але дуже важливі для України слова про невизнання раніше та неможливість визнання у майбутньому з боку Туреччини незаконної анексії Криму Росією, про підтримку суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості Української держави.
КОНТАКТ НАЛАГОДЖЕНО
Загалом саме після прес-конференції можна було сказати, що налагодження контакту на найвищому рівні відбулося. Коли говорив Зеленський, вираз обличчя турецького лідера дещо змінювався залежно від теми. Від дуже серйозного та зосередженого – на питаннях Криму. До теплого, схожого на батьківський, погляду, зокрема коли Володимир Зеленський розповів про браслети, подаровані родичами полонених українських моряків, як щоденне нагадування про їхнє та інших політв’язнів звільнення та повернення додому. Втім, тут турецький лідер не втримався зауважити, що у світі існує купа проблем, вирішення яких вимагає реакції, й аби про всі пам’ятати – на руках для браслетів може не стати місця. Домовилися докладати до вирішення ряду з них спільних зусиль.
Чутливим і зворушливим моментом стало вшанування всіма присутніми пам’яті чотирьох військовослужбовців ЗСУ, загиблих напередодні у зоні бойових дій на сході України. Це важливо для українців, щоб увесь світ бачив, що ми маємо підтримку і подвиг українських героїв оцінений, пояснив президент України, чому запропонував хвилину мовчання.
Говорили також про окупацію Криму, порушення прав людей, ситуацію з умовами незаконного утримання українських політв’язнів. Порушувалося й питання щодо допомоги кримським татарам на території України, зокрема щодо можливого будівництва мечеті та квартир для вимушених переселенців із півострова.
Тривалі переговори двох президентів стали хорошим натяком на спільну зацікавленість сторін та створення підґрунтя для подальшої активної співпраці.
СТАМБУЛ: ФОРМУЛА ЗЕЛЕНСЬКОГО ДЛЯ ТУРЕЦЬКОГО БІЗНЕСУ
Ранок наступного дня делегація зустрічала в Стамбулі. В готелі на Босфорі збирався українсько-турецький бізнес-форум. Першим слово мав представник Ради зовнішньоекономічних відносин Туреччини. Він загадав про досягнення двосторонньої співпраці на рівні 3 млрд доларів турецьких інвестицій в українську економіку, реалізацію двох сотень проектів у сфері будівництва та інше. І звернувся до президента України з проханням щодо послаблення бюрократичного тиску на іноземних інвесторів, посилення рівня безпеки вкладень та розвитку двосторонньої співпраці для виходу на ринки третіх країн. На рівні Ради вважають, що наступним після 10 млрд товарообігу етапом має стати ще більш амбітний показник – 20 млрд доларів США.
Український президент зауваження та пропозиції ці почув, запропонував просту схему співпраці: «Ви – інвестуєте, я – захищаю, разом – зростаємо». Такий заклик, виголошений двічі, викликав пожвавлення в залі та схвальні оплески. Так само, як і озвучені плани про земельну реформу, прийняття закону про концесію, легалізацію казино. Президент пообіцяв удосконалити роботу митниці, спростити правила для ведення іноземного бізнесу в Україні. Kazan-kazan (перемога-перемога) – така формула має, на його переконання, бути паритетною у відносинах двох країн.
Варто зауважити, що після закінчення частини виступів Володимир Зеленський вийшов із зали, але його настільки тісно оточили учасники, які прагнули особисто представитися й познайомитися, що вихід дещо затягнувся та додав хвилювання охороні глави держави.
ТЕПЛИЙ ПРИЙОМ У ВСЕЛЕНСЬКІЙ ПАТРІАРХІЇ
Після бізнес-форуму на українського президента чекали у Вселенському Патріархаті. У Патріархії на деякий час навіть припинили підготовку до ремонту. В прес-службі розповіли, що до ремонту готуються й згодом планують близько восьми місяців займатися оновленням будівель на Фанарі, навіть перемістити тимчасово резиденцію Вселенського Патріарха. Свідченням початку робіт послужили деякі доступні оку приміщення, повністю звільненні від начиння. Але звична зала, де колись кілька разів оголошували рішення в процесі прийняття Томосу, де Варфоломій зустрічався з експрезидентом України Петром Порошенком, чекала на гостя. Зеленський прийшов із квітами, вручив Патріарху, після чого вони відбули на переговори. Як то водиться організовувати у Вселенській Патріархії, пресі відвели місце для очікування без надії знати, чи буде за результатами зустрічі спілкування з медіа та оголошення заяв. Приблизно за годину Зеленський і Патріарх все ж вийшли до публічного простору, без заяв та промов, лиш обмінялися офіційними вітаннями.
Патріарх побажав новому президентові гідно йти шляхом служіння українському народові. Перед від’їздом Варфоломій показав Володимиру Зеленському храм Святого Георгія та провів до кортежу.
«Ми раді, що маємо тут таку потужну, окрім політичної, підтримку», – одним реченням оцінив зустріч на Фанарі Володимир Зеленський. Вселенський Патріарх наостанок, вже на сходах, ще щось бажав українському лідеру. Теплу атмосферу зустрічі зовсім не порушила спроба представниці російського телеканалу зробити пряме включення чи зняти у безпосередній близькості, на фоні президента і Патріарха, сюжет. Порушниця, хоч і пручалася, одразу була заблокована турецькими охоронцями.
Прориву не сталося – написали за підсумками візиту деякі ЗМІ. Скажу відверто, його і не мало статися. Цей візит став своєрідним знайомством, налагодження контакту, фундаментом до вибудови подальшої співпраці. Він був наповнений цікавими моментами, подіями та заявами, які дають віру в те, що досягнення попередників будуть примножені, деякі пригальмовані проекти можуть отримати новий імпульс. А зрушення з «мертвої точки» угоди про ЗВТ та збільшення товарообігу до давно омріяних 10 млрд доларів – можливі, але лише за умови спільних зусиль та наполегливої роботи обох сторін. Жовтень не за горами, для отримання перших результатів восени – активну роботу слід починати вже сьогодні. Важливо, що усвідомлення цього, як ключового, є і в Києві, й в Анкарі.
Ольга Будник, Анкара
Фото автора
Перше фото: Офіційне інтернет-представництво Президента України
