Вибори в Чехії: “традиційним” партіям буде складно - експерт
Таку думку у ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу висловив керівник Інституту вивчення громадської думки Stem Павел Фішер.
"Непокоїть те, що традиційним політичним силам цього разу знову буде дуже складно перемогти і заручитися підтримкою виборця", - сказав Фішер.
Відповідаючи на питання про вплив дезінформації на передвиборну кампанію, він зазначив, що не має даних про те, що фейкові новини відіграють велику роль на майбутніх виборах. Хоча, визнає він, ситуація може змінитися в останні дні та години.
Інформаційні війни йдуть по всій Європі і за її межами, констатує керівник соціологічної структури. "Ми всі перебуваємо у відкритому просторі інформаційного обміну; дезінформація була присутня завжди, правда, сьогодні, із появою нових технологій вона стала справжнім викликом", - сказав Фішер, акцентуючи увагу на небезпеці для майбутнього демократії такого феномена, як соціальні боти та тролі. Країни демократичні, за його словами, є особливо вразливими перед ними якраз через те, що поважають свободу слова.
Вибори до парламенту Чехії пройдуть з опівдня 20-го жовтня до 14.00 21 жовтня. Участь в них цього року беруть 31 партія і політичний рух, що є історичним рекордом для Чеської Республіки.
Фаворитом передвиборної гонки є політичний рух ANO, очолюваний одним із найбагатших чеських громадян Андрієм Бабішем. Проти нього наразі ведеться розслідування за підозрою у зловживанні дотаціями Євросоюзу. Деякі аналітики називають його "чеським Берлусконі".
На другому місці - Чеська соціал-демократична партія, передвиборчий список якої очолює міністр закордонних справ країни Любомир Заоралек (рішення поміняти на главу МЗС прем'єр-міністра Богуслава Соботку було прийняте 4 місяці тому з огляду на падіння рейтингів партії).
З 2013 року ці дві партії за підтримки Християнсько-демократичного союзу - Чехословацької народної партії складали коаліційний уряд.
В Європі із занепокоєнням очікують результатів цих виборів, зокрема, через позицію Праги у питанні розподілу біженців, небажання приєднуватися до зони євро і доволі проросійські погляди значної частини політиків, які можуть увійти до парламенту та уряду.
