Німецький експерт не вважає головування країни в ОБСЄ великим успіхом

Німецький експерт не вважає головування країни в ОБСЄ великим успіхом

Укрінформ
Німеччині, яка головувала в Організації з безпеки і співробітництва в Європі, вдалося реалізувати лише невелику частину завдань, які вона ставила перед собою на 2016 рік.

Таку думку експерт берлінського фонду "Наука і політика" Вольфганг Ріхтер висловив в ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу в ФРН.

"Я не став би називати великим успіхом німецьке головування в ОБСЄ", - сказав експерт.

Він нагадав гасло, висунуте Берліном на початку року, коли країна брала на себе обов'язки – "Оновити діалог, відтворити довіру, відновити безпеку". З потрійного завдання вдалося виконати частково лише перше."Єдине, чого ми змогли досягти за рік – надати новий імпульс істотному діалогу. Діалог справді був зміцнений. Але довіру не було відновлено. І безпеку теж", - констатує Ріхтер.

Експерт наголошує, що сьогодні, крім українського конфлікту, є загальний геополітичний, геостратегічний конфлікт між НАТО і Росією, між Заходом і Росією, "який розвивається майже незалежно від того, що відбувається з виконанням положень Мінських угод". Німеччина під керівництвом міністра закордонних справ Франка-Вальтера Штайнмайєра, як головуючого в ОБСЄ, "намагалася йти проти цього тренду". Але впродовж одного року "тренд" зламати неможливо.

Ріхтер назвав "не новиною" заяву президента ОБСЄ Ламберта Заньєра про те, що ОБСЄ розколота. При цьому він зазначає, що лінія розділу поглибилася не через один лише український кейс, але також через виправдання анексії Криму і вторгнення на схід України під приводом захисту російської меншини, що змусило багато країн, особливо балтійських, хвилюватися і змусило НАТО відреагувати на ці побоювання.

На переконання співрозмовника агентства, всі визнають той факт, що давно настав час, коли потрібна деескалація на тлі зростання політичної та воєнної напруженості в Європі. Але шляхи просування вперед і умови, на яких це може бути зроблено, поки не зрозумілі, думки тут багато в чому не збігаються. Тож будівництво "мостів зближення" – завдання на майбутнє. Це є стосується і реформи ОБСЄ. Те, що вона потрібна, було зрозуміло, за словами Ріхтера, з 2003-2004 років. Дискусія про реформу ОБСЄ триває постійно з того часу, нагадав він.

Говорячи про заключну зустріч глав МЗС під головуванням ФРН в ОБСЄ в Гамбурзі раніше в грудні, Ріхтер назвав її "дуже чесною оцінкою того, що відбувається в Європі, яка чітко показала межі між тим, що можливо, де консенсус досяжний, і тим, що неможливо". Зокрема, видаються можливими шляхи виходу з Придністровського конфлікту; реально почати структурний діалог, який призведе до контролю над звичайними озброєннями в Європі та знизити, хоча би частково, напруженість; намітити спільні дії по боротьбі з тероризмом. Неможливим на даний момент видається досягнення спільного розуміння подальших шляхів виходу з українського конфлікту.

"Не тому, що не визнаються Мінські угоди, справа не в цьому. Справа в інтерпретації – хто і що повинен робити, хто за що відповідає, чому немає прогресу в тому, що стосується виконання окремих положень угоди – політичних і військових. І тут у нас попереду багато роботи", - зазначив експерт.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-