У Києві презентували дослідження про кримінальні злочини російських пропагандистів

Як розповіла журналістка-розслідувачка, дослідниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова, протягом 2024 року було проведено моніторинг поширення в російських медіа закликів до геноциду українців, ведення агресивної війни, скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів.

«Документатори КПГ проаналізували контент популярних російських державних медіа та телеграм-каналів топових російських пропагандистів за період з березня 2022 року до грудня 2024 року. Серед цих висловлювань було знайдено як мінімум 444 цитати, які, на думку аналітикинь КПГ та незалежних експерток, містять в собі ознаки кримінальних злочинів, таких як заклики до геноциду або заклики до ведення агресивної війни та/або жорстку мову ненависті до українців», – розповіла правозахисниця.

За її словами, серед відібраних висловлювань як мінімум 78 цитати містять прямі заклики до геноциду українців; 172 цитати - до ведення агресивної війни проти України. Серед цих цитат є також і ті, які містять в собі ці обидва види закликів.

Як зазначила кандидатка психологічних наук, доцентка Києво-Могилянської Академії Юлія Крилова-Грек, згідно з міжнародним законодавством, ті, хто поширює заклики до геноциду, що призвели до злочинів, мають так само нести відповідальність, як і самі злочинці. Однак, українська практика показала, що закони, ухвалені міжнародною спільнотою майже 70 років тому, сьогодні не працюють достатньо ефективно як для попередження, так і для покарання таких злочинів.

«Одна з причин полягає в лінгвістичній та психолінгвістичній площинах, зокрема, у визначенні самого поняття «заклик до геноциду», виявленні таких закликів у публічному дискурсі, а також у розумінні ролі мови ворожнечі у формуванні підґрунтя для подальшої фізичної агресії. У цій частині дослідження представлено метод виявлення закликів у публічному просторі, виокремлено прогалини в міжнародному законодавстві в лінгвістичній та юридичній площинах”, – пояснила Крилова-Грек.

На велику небезпеку широкого розповсюдження мови ворожнечі, надто у соціальних мережах звернула увагу медіа-юристка ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко.

«Мова ненависті спрямована на дегуманізацію людини, на її знецінення, а відтак – на легітимізацію насилля і жорстокості. Вона створює широке підґрунтя для наступного застосування жорсткої сили: вбивств, катувань, руйнувань тощо. Зважаючи на це, покарання осіб, які продукують і поширюють мову ворожнечі, є не лише задоволенням запиту суспільства на справедливість, але й способом упередження таких дій у майбутньому», - зазначила експертка.

За її словами, у звіті надано уваги аналізу кримінального законодавства України, його сильним і слабким сторонам для того, щоб відповісти на питання, чи є воно надійним інструментом, здатним покарати тих, хто сіє ненависть проти України та українців.

Незалежна консультантка з питань міжнародного кримінального і міжнародного гуманітарного права, юристка Анна Микитенко звернула увагу на брак практик і прикладів, на які Україна може орієнтуватися у притягненні до відповідальності пропагандистів.

«Як показує дослідження, міжнародне право криміналізує окремою нормою лише екстремальні форми висловів, які підбурюють до ворожнечі, а саме заклики до геноциду. До того ж, наявні приклади притягнення до відповідальності за такі заклики складно застосувати до нинішньої війни, оскільки всі вони стосуються застарілих засобів поширення інформації: радіо і газетних публікацій, а не телебачення і телеграм каналів», – пояснила Микитинеко.

Як зазначила голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, без створення ефективних механізмів протидії поширенню в інтернеті закликів до геноциду та ведення агресивної війни, збройні конфлікти будуть лише масштабуватися та розширювати географію.

«Через наявність соціальних мереж і месенджерів ситуація сильно змінилася та потребує нових підходів. Сьогодні ми бачимо в багатьох країнах, як легко маніпулювати великими групами людей задля досягнення політичних та меркантильних цілей або розпалювання конфліктів. Реальна відповідальність пропагандистів за заклики до геноциду стане ефективним механізмом превенції», - підсумувала правозахисниця.

Автори дослідження зазначають, що його цінність полягає у вивченні можливостей притягнення до відповідальності російських пропагандистів за заклики до злочинів проти українського населення згідно з положеннями Конвенції про запобігання злочину геноциду. Звіт також окреслює низку викликів як у міжнародному, так й у національному кримінальному праві України, які допоможуть українським правоохоронним органам і правозахисним організаціям скоординувати підходи і практичні дії щодо закликів до геноциду у процесі документування, кваліфікації та доведення злочинів РФ.

Всі докази злочинів російських пропагандистів та аналітичні матеріали на цю тему правозахисники зібрали до спеціальної бази даних КПГ під назвою «Викриття російських пропагандистів», яка є у публічному доступі.