Відпочинок на Мальдівах: 5 зауважень мандрівниці

Відпочинок на Мальдівах: 5 зауважень мандрівниці

Укрінформ
Чи правда, що на Мальдівах дуже нудно? Правда. Якщо може бути нудно в прообразі біблійного раю

Добробут Саудівської Аравії обумовлений тим, що вона продає іншим країнам те, що потрібно їй самій, – нафту. Добробут же Мальдів тримається на продажу того, чого вони самі не потребують, – красивих пляжах. Море для мальдівців - це транспорт і джерело їжі, але пляжної культури у них немає. Її не дозволяє досить строгий іслам, багато хто навіть не вміє плавати, а дітей у школі лише зараз вчать плавати з маскою і трубкою під час уроків про біорізноманіття місцевої екосистеми, подивитися на яку протягом кількох десятків років приїжджають мільйони туристів з інших країн.

А якщо врахувати, що легендарний білий пісок тутешніх пляжів – це продукт життєдіяльності риби-папуги, то фактично мальдівці примудряються робити гроші на риб'ячих какашках. Але виходить у них непогано! Хоча й екзотики у прямому і переносному сенсі тут вистачає. Ділимося цікавими спостереженнями про відпочинок на овіяних мріями багатьох українців островах.

Уявіть, що ви - країна з 1192 островів і добре монетизуєте пісок. Що б ви побудували за ці гроші, щоб покращити своє життя? Міст між островами через море? Мальдівці справді побудували такий міст, він з'єднує центральний аеропорт зі столицею, і тепер між ними не обов'язково добиратися на поромі, як раніше. А що ще? А ще мальдівці побудували штучний острів Хулумале як розширення столиці, в якій вже ніхто не вміщається. Завдання Хулумале - стати домом для мальдівців, чиї острови будуть рано чи пізно затоплені через глобальне потепління. Мальдівам є чим вразити уяву українця. Водночас відпочинок на цих островах – на любителя, і ми зараз розповімо, чому.

ОСТРОВИ-НЕДОБУДОВИ. Після того, як понад десять років тому уряд дозволив будувати готелі на населених островах, відпочинок на Мальдівах стає дедалі доступнішим за ціною. У цього чудового процесу є зворотній бік: якщо чесно, не факт, що глобальне потепління доконає цю країну раніше за будівельний бум. Наприклад, цей процес, і що ще гірше - з ознаками безнадійних недобудов - дістався і острова Укулас, куди поїхала я. Навіть дивно, що він туди дістався, тоді як туристу зі слабким вестибулярним апаратом доїхати до цього острова – той ще виклик. Треба 1,5 години плисти на катері, який всю дорогу і вгору-вниз, і з боку в бік трясе так, що одна ця поїздка за обсягом вражень дорівнює цілому вікенду в Будапешті.

Я шукала острів побільше, оскільки побоювалася, що на зовсім маленькому буде ніде гуляти. І Укулас - це просто брила за мальдівськими мірками: 1 км на 250 м і 1200 місцевих жителів. У реальності ж обійти його повністю я змогла лише за 3 дні, і це ще не відразу знайшла футбольне поле: на острові безліч мальовничих закутків, у кожному з яких хочеться зависнути.

NON-ALCOHOLIC РАЙ. Якщо описувати Укулас одним словом, то це буде слово "душевність". Рекламні проспекти часто нагороджують Мальдіви епітетом "райські", натякаючи на картинку. Такими їх можна назвати і через клімат: цілий рік можна ходити в одних трусах. Але вони є райськими і у значенні мультикультуралізму, який не супроводжується звичною для нас поляризацією суспільства. Чи то позначається повна, абсолютна, навіть-через-дьюті-фрі-привезти-не можна, заборона на алкоголь. Чи то щось ще. Але за значних релігійних і культурних відмінностей місцеві жителі такого мальдівського села абсолютно спокійно співіснують з іноземцями. Це ніби у нас в Черкаській області нарешті розвинувся зелений туризм і ніхто не чіплявся до іноземців з розпитуваннями під сільмагом – тобто приблизно ніколи.

Хоча в новорічну ніч завжди стримані укуласчани з'їхалися в готельну зону і фотографували, як європейці святкують. Все-таки ми для них теж є дивними і становимо дослідницький інтерес.

Такий ось край світу і прообраз біблійного раю одночасно.

САМ СОБІ АНІМАТОР. На другий тиждень перебування на Укуласі ви починаєте ходити на пляж дещо приречено – не тому, що хочете, а тому, що ви ж уже тут. Саме час додати до свого відпочинку снорклінг, фрідайвінг, дайвінг – хто на що готовий. На Укуласі близько до берега підходить домашній риф, де є навіть черепахи.

Коротка інструкція взаємодії з підводним світом:

● рибу-їжака не бісимо: коли вона нервує, то роздувається в обсягах і може зробити це лише 15 разів за життя;

● мурену не бісимо: може вкусити;

● черепаху не бісимо: теж може вкусити;

● акулу просто не бісимо.

ВСЯ ЕКЗОТИКА В ОДНОМУ ФЛАКОНІ. І взагалі: на риболовлю без супроводу не ходимо, бо є риба, якою, як фугу, можна отруїтися. Корали і черепашки з піску не піднімаємо: їх заборонено вивозити з країни. Кокоси не трясемо: можуть впасти на голову і вбити. Собаки заборонені через норми ісламу і привезти з собою на відпочинок улюбленця не можна. При цьому додавання прикметника "пальмовий" автоматично перетворює будь-яку стрьомну тварину на няшну. Приклад:

- Уночі хтось бігав по даху.

- Нічого страшного: це пальмовий щур.

Мої улюбленці тут - летючі лисиці. Це як кажани, але розміром з кошеня. При всій своїй інфернальній зовнішності - наймиліші істоти: висять вниз головою, зачепившись лапками за дерево, їдять фрукти, показуючи язика, і уважно за вами спостерігають.

КЛІМАТИЧНІ СЮРПРИЗИ. Пам'ятаєте, як ті, хто їздить на Гран-Канарію, у захваті від цілого набору кліматичних поясів на острові такого маленького розміру? На Укуласі з його мікророзмірами 1 км на 250 м – практично те саме. По-перше, тут є підвітряний і навітряний бік, а це зовсім різне відчуття від пляжу і купання – правда, через розміри острова, коли ви сидите на шезлонгу, кожна ваша нога буде одночасно на одному з цих боків. По-друге, вітер визначає, в якій частині острова ростуть ті фруктові дерева, які облюбували летючі лисиці – і туди треба спеціально йти в певний час доби, перед заходом. Тобто, треба ухвалити вольове рішення: хочете ви сьогодні дивитися на захід чи на лисиць. Нарешті, є припливи і відливи - загалом, безліч подій щодня.

За моїми спостереженнями, Мальдіви чудово заходять тим, хто бачить цінність навколишньої природи в її дикому вигляді. Що це не те саме, що подивитися на пальми в ботсаду, а на рибок – в акваріумі ТРЦ (Мальдіви експортують акваріумних риб).

Галина Петренко, Київ-Укулас

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-