10 причин провести вікенд на Буковині

10 причин провести вікенд на Буковині

Укрінформ
З минулого тижня до Чернівців з Києва, Одеси та інших міст почали курсувати потяги, і туди гайнули туристи

Тепер у Чернівецькій області діє адаптивний карантин і його обмеження вже не такі жорсткі. Чи готова туристична галузь Буковини до прийому гостей і куди найкраще поїхати цьогоріч, зясовував кореспондент Укрінформу.

Експерти галузі розділяють область на два основні туристичні напрямки – Дністровський каньйон та Буковинські Карпати. Кожен із цих напрямків має свої особливі локації, «туристичні магніти», цікаві як для любителів активного відпочинку зі сплавами, дайвінгом, скелелазінням, сходженням на вершини гір, так і для «тихих» туристів з наметами, пішими екскурсіями, риболовлею, прогулянками на катамарані тощо.

Нещодавні паводки на Заході країни трохи «відлякали» потенційних туристів, бо були пошкоджені дороги, зруйновані мости та підтоплені будинки. Проте, нині ситуація змінилась. Усі шляхи у Чернівецькій області проїзні, жодних обмежень щодо туристичних маршрутів немає.

Експерт із туризму, керівник громадської організації «Гостинна Буковина» Віктор Скрипник розповідає про найцікавіші місця Чернівецької області, заради яких варто відвідати Буковину і провести тут кілька днів зі сім’єю чи друзями.

ТИСЯЧОЛІТНІЙ ХОТИН

За словами Віктора Скрипника, представники туристичного бізнесу Чернівецької області розуміють ситуацію, яка склалася на Буковині із захворюваністю на коронавірус. Тому не обмежуються кордонами лише нашої області.

«Туроператори розробили спеціальні туристичні пакети. Ми готові зустрічати туристів у сусідній Хмельницькій області та везти з Кам’янця-Подільського до Хотина Чернівецької області, до відомої Хотинської фортеці», – розповідає експерт із туризму.

Хотин – місто в Чернівецькій області, що розташоване на березі Дністра. Має давню й багату історію, засноване 1002 року, воно споконвіку було бажаним місцем для проживання. Як встановили науковці, сама назва міста – Хотин – означає «бажаний», «жаданий». Колись Дністер був суднохідною річкою, а Хотин – відомим торговельним центром, який знали у всій Європі. На сьогоднішній день це один із найважливіших культурних і туристичних центрів Буковини.

Хотинська фортеця – відома історична пам’ятка міста, якою в різні часи хотіли володіти і турки, й австрійці, й росіяни. Але взяти силою її так ніколи і не змогли. З 2000-го року Хотинська фортеця має статус «історико-архітектурного заповідника», територія якого – 25 гектарів.

ДНІСТРОВСЬКА ГЕС І ГАЕС

Якщо Хотин розміщується практично на кордоні Чернівецької та Хмельницької областей, то інше цікаве для туристів місто – Новодністровськ – на межі Буковини та Вінниччини. Цікаве це місто тим, що тут організовують екскурсії на місцеву гідроелектростанцію.

Дністровська ГЕС – найвища (понад 100 метрів) та наймасштабніша гідроелектростанція у Європі, вона є унікальною за комплексним призначенням, конструктивними особливостями, складом і конструкцією обладнання.

Гребля ГЕС створила водосховище довжиною 194 км з площею дзеркала 142 км² та об’ємом 3 млрд м³. Максимальна глибина водосховища – 124 метри.

Будувався об’єкт у 1970-х роках, а вводили в експлуатацію станцію на початку 1980-х. Поряд з нею на правому березі ріки, разом з будівництвом ГЕС, створювалось місто енергетиків – Новодністровськ.

Туристів знайомлять із сучасним обладнанням ГЕС – синхронними генераторами, силовими трансформаторами, автотрансформаторами, високовольтними вимикачами (елегазовими і повітряними),підстанцією 330/110 кв, греблею та будівлею ГЕС, буферним водосховищем і греблею для ГАЕС, а також сучасним керуванням ГЕС за допомогою комп’ютерів.

Дністровська ГАЕС – одна з найбільших у світі гідроакумулюючих електростанцій. Будувалася у 1980-х роках. Основними її функціями є регулювання частоти і графіка навантажень в енергосистемі України, формування аварійного енергорезерву. Знаходиться біля села Розкопинці Сокирнянського району Чернівецької області.

ГАЛИЦЬКИЙ СКЕЛЬНИЙ МОНАСТИР

У селі Галиця Сокирянського району розташовується чинний Свято-Миколаївський чоловічий монастир, який має цікаву історію.

Він розміщений у верхній частині крутого Дністрового схилу на висоті приблизно 120 метрів над рівнем Дністровського водосховища.

Фото: monasteries.org.ua
Фото: monasteries.org.ua

У скелях монастиря є не лише келії монахів, а й скельні могильники. Археологи запевняють, що на скелях є ієрогліфи, які свідчать про існування тут древніх язичників. За дослідженнями деяких істориків, приблизно за тисячоліття до нашої ери тут тимчасово існував язичницький жертовник.

Фото: monasteries.org.ua
Фото: monasteries.org.ua

А перший православний скит – відокремлене поселення для ченців – тут утворився приблизно у восьмому столітті нашої ери. У XVIII столітті монастир зруйнували турки, пізніше він зазнав руйнувань через природні катаклізми та під час Другої світової війни. Але після усіх руйнувань монастир щоразу відроджувався.

Фото: monasteries.org.ua
Фото: monasteries.org.ua

Обживаючи нову обитель, ченці піддавали гроти архітектурній обробці та доповнювали печерний комплекс штучними скельними приміщеннями. Тепер тут налічується понад 20 природних, штучних і змішаних за походженням скельних порожнин.

Фото: monasteries.org.ua
Фото: monasteries.org.ua

ДНІСТРІВКА–БАКОТА, ДАЙВИНГ І КАТАМАРАН

Село Дністрівка Кельменецького району знаходиться приблизно за 50 кілометрів від Хотина. На території села є Дністровська бухта, де свої послуги туристам пропонує яхт-клуб «Маяк» із базою відпочинку.

Катер, яхту чи катамаран туристи замовляють здебільшого, аби дістатися до Бакотського скельного монастиря за 5 кілометрів від яхт-клубу або ж для прогулянки Дністром.

Бакота – це затоплене село у Хмельницькій області, де колись мешкало близько 2 тисяч людей, у середні віки воно було одним із найбільших торгових центрів Пониззя. Через будівництво Дністровської ГЕС у 1970-х роках місцевих мешканців змусили розібрати свої домівки і позрізати усі дерева, адже територію села повністю затопило. Сьогодні в районі затоплення цього села туристам пропонують послуги дайвінгу – можна пірнути та на власні очі побачити, що залишилося від одного із найбільших колись сіл регіону.

ДЖИПІНГ НА ВІЙСЬКОВУ БАЗУ

На горі Томнатик розташовується колишня радіолокаційна станція «Памір» - секретний військовий об’єкт Радянського Союзу. У розпал «холодної війни» із західним світом СРСР збудував військову станцію, яка повинна була забезпечувати радіолокацію величезної території – від турецького узбережжя до Балтійського моря.

З 1995 року військова база «Памір» припинила своє існування, а останні два роки тут проводили етнофестиваль, на якому популяризували туристичну галузь Буковини. Через пандемію коронавірусу цього року від проведення фесту в серпні відмовились, але цей об’єкт уже став однєю із найпопулярніших туристичних локацій буковинських Карпат.

Окрім екскурсії колишньої радіолокаційної станції туристам пропонують сходження на найвищу вершину буковинських Карпат – гору Яровицю - 1547 метрів. А екстремали можуть випробувати джипінг – вид відпочинку та туризму, що полягає у подоланні маршрутів бездоріжжям на джипах та позашляховиках. Туристам пропонують джипінг як на власних автомобілях високої прохідності, так і на орендованих.

РАФТИНГ ГІРСЬКИМ ЧЕРЕМОШЕМ

Гірська річка Черемош дозволяє запропонувати туристам випробувати сплави на рафтах, байдарках, катамаранах тощо.

Сплави проводяться під керівництвом інструктора. Човни для рафтингу, які пропонуються гостям, розроблені спеціально для туристичних сплавів, мають максимально безпечну конструкцію, що запобігає їх перевертанню під час подорожі навіть на найстрімкіших ділянках річки. Спорядження для сплаву надається нове, якісне та надійне.

У пікові періоди червневих паводків рафтинг не проводили, кажуть організатори такого виду відпочинку. Але зараз потік Черемоша й Прута вже став спокійнішим і ніщо не заважає помилуватися прекрасними краєвидами гірської місцевості буковинських Карпат та отримати порцію адреналіну під час сплаву.

ТРЕКІНГ ПРИРОДНИМИ ПАМ’ЯТКАМИ

Сюди входять піші прогулянки на перевал Німчич, скелі Протяті камені та Соколине око. Окрім відвідування цих пам’яток, туристам запропонують випробувати себе у скелелазінні або дюльфері – швидкісний спуск на мотузці.

Краєвид дорогою на перевал Німчич
Краєвид дорогою на перевал Німчич

Також туристам пропонують і прогулянки до Смугарських водоспадів. Це досить потужний каскад, розташований у мальовничій ущелині, за кілометр від головної дороги на Путилу.

На відстані двох кілометрів – сім водоспадів різної потужності й висоти: від З-х метрів до понад 18, це унікальне явище для Українських Карпат.

БУКОВИНА ГАСТРОНОМІЧНА

Для любителів не лише гарно відпочити та набратися нових вражень, а й провести вихідні смачно, туристичний експерт радить відвідати равликову ферму, місцеву сироварню та ресторани єврейської, румунської чи гуцульської кухонь.

На відстані близько 10 кілометрів від Чернівців у селі Стрілецький Кут Кіцманського району є ферма «Буковинський равлик». Окрім дегустації різних страв із равликів, там пропонують туристам ознайомитись із процесом їх вирощування – розмноження, годування тощо. Взимку равлики перебувають у спеціальних приміщеннях, а на весну та літо їх випускають, висаджуючи перед тим для них спеціальні культури.

Фото: buk-ravlyk.com
Фото: buk-ravlyk.com

Також серед цікавинок гастрономічного туризму на Буковині любителям пропонують екскурсії до сироварні у селі Михайлівка Глибоцького району (приблизно за 20 кілометрів від Чернівців). Відвідувачам показують процес сироваріння, дають спробувати різні види сирів. Окрім традиційних голландських, італійських та австрійських технологій, місцеві виробники експериментують, додаючи у ці сири різні трави – базилік, пажитник тощо.

Також у цьому селі туристам пропонують відвідати місцеву пасіку, продегустувати мед із трав’яним чаєм і печивом. За бажанням можна оздоровитись за допомогою апітерапії – це сон на бджолиних вуликах.

У самих Чернівцях любителі гастрономічного туризму можуть відвідати ресторани із традиційною єврейською, румунською, грузинською, гуцульською та іншими кухнями.

ЧЕРНІВЦІ ПІДЗЕМНІ ТА НАЗЕМНІ

З 2011 року, відколи будівля Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, нині Чернівецького університету, увійшла до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, цей об’єкт щороку приваблює все більше туристів.

Окрім нинішнього університету, туристам пропонують оглядову екскурсію до Чернівецького обласного муздрамтеатру імені Ольги Кобилянської, обласного художнього музею чи музею під відкритим небом. Можна прогулятися пішохідною вулицею Ольги Кобилянської, Центральною, Театральною, Соборною чи площами Філармонії та Турецької криниці, побачити Свято-Духівський собор, костел Серця Ісуса, Вірменську церкву, собор Успіння Пресвятої Богородиці, Миколаївський собор або «п’яну церкву», колишню велику синагогу, Головпоштамт, колишній Палац юстиції тощо.

Ексклюзивно у Чернівцях ще проводять екскурсію підземною частиною міста. Екскурсія проходить у дренажному тунелі протяжністю 1210 метрів на глибині до 40 метрів з перепадом висоти 14 м. Про побудову та існування цього тунелю є чимало цікавих історій і легенд, які розповідають під час подолання цієї дистанції під землею. Також у тунелі можна побачити печерні перли та інші мінерали – сталактити і сталагміти.

ТИЖДЕНЬ НА КОНЯХ

Ще одним ексклюзивом буковинського туризму є пропозиція кінних багатоденних рейдів. Походи тривають від 3 до 9 днів у горах із ночівлями, в основному, у польових умовах, у наметах.

Під час таких кінних прогулянок туристам пропонують відвідати чимало гірських місцин, помилуватися краєвидами. Тим, хто не бажає ночувати у наметах, варто домовитись про ночівлю у садибах «зеленого туризму». Там можна побачити всі традиції гуцульського життя, скуштувати гуцульської кухні. Деякі садиби пропонують майстер-класи, де можна спробувати себе в гончарстві, вишивці та інших ремеслах буковинських гуцулів.

За словами експерта, туристична інфраструктура Чернівецької області поступово перелаштовується на внутрішній туризм. Транспорт, який возив улітку туристів до курортів Болгарії, Румунії, Греції, готовий здійснювати перевезення до туристичних об’єктів області, розташованих на Дністрі чи у горах. Віктор Скрипник запевняє, що готові до масового напливу туристів і численні буковинські садиби «зеленого туризму», і готелі, хостели тощо.

Туристичні оператори підготували спеціальні пакети із прорахованими можливостями для різних споживачів послуг. Від тих, хто готовий жити у садибах сільського туризму чи хостелах при меншій оплаті, до тих, хто буде жити у готелях, на туристичних базах тощо. Так споживач може бачити, за що він платить свої гроші і що він за це отримає.

***

На закінчення про те, що турбує всіх туристів. Наразі у Чернівецькій області, відповідно до правил адаптивного карантину, дозволена робота закладів культури, готельно-ресторанного бізнесу, відкриті для відвідування усі туристичні принади Буковини. В  усіх закладах та на туристичних об'єктах намагаються дотримуватись протиепідемічних заходів. Наприклад, за словами туристів, перед входом на територію Хотинської фортеці відвідувачів змушують одягти захисні маски, екскурсоводи також працюють у них (зрідка, правда, можна бачити їх приспущеними). Туристичні групи не "купкуються" як раніше, люди намагаються дотримуватись соціальної дистанції, при вході на різні локації є антисептики. Проте, треба бути готовим до того, що під час перебування вже на території самої фортеці чи інших об’єктів туристи знімають маски і рухаються вже переважно без них. Особливо у спекотні дні.

Віталій Олійник, Чернівці

Фото автора, Олександра Кремко та з відкритих джерел

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-