Як закарпатці туристів «впольовують»? А фестивалями! - 25.07.2018 09:33 — Новини Укрінформ
Як закарпатці туристів «впольовують»? А фестивалями!

Як закарпатці туристів «впольовують»? А фестивалями!

1498
Ukrinform
Репортаж у гумових чоботях – з фестивалю на гірському перевалі, що десь «у дідька за дверима»…

Фестивальний рух стає обов’язковим атрибутом та інструментом туристичного маркетингу. В Закарпатті його застосовують мало не в кожному селі. Закарпатці зрозуміли, що для приваблення туристів мало лише будувати дороги та готельні номери – потрібно ще й утримувати постійну увагу до регіону, формувати привабливий образ. Найкращий спосіб – фестивалі. Вони у Закарпатті сьогодні відбуваються мало не щотижня, мало не в кожному селі і на будь-який смак і жанр. Багата етнографія, культура та природні багатства дають можливість представити  потенційному туристу закарпатський край у найкращих ракурсах. Декотрі фестивалі уже знані і «розкручені», деякі ще тільки починають своє культурне і просвітницьке життя. Їхнє розмаїття просто вражає. Судіть самі.  На Рахівщині, на території чорнотисянської селищної ради цими днями пройшов перший обласний фестиваль «Де бере початок Чорна Тиса» за участі керівництва області та дипломатичних представників сусідніх країн, де протікає ріка Тиса. За тиждень в Яремчі відбудеться великий гуцульський фестиваль. У вересні в Рахові планується фестиваль гуцульської бринзи, а у селі Кваси цього ж Рахівської району фестиваль гуцульського ліжника (збитий вовняний плед). Лишень встигай на всі цікавості.

Отже карпатські фестивалі - очима випадкового столичного туриста.

Там, де бере початок Чорна Тиса

Більшість українців уже впевнилися, що відпочинок в Карпатах ніколи не буває нудним. Тут і оздоровлення, і розваги, і нові враження. А що місцеві жителі – суворі горяни, попри примхи карпатської погоди можуть за будь-яких умов організувати грандіозне свято – то це взагалі їхня визначна особливість!

Ось звідки бере початок Чорна Тиса
Ось звідки бере початок Чорна Тиса

22 липня ясенівські гуцули запросили гостей Рахівщини на свято відкриття оновленого бельведеру навколо джерела – витоку Чорної Тиси, лівої притоки Дунаю. Представники країн басейну річки Тиса —  України, Угорщини, Румунії, Сербії і Словаччини — висадили над джерелом 5 саджанців вічнозеленого хвойного карпатського тиса. “Я радий бути присутнім на цьому святі. Вперше тут знаходиться настільки широкий дипломатичний корпус. І це багато про що свідчить. По-перше, ми зміцнюємо дружні зв'язки в регіоні. Тиса - спільна колиска наших культур. По-друге, підтримуємо прагнення Закарпаття розвивати туристичний та економічний потенціал. Ми зі свого боку готові брати участь в подальшій організації фестивалю, і вже є багато ідей, як зробити його дійсно масштабним міжнародним культурним заходом”, - сказав керівник Генерального консульства Угорщини у місті Берегове Матяш Сіладі.

Керівник Генерального консульства Угорщини у місті Берегове Матяш Сіладі
Керівник Генерального консульства Угорщини у місті Берегове Матяш Сіладі

Між тим, кореспондент Укрінформу потрапив на фестиваль досить випадково. Відпочивали в місцевому кемпінгу, де на сімейній раді вирішили відвідати розрекламований захід, що мав відбутися в сусідньому з нами селі. Не все ж насолоджуватися горами. Сіли на авто і поїхали у вказаному напрямку. Добре, що прислухалися до порад господарів кемпінгу. Ті, хитро посміхаючись, порадили взяти на фестиваль обов'язковий атрибут місцевого життєвого укладу – гумові чоботи. У Карпатах нині дощі... а фестиваль, за влучним висловом гуцулів, має локацію під кодовою назвою «у дідька за дверима» - тобто далеченько. Отож, ми з чоловіком вкинули в багажник своєї Шкоди «гумовики» та й погнали на тисянське свято.

Зрештою... авто довелось покинути на півдорозі. Далі рятував багаторічний досвід піших гірських походів та... ті самі гумові чоботи.

Дістатись на фестиваль “Де бере початок Чорна Тиса” можна було так...
Дістатись на фестиваль “Де бере початок Чорна Тиса” можна було так...

...або ось так
...або ось так

Уже на кордоні чорнотисенського лісництва нас «порадували», мовляв до місця святкового дійства ще 17 км вгору звивистою лісовою дорогою. Важко переповісти увесь той екстрим свіжовідновленої австрійської дороги після дощу та тяжкої техніки для  паркетного авто з низьким кліренсом.

Радянський автопром на колесах сучасності
Радянський автопром на колесах сучасності

Свято на висоті 1250 м над рівнем моря. А чому б і ні!

Коли дісталися пункту призначення, то виявилося, що на «полі», себто по-гуцульськи на гірському плато, вже гуде людський святковий рій – пишно вбрані гуцули, місцева еліта усіх рангів, включно з губернатором Геннадієм Москалем, іноземні гості,   відпочивальники, яких організатори доставили автомобілями підвищеної прохідності – «уралами», «газіками» та джипами.

Ось і автомобілі підвищеної прохідності...
Ось і автомобілі підвищеної прохідності...

Змонтовані сцена, каруселі, дитячі атракціони, торгові ятки та кіоски... як усе це добро гуцули доставили по бездоріжжю на гору нам, жителям рівнини, ніколи не зрозуміти! Фестиваль «Де бере початок чорна Тиса», здається, підпадає під категорію екстремальних. Дорогу, якою добираються нині його учасники та гості, відновили, а місцями і збудували заново за два місяці, і здолати її, повторюю, можуть поки лише повноприводні авто та мотокросовери.

Який же фестиваль без каруселей?
Який же фестиваль без каруселей?

Офіціоз за участю високопосадовців минув швидко. Генадій Москаль, виголошуючи промову, сказав, що ідея проведення такого фестивалю виникла невипадково: “Сьогодні ми вперше зібралися в цій прекрасній місцині, де бере початок гордість українських Карпат - річка Тиса, назва якої походить від вічнозеленого дерева тиса, яке древні кельти вважали священним. Його образ в пісні “Пливе кача по Тисині” став символом героїзму Небесної сотні”.

Губернатор Закарпатської області Геннадій Москаль
Губернатор Закарпатської області Геннадій Москаль

Було помітно, що на зустріч з журналістом Укрінформу в горах, під час фестивалю він явно не очікував. На наші питання відповів дипломатично: “Цей фестиваль – лише початок. Плануємо зробити його щорічним. Місцевість чудова і будемо розвивати її туристичні можливості. Ми відремонтували вже 55 місцевих доріг. Ще 293 районних доріг обласний бюджет взяв на себе. 15 нових асфальтових заводів сьогодні працює на Закарпатті, тому в найближчому майбутньому робота з дорожнього будівництва продовжиться. Зробимо усе, щоб вітчизняний та іноземний турист зміг приїхати в будь-яку точку Карпат”.

У таких екстремальних умовах інколи доводиться працювати екстреним службам
У таких екстремальних умовах інколи доводиться працювати екстреним службам

Власне, бліц-інтерв'ю склалося навколо традиційних проблем – стану доріг та розвитку туризму в регіоні. Те, що за останні два роки, ситуація в обох напрямках покращилась, видно неозброєним оком. Ділянка дороги  Яремче–Рахів радує новим покриттям. А вже скільки приватних садиб по навколишніх селах пропонує свої послуги – не злічити! На кожній хвіртці оголошення про вільні місця, послуги бані, сауни, чани.

Два покоління гуцулів
Два покоління гуцулів

Особливу увагу привертають, звісно, традиційні місцеві строї – колорит Гуцульщини ні з чим не зрівняти!

Учасниця фестивалю — жителька смт Ясіня Галина Коростилева
Учасниця фестивалю — жителька смт Ясіня Галина Коростилева

Вдалося навіть приміряти раритетну річ – кептар, якому більш ніж 120 років, зі  старовинним оздобленням та технікою рукоділля, які вже давно не використовуються. Зі слів його власниці, наклепка дрібних люверсів, наприклад, займала у майстрів кілька місяців роботи... При цьому речі досить пристойно виглядають й досі, попри поважний вік.

Гуцульський кептар, якому вже понад 120 років
Гуцульський кептар, якому вже понад 120 років

Місцеві творчі колективи до вечора розважали публіку. Однак  зніжені  туристи, все ж мусили повертатися, бо знову насувався дощ... а попереду ще була піша прогулянка здибленими коліями гірської дороги. По ходу мимоволі крутилася думка про те, що цей прекрасний фестиваль матиме майбутнє лише при наявності комфортабельного під’їзду. Ну, хоча б з надійним твердим покриттям. Бо інакше матиме сенс там, де бере початок Чорна Тиса, проводити фестиваль сучасного карпатського взуття - «гумовиків». Чим не ідея для місцевого туристичного креативу.

Оксана Поліщук, Перевал Окули, Рахівський район, Закарпатська область

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>