Поліський серпанок може потрапити до нематеріальної культурної спадщини України - 16.01.2018 16:55 — Новини Укрінформ
Поліський серпанок може потрапити до нематеріальної культурної спадщини України

Поліський серпанок може потрапити до нематеріальної культурної спадщини України

1299
Ukrinform
Багатовікову традицію серпанкового ткацтва села Крупове Дубровицького району на Рівненщині хочуть включити до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Про це повідомляє прес-служба облдержадміністрації.

"Документи, що спільно підготували громада села, обласний центр народної творчості та Рівненська ОДА, вже пройшли погодження в Українському центрі культурних досліджень та очікують затвердження в Міністерстві культури. Тим часом в області розробляють дорожню карту, яка популяризуватиме унікальну традицію", - йдеться в повідомленні.

Фото: rv.gov.ua
Фото: rv.gov.ua

Упродовж багатьох століть технологію виготовлення серпанкових текстильних виробів передають із покоління в покоління майстри села Крупове. Особливість серпанкового ткацтва це, власне, технологічний процес створення надтонкого полотна, а також художньо-моделювальні характеристики та біло-червона кольорова гама.

Вироби з серпанку мешканці рівненського Полісся використовували упродовж всього життя. На нього приймали новонароджену дитину, серпанковою наміткою покривали голови молодих під час весільного обряду. З серпанку шили святкові костюми, ходили до церкви, а також вкривали тіла померлих.

Читайте також: У Карпатах покажуть "Зимову Гуцулію"

Тож нині на Рівненщині прагнуть не лише зберегти це надбання, а й популяризувати - зробити туристичною візитівкою області. А також, номінувати серпанкове ткацтво до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО з метою захисту традиції цього унікального виду творчості поліщуків.

Нагадаємо, нині до національного переліку України включено шість елементів нематеріальної культурної спадщини: "Опішнянська кераміка", "Косівська мальована кераміка", "Кролевецькі ткані рушники", "Культура хліба", "Петриківський розпис" та "Козацькі пісні Дніпропетровщини".

Фото на прев'ю: Музей Івана Гончара 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>