Збаразький замок - діамант у короні тернопільських твердинь

Збаразький замок - діамант у короні тернопільських твердинь

7118
Ukrinform
Відомий турецький мандрівник XVII ст. Евлія Челебі назвав його «фортецею з фортець»

Продовжуємо наш проект "Сім днів у регіоні" другою розповіддю про замки Тернопільщини. У попередньому матеріалі ми розповідали про старовинний замок у найстарішому місті Тернопільщини – Теребовлі. Сьогодні ж запрошуємо до мандрівки у не менш давнє місто, яке вже перейшло рубіж 800-річчя з часу першої літописної згадки. Це – Збараж, районний центр за 25 км від Тернополя. Саме тут, на високому пагорбі, колись оточений непрохідними болотами, нині стоїть Збаразький замок.

«ФОРТЕЦЯ З ФОРТЕЦЬ»

- Обережно, тут ще три сходинки. І будьте уважнішим, не вдартеся головою об кам’яну стелю, - каже мій провідник, начальник науково-дослідного відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля» Володимир Чайка. Разом із ним спускаємось грубо витесаними кам’яними сходами на п’ятиметрову глибину, ближче до замкового фундаменту, де колись розташовувались військові каземати, а нині тут – один із експозиційних залів замку - «Кімната тортур».

- Хотіли показати туристам, відвідувачам деякі елементи середньовічних знарядь тортур. Вони широко застосовувалися в часи інквізиції в Італії, Іспанії, Німеччині, а згодом – і на території Галичини. У музеях Європи такими залами завжди цікавляться туристи, тож ми теж відтворили тут до десяти знарядь XVI-XVII століть для катування. Виготовляли все це за оригінальними кресленнями, шукали їх у різних архівах. До речі, все, що ви бачите, діє. Можете спробувати це в роботі, - жартує Володимир Чайка, на що я, дякуючи, відходжу від цих страхітливих механізмів подалі. Самі їх назви чого варті – «Пильнування або охорона колиски», «Жарівниця», «Гаррота», «Ганебний стовп», «Тортури водою». А ще – стільці з цвяхами, гострі диби, різновеликі гаки… Та, зрештою досить, не хочу відлякувати потенційних туристів, які через оці жахіття ще передумають приїхати сюди й подивитися на цю фортифікаційну споруду.

- Свого часу відомий турецький мандрівник XVII ст. Евлія Челебі назвав Збаразький замок «фортецею з фортець». А все розпочалося з того, що один із власників Збаража – Христофор Збаразький під час своєї поїздки до Венеції замовив у архітектора Вінченцо Скамоцці проект укріпленого палацу-резиденції, який би виконував функції фортеці (Palazzo іn fortezza). Сказано – зроблено. Але, хоча італієць сумлінно виконав замовлення, під час будівництва замку у 1620-1631 роках його початковий проект коригувався із врахуванням вимог до прикордонних фортець Східної Європи, - розповів історик Володимир Чайка.

Ось так, на узвишші й виріс замок із товстезними, мало не двометровими стінами, чотирма бастіонами, навколо яких був 40-метровий рів, наповнений водою та вал шириною у 23 метри. З кожного бастіону на кутах до замкового палацу вели підземні ходи.

Саму ж фортецю із навколишнім світом зв’язувала брама у двоповерховій вежі, до якої провадив дерев’яний підйомний міст. А стояв він на восьми кам’яних стовпах.

І ДУХ КОЗАЦТВА ТУТ ВИТАЄ…

Нині ж перше, що бачать туристи, коли підходять до Збаразького замку – це, крім частково відтворених бастіонів і збережених мурів – десятки бійниць, звідки вівся мушкетний вогонь. Близько сотні оборонців могли одночасно вести вогонь із таких амбразур, розташованих по периметру мурів. Окрім того, ще кілька десятків людей могли палити з бійниць бастіонів.

У Збаразькому замку було втілено на той час найновіші досягнення фортифікаційного мистецтва. Так, уцілілі замкові укріплення свідчать, що у Збаражі було застосовано ново італійську бастіонну систему спорудження замків, популярну в Європі у XVI-XVIII століттях. Невід’ємною частиною його оборонної сиcтеми були сполучені ходами підземелля, діяв і 60-метровий колодязь, який нині можуть оглянути екскурсанти.

Улітку 1649 року Збаразький замок опинився в епіцентрі національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої. Ці події детально відображено у романі Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем» та однойменному фільмі відомого режисера Єжи Гофмана, де упродовж 40 хвилин ідеться про героїчні події саме під мурами збаразької твердині.

- Облога Богданом Хмельницьким Збаразького замку – яскрава сторінка у житті Збаража, зрештою, це подія, що навіки вписала його в українську історію. У той час у замку перебувало майже 9 тисяч польських вояків та кілька тисяч озброєних слуг. Після обстрілу оборонної споруди з гармат, розпочалася семитижнева облога замку козацьким військом. Козаки безперервно штурмували твердиню, рили окопи, насипали високі вали, обстрілювали з гармат систему ворожих укріплень, просуваючись до оборонців. Також постійно робилися підкопи під мури й башти. Козаки застосовували рухомі вежі, так звані «гуляй-городи», за допомогою яких обстрілювали шляхтичів із близької відстані. В окремі дні козаки по 17 разів штурмували твердиню. Тут, під її стінами були поранені Іван Богун, Данило Нечай, загинув корсунський полковник Нестор Морозенко, - розповів Володимир Чайка.

Про ті події, зокрема, Зборівський мир, у рамках якого Богдан Хмельницький був змушений зняти блокаду замку, й розповідають чисельні архівні документи, експонати, розташовані у Національному заповіднику «Замки Тернопілля», центр якого, власне і розмістився у спорудах Збаразького замку.

50 ТИСЯЧ ІСТОРИЧНИХ СВІДЧЕНЬ ПРО РІДНИЙ КРАЙ

Нині у виставкових залах замку міститься понад 50 тисяч експонатів, діє біля тридцяти постійних виставок. У казематах, окрім «Кімнати тортур», з якої ми розпочали мандрівку замком, є ще й музей зброї, зали сакрального мистецтва, антикваріату, де збережено зразки меблів, годинники, музичні інструменти XIX – початку XX ст. Окрім цього, працюють зали археології, культової скульптури, козацької слави, килимарства й вишивки.

А в одному з флігелів замку облаштовано органну залу. Головний музичний інструмент – орган був виготовлений на початку минулого століття на львівській фабриці Рудольфа Гасса. Колекціонерів зацікавлять різнопланові експозиції народного одягу, ковальських, столярних і гончарних виробів, предметів образотворчого і ужиткового мистецтва, нумізматики, керамічних люльок, кахлю.

Зауважу, що різноманітні експозиції замкового музею розташовані у двадцяти залах. Підраховано, щоби бодай побіжно ознайомитися із усіма музейними експонатами, потрібно мінімум 3 години. Але виділити час варто, повірте. А коли вже втомилися від перегляду, можете зайти у замковий готельно-ресторанний комплекс «Легенда» і скуштувати смачні наїдки куховарів зі Збаража. До речі, у цьому відпочинковому закладі вдало поєднується старовина і сучасність – округлої форми зали з кам’яними склепіннями, на стінах - керамічні сюжети на тему «Український вертеп», дубові столи, зручні оригінальні крісла «під старовину», потріскування дров у камінах.

І наостанок - завершальний штрих. Реалії такі, що знайомство зі Збаразьким замком та його історією – не є безплатним. Однак ціни досить демократичні. Зокрема, дорослим відвідини цієї фортифікаційної споруди обійдуться у 40 грн, студентам – 25 грн, а дітям шкільного віку – 15 грн.

Також варто нагадати, що з жовтня графік роботи Збаразького замку змінюється на зимовий, тож працює фортеця-музей лише до 18-ї години.

Олег Снітовський, Тернопіль

Фото автора


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-