Китайці рвуться на Місяць

Китайці рвуться на Місяць

Укрінформ
Космічні успіхи Піднебесної свідчать про її великі плани на недалеке майбутнє

У неділю, 6 грудня, Національне космічне управління Китаю (CNSA) відрапортувало, що його місячний зонд «Чан’є-5» успішно пристикувався до орбітального комплексу й перемістив на нього зібрані зразки породи з поверхні Місяця. У середині грудня вони мають бути доставлені на Землю.

Сам факт отримання місячного ґрунту сенсацією аж ніяк не є: ще в 1969 році це вперше зробили США, а через рік – СРСР. Видатним є інше: КНР робить на Місяці те, чого ніхто з 1976 року не робив, коли обидві на той час супердержави фактично відмовилися від своїх космічних програм, хоча нині думають змінити ситуацію.

За даними ЗМІ, китайським місяцеходом зібрано 2 кг реголіту. Для порівняння, у рамках американської програми «Аполлон» (шістьома місіями) було загалом доставлено 382 кілограми породи, радянської програми «Луна» - 425 грамів (три місії).

Фото: CNSA
Фото: CNSA

Але насправді, це не так і суттєво, адже йдеться, як усі розуміють, не про кілограми, а про велику політику.

Китайців анітрохи не турбує, що вони прямують тим самим шляхом, яким бігли наввипередки в 60-70-х роках Сполучені Штати та Радянський Союз. Китайці – люди ґрунтовні, вони ніколи нікуди не поспішають і прямують власною дорогою. Навіть якщо для цього треба знову й знову винаходити велосипед (дарма що в цьому «велосипеді» чимало деталей підозріло нагадують ті, що раніше були винайдені конкурентами).

Як би там не було, а Китай нині є єдиною державою, яка предметно займається нашим природним супутником. Під час цієї місії ставилося за мету відпрацювання низки складних маневрів на орбіті, зокрема з використанням безпілотного модуля і стикування на місячній орбіті. Китай першим у світі провів стиковку двох частин свого місячного модуля «Чан’є-5» на орбіті Місяця на відстані 380 тисяч кілометрів від Землі. Попередники не використовували таку технологію, зокрема, американські астронавти в 1972 году проводили маневр у ручному режимі.

Джерело: China Daily
Джерело: China Daily

Досвід, який КНР отримує протягом уже п’яти мандрівок до Місяця, дасть змогу закласти технологічну основу для пілотованих місій, що є черговим кроком у місячній програмі КНР, який запланований на 2036 рік. А там, імовірно, й до створення станції дійде. Колонізація чи ні, але це точно допоможе зробити можливим стрибок далі – на Марс. Улітку 2020 року Китай уже відправив свій перший марсохід «Тяньвень-1» до Червоної планети.

марсохід «Тяньвень-1»
Марсохід «Тяньвень-1»

КИТАЙСЬКІ КРОКИ

Про цінні корисні копалини керівники програми цього разу не згадували. Хоча на початку Місячної програми у 2003 році багато говорилося про перспективи видобутку та забезпечення людства (китайців) гелієм-3, якого на Місяці, за оцінками, не менш як 500 тис. тонн. Цей ізотоп може використовуватися для вироблення енергії на термоядерних електростанціях. Щоправда, практична доцільність його в умовах сьогодення виглядає досить примарно – вартість місячного гелію буде насправді космічною, не кажучи вже про те, що технологія власне термоядерного реактора (токомака) досі не розроблена, і коли буде – невідомо.

Що ж до інших китайських досліджень, то під час попередньої експедиції на початку минулого року китайський зонд уперше сів на зворотному боці Місяця, ще й провів важливий експеримент: апарат «Чан’є-4» доставив на Місяць насіння бавовника, які проросли. Раніше спроби з вирощування рослин в умовах низької гравітації та високої радіації не проводилися. Якщо в майбутньому вдасться вирощувати в неземних умовах врожай, приміром, овочів, це колосально розширить можливості довгострокових космічних експедицій, зокрема - й до Марса.

На підготовку нинішньої місячної місії пішло 13 років. Її тривалість – менше місяця. Переворотом у науці це не стало, як і більшість попередніх досягнень КНР на космічному шляху, але кроком у амбіційних планах Пекіна – безумовно. У найближчі роки Піднебесна планує створити багаторазову ракету-носій та ввести до 2022 року в експлуатацію власну орбітальну станцію; активно розвиває «орбітальну інфраструктуру» та продемонструвала можливість знищувати на орбіті об’єкти за допомогою протисупутникової зброї; вивела перший у світі супутник квантової передачі інформації та робить найбільше запусків порівняно з іншими країнами. Грошей на це не шкодують, хоча Китай витрачає на свою космічну програму всемеро менше, ніж США. Пандемія COVID-19 внесла корективи в космічні плани американців, які змушені були відкласти кілька запусків, але не зупинила китайців. Гонка в космосі набирає нових обертів і темпів. Основними її учасниками є США і КНР. Але інші країни теж не стоять на місті.  

ЯПОНСЬКИЙ ПРОРИВ 

Одночасно з успіхами китайського місячного зонду надійшли повідомлення з Японії: зонд «Хаябуса-2» Агентства аерокосмічних досліджень Японії (Jaxa) після 6-річної подорожі відправив на Землю капсулу з двома зразками матеріалу, зібраного з поверхні та зі штучно зробленого кратера далекого астероїда Рюгу, вік якого - 4,6 мільярда років, а відстань від нас – 300 млн км. Вага успішно доставленого матеріалу - всього 1 грам, але він зможе допомогти пролити світло на походження життя та формування Всесвіту.

Джерело: JAXA
Джерело: JAXA

«Ми все ще не знаємо про походження життя на Землі, і завдяки цій місії «Хаябуса-2», якщо зможемо вивчити та зрозуміти ці органічні матеріали з Рюгу, можливо, знайдемо органічні матеріали, які були джерелом життя на Землі», - заявив керівник місії Макото Йошикава.

Половина зразків буде передана Jaxa, американському космічному агентству NASA та іншим міжнародним організаціям, решта зберігатиметься для подальшого вивчення «в міру досягнення аналітичних технологій». Учені вважають, що матеріал, з якого складається астероїд, залишався незмінним з часів створення Всесвіту, тоді як більші небесні тіла зазнали радикальних змін.

«Хаябуса-2» «вистрілив» капсулу на Землю і продовжує тим часом свою місію. Він здійснить серію обертів навколо Сонця, перш ніж наблизиться орієнтовно в липні 2026 року до першого з астероїдів під назвою 2001 CC21 (мета – розвинути знання про те, як захистити Землю від астероїдів). Після цього зонд вирушить до своєї головної цілі -  кульоподібного астероїда діаметром лише 30 метрів – 1998 KY26. Очікуване прибуття до цілі за 300 мільйонах кілометрів від Землі – липень 2031 року.

Ольга Танасійчук

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-