Новий курс – Східна Європа
Після минулорічної моди на переїзд до чемпіонату Туреччини (ця мода досі актуальна), у наших футболістів новий тренд – східноєвропейські клуби. Напрям не новий, але цього сезону він став особливо інтенсивним. Укрінформ спробував розібратися, чому українські футболісти їдуть у далеко не найбагатші та найпрестижніші чемпіонати.
Український десант в Польщі
Чемпіонати Польщі, Угорщини, Словаччини та Чехії давно популярні у певного контингенту українських футболістів. Як правило, раніше туди переїздили наші гравці, які або ментально близькі до країн Східної Європи (уродженці Закарпаття, Галичини, Волині), або ж грали у західноукраїнських клубах. Сьогодні цим напрямом пішли навіть гравці збірної України. Усі пам’ятаємо, як влітку Руслан Ротань та Едуард Соболь перейшли до празької «Славії».
Традиційно найбільше українців у польській Екстраклясі. В цьому сезоні там грає 7 наших земляків. Серед них і добре відомі Володимир Костевич («Лех»), Тарас Романчук і Дмитро Хомченовський («Ягеллонія»), Олексій Дитятьєв («Краковія»), Артем Путивцев («Термаліка»). Цієї зими до них вже приєдналися Андрій Богданов («Арка») і Валерій Федорчук («Сандеція»). Днями в «Лех» перейде один з найкращих бомбардирів УПЛ Олексій Хобленко, а за «Ягеллонію» гратиме Редван Мемешев.
По троє українців вже у словацькій Коргон Лізі та угорській Шопрон Лізі. Цієї зими до братиславського «Слована» переїхав один з кращих захисників нашого чемпіонату Артем Сухоцький із «Зорі». А нападник «Олімпіка» Сергій Шестаков став гравцем угорського середняка «Діошдьйора». При цьому, до кінця трансферного вікна 31 січня клуби з Угорщини, Чехії та Словаччини обіцяли ще кілька українських новачків.
Футбол у сусідів: стабільно і невибагливо
Новий напрям української футбольної міграції не повинен дивувати. Наші гравці шукають для себе побутовий комфорт, фінансову стабільність і не захмарні вимоги на футбольному полі. Для тих, у кого є певне ім’я і скромні кар’єрні амбіції, поїхати, скажімо, в чемпіонат Польщі – чудовий варіант. Рівень футболу той самий, що і в Україні, зате антураж куди кращий – сучасні стадіони, заповнені трибуни, адекватна увага ЗМІ, ніяких затримок по зарплаті.
Ще один важливий фактор – швидка адаптація. Українцю куди простіше обжитися в Чехії чи Польщі, ніж десь в Скандинавії чи Нідерландах. Фактор мови не такий критичний (навіть в Угорщині кожен третій пам’ятає російську), спільні звичаї, схожа культура, велика діаспора. В командах немає такої шаленої конкуренції, як в європейських топ-чемпіонатах, а з босами клубів завжди можна домовитись «по-людськи».
Зауважимо, що не всі українці їдуть до східноєвропейських чемпіонатів винятково з міркувань ситно пересидіти кризу в УПЛ. Наприклад, китайські власники празької «Славії» створювали дуже амбіційний проект і на наших Ротаня та Соболя там робили велику ставку. Інша справа, що сезон «Славія» фактично провалила і Ротань, швидше за все, клуб залишить. Великі плани у «Слована» та «Леха», тому Сухоцький і Костевич не приховують, що чемпіонати Словаччини та Польщі для них не самоціль, а лише розгін кар’єри.
Проше пана, ви до нас надовго?
Потік українських футболістів в місцевий чемпіонат явище все ж тимчасове, тому сьогодні в Польщі об’єктивно оцінюють нинішній стан речей. «Скрутні часи в українському футболі не вічні, тому клубам Екстракляси потрібно активніше шукати сусідські таланти. Поки є можливість, запрошуймо до нас кожного українця, який стане в нагоді польському футболу», - написала нещодавно популярна польська Przeglad Sportowy.
А наш з вами інтерес в цій ситуація – взяти усе найкраще з футболу західних сусідів. Досвід здобутий там, наші футболісти і тренери повинні привезти додому. А взяти їм є що. Це і ведення клубного господарства, і побудова сучасних недорогих стадіонів, і робота з вболівальниками, і просто професійне ставлення до роботи.
Святослав Василик, Київ
